УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 273/2012

Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік

З метою реалізації положень Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», зокрема в частині продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, виконання рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО 4 квітня 2008 року у м.Бухаресті та 3 грудня 2008 року у м.Брюсселі, відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України:

розробити та затвердити у місячний строк план заходів із виконання у 2012 році Річної національної програми;

забезпечити координацію діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з реалізації Річної національної програми.

3. Центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів готувати та подавати щоквартально до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, Кабінету Міністрів України - звіти, а Міністерству закордонних справ України - інформацію про стан реалізації плану заходів із виконання у 2012 році Річної національної програми для подальшого інформування Президента України.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати реалізації у 2012 році Річної національної програми.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

19 квітня 2012 року


ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 19 квітня 2012 року №273/2012

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
співробітництва Україна – НАТО на 2012 рік

Відносини України з Організацією Північноатлантичного договору мають вагоме значення для забезпечення регіональної та міжнародної безпеки.

Україна продовжуватиме конструктивне партнерство з Альянсом, як це передбачено Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», з усіх питань, визначених відповідними двосторонніми документами, що становлять взаємний інтерес, із дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, і в Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року.

З метою забезпечення максимальної результативності конструктивного партнерства з Альянсом з питань, що становлять взаємний інтерес, буде продовжено виконання річних національних програм співробітництва Україна – НАТО.

Виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2012 рік (далі – Програма) сприятиме продовженню внутрішньодержавних реформ у безпековій, оборонній, економічній, правовій та інших сферах з урахуванням досвіду виконання відповідних програм протягом 2009 – 2011 років. Програма відповідає визначеним Президентом України завданням щодо проведення широкомасштабних внутрішніх реформ, а також програмним засадам діяльності Уряду України.

Реалізація визначених Програмою пріоритетів на поточний рік забезпечуватиметься шляхом розроблення і виконання плану заходів із виконання у 2012 році Програми, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Україна заінтересована у продовженні взаємовигідного співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору і отриманні консультативно-дорадчої та іншої допомоги з боку Альянсу і держав – членів Альянсу у процесі виконання Програми.

Розділ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

1.1. Внутрішня політика

1.1.1. Демократичні реформи

Україна продовжуватиме реалізацію політики зі зміцнення демократії, забезпечення верховенства права, захисту прав і свобод людини, дотримання принципу здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, принципів незалежності суддів, поваги до прав національних меншин, недопущення дискримiнацiї особи за політичними, релiгiйними, етнічними або іншими ознаками.

1.1.1.1. Проведення вільних і чесних виборів

Одним із пріоритетів України на шляху до зміцнення демократії є створення дієвої та прозорої виборчої системи.

Вибори народних депутатів України проводитимуться у вільний і прозорий спосіб із дотриманням міжнародних стандартів проведення демократичних виборів, а також вимог національного законодавства.

Україна і надалі вдосконалюватиме виборчу систему з урахуванням рекомендацій Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) та Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Середньострокова ціль – удосконалити на комплексній та системній основі регулювання питань проведення виборів в Україні.

Пріоритетне завдання на поточний рік – забезпечити участь офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій, громадських організацій під час проведення виборів народних депутатів України.

1.1.1.2. Зміцнення демократичних інститутів

Важливим завданням у демократичній державі є утвердження прав територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, удосконалення існуючих та запровадження нових механізмів місцевої демократії.

Створення дієвих інститутів місцевої демократії дасть змогу подолати віддаленість громадян від влади, що стане передумовою для суттєвого розширення прав і свобод кожного громадянина, децентралізації влади та підвищення ефективності управління на місцевому рівні.

Одним із визначальних для місцевої демократії є інститут місцевих референдумів. Необхідно забезпечити практичну можливість реалізації такої форми безпосередньої демократії, як місцевий референдум, виробити простий, доступний для кожного члена територіальної громади механізм його проведення.

Середньострокова ціль – продовжити роботу з удосконалення засад здійснення місцевого самоврядування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів про місцевий референдум і про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (нова редакція);

розробити проекти концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і плану заходів з її реалізації (з урахуванням основних стратегічних напрямів реформування місцевого самоврядування в Україні, схвалених на Міжнародних муніципальних слуханнях «Розвиток належного врядування на місцевому та регіональному рівнях»).

1.1.1.3. Захист прав і свобод людини

Згідно з Конституцією України утвердження та забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов'язком держави.

Україна є учасницею більшості найважливіших міжнародних договорів у сфері захисту прав і свобод людини, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, Конвенції про права дитини та факультативних протоколів до неї, Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.

Україна забезпечує виконання своїх зобов'язань у частині реалізації рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини.

Україна докладає зусиль до поліпшення умов тримання засуджених в установах виконання покарань, осіб, узятих під варту, та затриманих осіб.

Середньострокові цілі:

модернізувати Державну кримінально-виконавчу службу України шляхом розроблення нових моделей установ виконання покарань та створення умов для функціонування служби пробації, що відповідатимуть європейським вимогам і стандартам та гарантуватимуть право засуджених на захист людської гідності, належні умови тримання, реалізацію інших прав і свобод;

продовжувати роботу із запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню з особами, які тримаються в установах виконання покарань, та із поступового наближення умов тримання осіб до європейських норм;

сприяти вдосконаленню альтернативних методів розв'язання спорів;

здійснити заходи щодо виконання Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створити належні умови для виправлення засуджених, здобуття ними освіти і набуття професії, їх соціальної адаптації в суспільстві, розвитку матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;

визначити на законодавчому рівні механізм реалізації права на безоплатну правову допомогу для вразливих верств населення;

сприяти впровадженню процедури медіації;

оптимізувати систему професійної підготовки та підвищення кваліфікації персоналу Державної пенітенціарної служби України.

1.1.1.4. Захист прав національних меншин

Українська держава гарантує громадянам України незалежно від їх етнічного походження, раси, релігійних переконань, мови або інших ознак рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Гарантії прав і свобод національних меншин закріплені в Конституції України, Декларації прав національностей України, Законі України «Про національні меншини в Україні», інших нормативно-правових актах, а також Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин, ратифікованій Законом України від 9 грудня 1997 року №703/97-ВР, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, ратифікованій Законом України від 15 травня 2003 року №802-IV, які є частиною національного законодавства України. Україна виконує зобов'язання щодо захисту прав національних меншин, узятих відповідно до конвенцій і декларацій ООН, документів ОБСЄ та Ради Європи.

Держава надає підтримку громадським організаціям національних меншин під час проведення культурно-мистецьких і мовно-просвітницьких заходів.

Україна реалізовує своє суверенне право зміцнювати позиції української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, враховуючи при цьому зобов'язання за Рамковою конвенцією Ради Європи про захист національних меншин та відповідні політичні зобов'язання в рамках ОБСЄ.

Україна забезпечує створення необхідних умов для повернення, облаштування, соціальної адаптації та інтеграції депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що є важливим напрямом національної політики та має велике значення для збереження соціально-економічної стабільності, забезпечення національної безпеки і зміцнення міжнародного авторитету держави. З цією метою Україна й надалі працюватиме над розширенням законодавчої бази у сфері відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою.

Середньострокові цілі:

продовжити роботу з удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення захисту прав національних меншин з метою приведення її у відповідність із положеннями міжнародних договорів у цій сфері;

докладати подальших зусиль для забезпечення представництва національних меншин у парламенті та органах місцевого самоврядування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект концепції державної етнонаціональної політики України;

ужити заходів щодо продовження на період до 2015 року дії Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року №637.

1.1.1.5. Свобода слова

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації, недопущення будь-яких проявів цензури та перешкоджання професійній діяльності журналістів залишаються пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

В Україні створено належні умови для діяльності вільних і незалежних засобів масової інформації, досягнення європейських стандартів свободи слова та доступу до інформації, утвердження відкритого, прозорого, конкурентного інформаційного простору.

Забезпечується постійне вдосконалення законодавства з питань захисту прав людини на свободу слова, вільний доступ до інформації, прозорість відносин власності стосовно засобів масової інформації та безперешкодної реалізації цих прав, а також посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про засоби масової інформації.

Державна політика в інформаційній сфері спрямована на запобігання виникненню таких проблем, як порушення професійних прав журналістів, втручання в редакційну політику з боку власників засобів масової інформації, адміністративний тиск працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування на журналістів.

Середньострокові цілі:

удосконалити з залученням громадськості нормативно-правову базу з питань забезпечення захисту гарантованих державою прав на свободу думки і слова, зокрема прав журналістів на вільне висловлювання поглядів і переконань;

створити Суспільне телебачення і радіомовлення України;

внести до законодавства зміни щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації.

Пріоритетні завдання на поточний рік – розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:

захисту професійної діяльності журналістів;

реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації.

1.1.1.6. Сприяння розвитку громадянського суспільства

Однією із засад внутрішньої політики України є утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави.

Триває реалізація Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1035-р.

З метою розширення можливостей участі громадськості у формуванні та реалізації органами виконавчої влади державної політики проводяться консультації з громадськістю з важливих питань державного і суспільного життя, забезпечується робота громадських рад при зазначених органах. Створено умови для проведення інститутами громадянського суспільства громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

Україна і надалі вживатиме заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства та діяльності його інститутів, підвищення рівня відкритості і прозорості процесу прийняття державних рішень, посилення громадського контролю за діяльністю органів влади, у тому числі демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони України.

Україна заінтересована у продовженні співробітництва з Альянсом у рамках діяльності Мережі партнерства Україна – НАТО під егідою Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня (далі – Мережа партнерства Україна – НАТО).

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань підтримки діяльності інститутів громадянського суспільства;

продовжити залучення громадських організацій до процесу проведення внутрішньодержавних реформ;

удосконалити нормативно-правову базу з питань забезпечення відкритості і прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти залученню громадських організацій до реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні в рамках Мережі партнерства Україна – НАТО;

сприяти з метою формування свідомої громадянської позиції щодо державної політики співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору посиленню взаємодії між експертами з питань безпеки та суспільством;

сприяти активізації взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади з громадськими радами при таких органах для спільного здійснення заходів співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору.

1.1.2. Забезпечення верховенства права

1.1.2.1. Боротьба з корупцією

Запобігання та протидія корупції залишатимуться складовою державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян. Успішне виконання таких завдань створить умови для поліпшення інвестиційного клімату.

Успішно працює Національний антикорупційний комітет, створений при Президентові України Указом Президента України від 26 лютого 2010 року №275, на який покладено проведення системного аналізу стану корупції в Україні, розроблення антикорупційних заходів.

З урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду Україна виконуватиме вимоги законодавчих актів з питань запобігання та протидії корупції.

Під час планування та здійснення заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупції, Україна враховуватиме рекомендації Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD).

З метою вироблення антикорупційних інструментів, утвердження принципів етичної поведінки серед персоналу національного сектору безпеки і оборони Україна бере активну участь в адаптації механізмів Ініціативи Північноатлантичного Альянсу в рамках Програми «Партнерство заради миру» щодо формування системи прозорості та довіри в безпекових і оборонних інституціях.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD);

удосконалити нормативно-правову базу з питань запобігання та протидії корупції;

забезпечити формування у суспільстві негативного ставлення до корупції шляхом підвищення рівня правової свідомості населення і обізнаності громадян із зазначеним явищем через засоби масової інформації, а також шляхом ужиття відповідних заходів;

організувати ефективну взаємодію органів державної влади та інститутів громадянського суспільства у сфері формування і реалізації державної антикорупційної політики;

установити чіткі та прозорі правила фінансування політичних партій, створити належні умови для здійснення відповідного громадського контролю;

забезпечити реалізацію Національної антикорупційної стратегії на 2011 – 2015 роки, затвердженої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року №1001, шляхом виконання Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 – 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року №1240;

продовжити запровадження принципів Ініціативи НАТО в рамках Програми «Партнерство заради миру» щодо формування системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях;

завершити здійснення заходів з імплементації норм Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 року №251-V, та Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцію, ратифікованої Законом України від 18 жовтня 2006 року №252-V.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити виконання заходів, передбачених на 2012 рік Державною програмою щодо запобігання і протидії корупції на 2011 – 2015 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року №1240;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроекту про правила етичної поведінки;

започаткувати проведення на постійній основі інформаційно-роз'яснювальних кампаній з метою формування у суспільстві негативного ставлення до корупції;

продовжити розроблення та запровадження навчальних заходів для підвищення рівня підготовки фахівців у сфері боротьби з корупцією в межах реалізації Ініціативи НАТО в рамках Програми «Партнерство заради миру» щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових та оборонних інституціях;

ужити заходів щодо започаткування проектів міжнародної технічної допомоги у сфері реалізації антикорупційної політики;

забезпечити взаємодію з громадянським суспільством у питаннях формування, реалізації та моніторингу імплементації антикорупційної політики;

внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики та забезпечити його супроводження у Верховній Раді України.

1.1.2.2. Реформування системи кримінальної юстиції

Реформування системи кримінальної юстиції є одним з основних напрямів національної внутрішньої політики, реалізація якого потребує злагоджених, чітких дій усіх заінтересованих інституцій та приведення їх у відповідність із міжнародними стандартами.

Реформування системи кримінальної юстиції проводитиметься з урахуванням основної мети – захисту прав людини на засадах їх рівності та справедливості.

Середньострокова ціль – забезпечити реформування системи кримінальної юстиції, що передбачає вдосконалення кримінального, кримінально-процесуального законодавства та системи правоохоронних органів відповідно до міжнародних стандартів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

привести законодавство у сфері провадження адвокатської діяльності у відповідність з європейськими стандартами шляхом прийняття Закону України «Про адвокатуру»;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Кримінального процесуального кодексу України.

1.1.2.3. Реформа державного управління

Одним з основних інструментів виконання функцій та завдань держави є державне управління. Україна здійснює на постійній основі заходи з підвищення ефективності державного управління, зокрема, шляхом удосконалення системи та структури органів виконавчої влади, запровадження європейських стандартів державної служби та підвищення її престижу, упорядкування діяльності з надання адміністративних послуг, запровадження елементів електронного урядування.

Середньострокова ціль – впровадження суспільно орієнтованого та прозорого механізму державного управління, забезпечення надання фізичним і юридичним особам високоякісних адміністративних послуг, а також підвищення рівня професіоналізму державних службовців шляхом реформування державної служби та створення належної правової бази у зазначеній сфері згідно з європейськими стандартами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України «Про адміністративні послуги»;

забезпечити внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, підготовленого з урахуванням рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи.

1.1.2.4. Боротьба з відмиванням коштів

Україна і надалі проводитиме активну боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму. З цією метою продовжуватимуться підготовка і виконання щорічних планів заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Середньострокові цілі:

здійснити комплекс заходів, спрямованих на імплементацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, ратифікованої Законом України від 17 листопада 2010 року №2698-VI;

забезпечити виконання рекомендацій експертів Спеціального комітету експертів Ради Європи з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів (MONEYVAL), наданих за результатами ІІІ раунду оцінки України;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на виконання Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, ратифікованої Законом України від 12 вересня 2002 року №149-IV.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити поглиблення співробітництва з міжнародними організаціями, зокрема участь у засіданнях, семінарах, конференціях та інших заходах з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, які проводяться під егідою Організації Об’єднаних Націй, Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Ради Європи, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансової розвідки;

продовжити роботу з укладення двосторонніх міжнародних договорів України про співробітництво з питань боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму.

1.2. Економічні питання

Здійснюватиметься виконання Програми економічних реформ України на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яка визначає основні напрями вдосконалення в усіх сферах економіки з метою створення стабільної фінансової системи, формування режиму максимального сприяння для бізнесу, модернізації інфраструктури та базових секторів економіки. Особлива увага приділяється заходам із підвищення ефективності соціального захисту, зокрема заходам із поліпшення якості і доступності освіти та медичного обслуговування.

Україна докладатиме максимальних зусиль для забезпечення стабільності фінансової системи, активізації кредитування реального сектору економіки, проведення глибоких інституціональних реформ, активізації залучення інвестицій у модернізацію економіки, створення сприятливих умов для провадження виробничої діяльності, що дасть змогу закріпити позитивну тенденцію до зростання національної економіки та підвищити рівень її адаптованості до нових загроз.

1.2.1. Досягнення макроекономічної стабільності

У 2012 році основні зусилля Уряду України будуть спрямовані на збереження високих темпів економічного зростання за рахунок інноваційно-інвестиційної складової, справедливої оплати праці, повноцінного відновлення робочої сили та впровадження стимулів до збільшення індивідуальних доходів громадян шляхом підвищення продуктивності праці з метою досягнення головної мети розвитку – підвищення добробуту населення України.

У рамках другого етапу реформ (2011 і 2012 роки) продовжуватиметься здійснення заходів, спрямованих на розбудову сучасної, сталої, відкритої та конкурентоспроможної економіки, формування базових принципів поліпшення пенсійного забезпечення громадян, перехід до принципу адресності всіх видів соціальної підтримки і реформування у сферах медицини та освіти.

Планується завершити проведення бюджетної та податкової реформ, забезпечити стимулюючий характер їх впливу на економічні процеси, зменшити структурні диспропорції та провести фінансове оздоровлення, перш за все в енергетиці, агропромисловому комплексі та житлово-комунальному господарстві, суттєво збільшити обсяги інвестицій у ці сфери.

Прогнозується, що темпи зростання реального валового внутрішнього продукту у 2012 році становитимуть щонайменше 103,9 відсотка, а індекс споживчих цін (грудень до грудня 2011 року) не перевищить 107,9 відсотка.

У середньостроковій перспективі очікується переважання якісних структурних зрушень в економіці у бік посилення ролі інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, а також суттєве вдосконалення ринкових інститутів, поглиблення європейської інтегрованості української економіки та поступове досягнення європейських стандартів життя населення.

Середньострокові цілі:

забезпечити темпи зростання реального валового внутрішнього продукту на рівні 105 – 106 відсотків у середньому за рік;

досягти до 2014 року рівня інфляції 5 – 6 відсотків;

оптимізувати податкову систему шляхом зниження податкового навантаження, розширення бази оподаткування;

поліпшити підприємницький клімат, забезпечити проведення активної інвестиційної політики та модернізації інфраструктури, а також реформування ключових секторів економіки;

скоротити дефіцит бюджету в секторі державного управління до рівня 2 відсотків у 2013 і 2014 роках;

забезпечити максимальну прозорість приватизаційних процесів, створити прозорий ринок землі;

поліпшити умови життєдіяльності громадян шляхом розвитку економіки як базису для підвищення рівня зайнятості, зростання доходів населення, зниження темпів інфляції через збільшення обсягу пропонування товарів і послуг;

забезпечити макроекономічну стабільність шляхом утримання відносно низького рівня інфляції, стабілізації та оздоровлення фінансової системи;

відновити довгострокове кредитування реального сектору економіки та домогосподарств;

забезпечити підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг, нарощення їх експорту та створення умов для імпортозаміщення;

зменшити диспропорції у розвитку регіонів, зокрема, шляхом підвищення їх інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності завдяки ефективному використанню наявного економічного потенціалу, а також стимулювати на регіональному рівні розвиток економіки та залучення інвестицій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити стабільність грошової одиниці України;

забезпечити розвиток державно-приватного партнерства з метою підвищення конкурентоспроможності економіки та стимулювання інвестиційної діяльності;

забезпечити умови для соціально-економічного зростання;

посилити роль регіонів у забезпеченні зростання економіки та їх відповідальність за розв'язання соціальних проблем.

1.2.2. Оптимізація ролі держави та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності

Здійснюватимуться заходи з удосконалення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, поліпшення інвестиційного клімату, розвитку підприємництва та конкуренції на внутрішньому ринку, розв’язання проблем підприємництва, спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та видачі їм документів дозвільного характеру, розроблення нових форм фінансової та матеріально-технічної підтримки, навчання та підвищення кваліфікації населення з орієнтацією на провадження підприємницької діяльності.

Середньострокові цілі:

удосконалити національну політику щодо малого та середнього підприємництва з урахуванням європейської політики у цій сфері;

удосконалити законодавчу базу для сприяння розвитку малого і середнього підприємництва;

удосконалити дозвільну систему у сфері господарської діяльності шляхом законодавчого врегулювання питань щодо скасування документів дозвільного характеру, які є недоцільними та економічно необгрунтованими;

активізувати фінансово-кредитну та інформаційну підтримку суб'єктів малого підприємництва;

підвищити рівень доступності кредитів для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

підвищити конкурентоспроможність малих і середніх підприємств на інвестиційно-інноваційній основі;

гармонізувати нормативно-правову базу у сфері захисту прав споживачів з європейською;

посилити гарантії прав власності, мінімізувати втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання, зменшити інвестиційні ризики.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити впорядкування та спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру;

забезпечити впровадження в Україні принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи;

залучити ресурси міжнародної технічної допомоги з метою сприяння забезпеченню інноваційної спрямованості підприємництва, правової, фінансової та організаційної підтримки перспективних інвестиційних та інноваційних проектів у сфері малого підприємництва, стимулювання розвитку венчурного капіталу, лізингу, факторингу, розроблення і реалізації кластерних проектів;

сприяти розвитку експортної діяльності українських підприємств, створенню системи підтримки експортної діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва;

забезпечити на належному рівні захист прав споживачів.

1.2.3. Енергетична безпека

Україна і надалі продовжуватиме здійснення заходів щодо диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки та надійності функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного сектору, підвищення енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.

Відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року №145-р, а також у рамках співробітництва з європейськими інституціями в енергетичній сфері здійснюватиметься подальша інтеграція Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа).

Україна забезпечуватиме виконання зобов'язань, які випливають з її членства в Енергетичному Співтоваристві.

Україна продовжуватиме реалізацію положень Спільної заяви за результатами Спільної ЄС – Україна міжнародної конференції щодо модернізації газотранзитної системи України, підписаної 23 березня 2009 року.

Середньострокові цілі:

продовжити створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток енергетичної галузі України;

продовжити здійснювати заходи щодо інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа);

продовжити здійснення заходів для подальшої реалізації проекту розвитку Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору для транспортування каспійської нафти на європейський ринок територією України;

забезпечити диверсифікацію джерел, постачальників, маршрутів та засобів постачання енергетичних ресурсів, що імпортуються в Україну, в тому числі ядерного палива і ядерних матеріалів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити заходи щодо отримання коштів для проведення технічного дослідження можливості синхронної інтеграції Об'єднаної енергетичної системи України та енергетичної системи Республіки Молдова в об'єднання європейських енергосистем ENTSO-E (континентальна Європа) за рахунок фондів спільної операційної програми прикордонного співробітництва «Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007 – 2013 роки»;

вивчити досвід держав – членів НАТО щодо забезпечення енергетичної безпеки, зокрема, шляхом продовження співробітництва у рамках Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань економічної безпеки;

під егідою Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань економічної безпеки разом з експертами НАТО провести аналіз даних про існуючі та потенційні загрози для безпечного функціонування об'єктів атомної енергетики, магістральних нафтопроводів та ліній електропередач, у тому числі внаслідок протиправного втручання в їх роботу;

втілювати положення енергетичного розділу стенд-бай домовленостей України з МВФ з урахуванням зростання ціни на газ.

1.3. Зовнішня політика

Україна з урахуванням своїх національних інтересів проводить збалансовану зовнішню політику, що грунтується на принципах міжнародного права, зокрема принципах рівноправності та взаємовигідного співробітництва.

Україна продовжуватиме розвивати політичний діалог та практичне співробітництво з Альянсом у всіх сферах, які становлять взаємний інтерес, для активізації внутрішньодержавних демократичних перетворень, сприяння реалізації політики європейської інтеграції, а також зміцнення своїх позицій на міжнародній арені.

1.3.1. Конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь і підтримка миротворчих операцій і місій під егідою Альянсу

Україна продовжуватиме робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами, братиме активну участь в операціях та місіях під егідою Альянсу в Ісламській Республіці Афганістан та Косово.

Триватиме військово-морське співробітництво України та Альянсу в рамках антитерористичної операції НАТО в Середземному морі «Активні зусилля». Здійснюватимуться дальші кроки для практичного виконання зобов'язань України щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО.

Україна і надалі надаватиме підтримку миротворчим та гуманітарним місіям і операціям Альянсу, продовжуватиме здійснювати практичні кроки з метою внеску в антипіратські операції.

Середньострокові цілі:

проводити засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони держав – членів Альянсу та глав дипломатичних представництв держав – членів Альянсу;

розробити механізм проведення консультацій у форматі Комісії Україна – НАТО в разі виникнення прямої загрози суверенітету, незалежності, територіальній цілісності та непорушності кордонів України;

продовжувати участь українського миротворчого контингенту та миротворчого персоналу у миротворчих місіях і операціях Альянсу;

здійснювати підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу у сфері боротьби з тероризмом;

вивчати можливість взаємодії України з НАТО у питаннях протиракетної оборони.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розвивати діалог України з Альянсом шляхом проведення засідань Комісії Україна – НАТО, у тому числі на основі узгодженого з Альянсом річного плану заходів у рамках Комісії Україна – НАТО;

проводити експертні консультації Україна – НАТО на високому рівні та консультації спільних робочих груп з питань воєнної реформи, економічної безпеки, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна – НАТО;

проводити спільні засідання і консультації з Комітетом НАТО з питань політики та партнерства щодо вирішення актуальних питань зовнішньої політики України і співробітництва між Україною та Альянсом;

забезпечувати діяльність українського миротворчого контингенту в рамках участі у міжнародній миротворчій операції НАТО в Косово (КФОР);

забезпечити участь миротворчого персоналу України у проведенні операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Ісламській Республіці Афганістан;

надавати повітряний коридор для здійснення перельотів літаків військово-транспортної авіації збройних сил держав – членів Альянсу через територію України в рамках участі в операції МССБ в Ісламській Республіці Афганістан;

забезпечити участь представників України у засіданнях Північноатлантичної ради НАТО (на рівні міністрів закордонних справ, міністрів оборони, постійних представників у форматі держав – контрибуторів МССБ, КФОР), Військового комітету НАТО (на рівні начальників генеральних штабів та військових представників у форматі держав – контрибуторів МССБ, КФОР), Комітету НАТО з питань політики проведення операцій;

забезпечити участь корабля Військово-Морських Сил Збройних Сил України у військово-морських операціях у Середземному морі в рамках операції Організації Північноатлантичного договору «Активні зусилля», а також провадження діяльності первинного національного Контактного пункту операції Організації Північноатлантичного договору «Активні зусилля» та здійснення обміну інформацією про судна, що викликають підозру;

опрацювати питання можливої участі України в операції НАТО з протидії піратству «Океанський щит»;

продовжити планову підготовку підрозділів спеціального призначення Служби безпеки України для участі в операціях Альянсу з метою досягнення цілей партнерства шляхом участі у процесі планування та оцінки сил у рамках виконання Програми НАТО «Партнерство заради миру»;

продовжити консультації між Україною та НАТО з питань протиракетної оборони.

1.3.1.1. Забезпечення національного представництва в органах Альянсу

Місія України при НАТО на постійній основі забезпечує взаємозв'язок нашої держави з Альянсом.

Збройні Сили України представлені шістьма офіцерами на посадах штабних елементів військових штабів Альянсу: один – у Міжнародному військовому штабі НАТО (м.Брюссель, Королівство Бельгія), два – у Стратегічному командуванні НАТО з операцій (м.Монс, Королівство Бельгія), один – у Стратегічному командуванні НАТО з трансформації (м.Норфолк, Сполучені Штати Америки), один – у штабі Об'єднаного командування збройних сил НАТО (м.Брюнссум, Королівство Нідерланди), один – у Штабі командування морського компонента регіонального командування Об'єднаних збройних сил НАТО «Південь» (м.Неаполь, Італійська Республіка).

Середньострокові цілі:

продовжити за консультативною допомогою представників Альянсу оптимізацію структури представництва Міністерства оборони України та Збройних Сил України в робочих органах Альянсу;

здійснювати підготовку фахівців для заміщення посад, у тому числі керівних, у складі Місії України при НАТО, штабних елементів військових штабів Альянсу;

продовжити практику стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити вивчення на належному рівні іноземних мов та професійну підготовку фахівців для заміщення посад у представництвах України в робочих органах та інституціях Альянсу;

провести планові ротації офіцерів Збройних Сил України на посадах штабних елементів військових штабів Альянсу за результатами прозорого та альтернативного добору кандидатів із числа офіцерів Збройних Сил України, які перебувають у резерві на заміщення посад штабних елементів військових штабів Альянсу;

забезпечити належну взаємодію командування Збройних Сил України з командуванням НАТО під час залучення до ротацій Сил реагування НАТО.

1.3.2. Інтеграція в Європейський Союз

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС буде продовжено роботу щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Розвиватиметься співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, торговельно-економічній сфері, сфері юстиції, а також щодо дальшої інтеграції енергетичного сектору України в загальноєвропейський.

Середньострокові цілі:

забезпечити виконання Порядку денного асоціації Україна – ЄС;

ужити заходів щодо укладення та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;

розвивати співробітництво у рамках Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 1 грудня 2005 року;

продовжити діалог між Україною та ЄС з метою запровадження Європейським Союзом у середньостроковій перспективі безвізового режиму для громадян України;

забезпечити використання Україною можливостей участі у проектах у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство», які становлять інтерес для України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

ужити в установленому порядку заходів щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка передбачатиме, зокрема, створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі;

продовжити виконання Порядку денного асоціації Україна – ЄС;

продовжити виконання Програми всеохоплюючої інституційної розбудови у рамках ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство»;

продовжити реалізацію Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, затвердженого Указом Президента України від 22 квітня 2011 року №494;

забезпечити виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб, ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року №116-VI, та продовжити участь України в роботі Спільного комітету з питань реадмісії Україна – ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди;

забезпечити виконання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз, ратифікованої Законом України від 15 січня 2008 року №117-VI, та продовжити участь України в роботі Спільного візового комітету Україна – ЄС з метою проведення моніторингу виконання Угоди та підготовки до укладення імплементаційних протоколів з державами – членами ЄС для реалізації положень зазначеної Угоди;

продовжити співробітництво з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM);

продовжити співробітництво з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема, в рамках Спільної політики безпеки і оборони;

забезпечити здійснення заходів, передбачених Робочим планом співробітництва Збройних Сил України і Секретаріату Ради ЄС (у рамках Спільної політики безпеки і оборони);

продовжити роботу з можливого розширення формату воєнно-політичного діалогу між Україною та ЄС, зокрема, щодо участі Міністра оборони України у неформальних засіданнях на рівні міністрів оборони держав – членів ЄС;

продовжити виконання Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України на 2008 – 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №974 (з наступними змінами);

залучати авіаційні транспортні засоби до перевезення вантажів та особового складу збройних сил держав – членів ЄС, які беруть участь у миротворчих місіях і операціях ЄС;

забезпечити належну підготовку визначених підрозділів Збройних Сил України до участі у багатонаціональних бойових тактичних групах ЄС;

забезпечити участь України у морській операції Європейського Союзу EU NAVFOR ATALANTA.

1.3.3. Розвиток добросусідських відносин із сусідніми державами

Україна прагне розбудовувати та зміцнювати добросусідські відносини із сусідніми державами на засадах всебічного розвитку, загальновизнаних демократичних принципів і взаємності. Україна приділяє особливу увагу вирішенню питання договірно-правового оформлення державного кордону.

Продовження конструктивного діалогу з Республікою Білорусь розглядається як ефективний механізм розвитку українсько-білоруських відносин та реалізації пріоритетних напрямів двостороннього співробітництва.

У рамках політичного діалогу з Республікою Молдова на міждержавному та міжвідомчому рівнях проводиться робота з вирішення низки питань економічного та прикордонного характеру, насамперед щодо демаркації центральної (придністровської) ділянки українсько-молдовського кордону.

Активно розвиваються відносини стратегічного партнерства з Республікою Польща у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Важливими факторами двосторонніх відносин є інтенсивний діалог на найвищому рівні, високий рівень інвестиційного співробітництва, спільні зусилля, спрямовані на гарантування енергетичної безпеки. Плідною є взаємодія у підготовці до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, здійснення спільного прикордонно-митного контролю, в тому числі з метою максимального полегшення прикордонного руху.

У рамках співробітництва з Російською Федерацією активізовано співробітництво у різних сферах на засадах прагматизму і взаємної вигоди.

Здійснюються заходи, спрямовані на відновлення динаміки зростання у взаємній торгівлі, реалізації спільних масштабних проектів, активізації роботи над двосторонніми угодами. Сторони погодилися з необхідністю проведення модернізації всього комплексу торговельно-економічних зв'язків, зосередження уваги на реалізації проектів у ключових напрямах співробітництва – паливно-енергетичному комплексі, авіабудуванні та ракетно-космічній сфері, суднобудуванні, транспортному та енергетичному машинобудуванні, атомній енергетиці, сфері високих технологій, агропромисловому комплексі, транскордонному співробітництві.

У відносинах з Румунією основна увага зосереджена на виробленні взаємоприйнятних рішень щодо розв'язання проблемних питань українсько-румунських відносин, розвитку співробітництва у сфері інтеграції України в європейські інституції.

Позитивна динаміка спостерігається у відносинах України і Словацької Республіки, яка активно підтримує євроінтеграційний курс нашої держави.

Двосторонні відносини України і Угорської Республіки характеризуються активним співробітництвом та практичною підтримкою Угорською Республікою євроінтеграційних прагнень України, проведенням інтенсивного міжвідомчого і регіонального діалогу.

Співробітництво з Турецькою Республікою характеризується формуванням відносин стратегічного характеру (створено Стратегічну раду високого рівня між Україною і Турецькою Республікою), що сприятиме реалізації ініціатив в економічній (розвиток транспортних коридорів, постачання енергоносіїв тощо) і політичній сферах, зміцненню безпеки та стабільності в Чорноморському регіоні в цілому.

Україна продовжить тісне співробітництво з Республікою Болгарія, Грузією, іншими державами Чорноморського регіону з метою створення всеохоплюючої смуги стабільності і безпеки.

Середньострокові цілі:

уживати заходів щодо продовження конструктивного співробітництва із сусідніми державами у сферах, що становлять взаємний інтерес;

завершити договірно-правове оформлення державного кордону України;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у здійсненні заходів довіри та безпеки із сусідніми державами (Словацька Республіка, Республіка Польща, Угорська Республіка, Республіка Білорусь), що розроблені на підставі Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з демаркації державного кордону та делімітації акваторій Азовського і Чорного морів та Керченської протоки;

досягнути компромісного рішення щодо умов постачання, транзиту та ціни на природний газ, який постачається з Російської Федерації в Україну;

активізувати переговори з вирішення актуальних питань, пов'язаних із тимчасовим перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, на основі конструктивного діалогу та пошуку узгоджених рішень;

активізувати та поглибити галузеве співробітництво з Республікою Білорусь, у тому числі в рамках реалізації ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство»;

продовжити реалізацію Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року №2031-р;

проводити заходи щодо здійснення контролю за військовою діяльністю у прикордонних районах зі Словацькою Республікою, Республікою Польща, Угорською Республікою, Республікою Білорусь на виконання двосторонніх угод та Віденського документа про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року.

1.3.4. Внесок у забезпечення регіональної безпеки. Участь у регіональних ініціативах

Україна й надалі братиме участь у регіональних ініціативах з метою забезпечення стабільності та безпеки регіону.

Україна братиме активну участь у співробітництві в рамках Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ, у тому числі в заходах з розвитку взаємодії Організації з провідними міжнародними, зокрема регіональними, організаціями у сферах, що становлять взаємний інтерес.

Україна продовжуватиме співробітництво з державами – членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС) у рамках її головних органів та органів, пов'язаних з ОЧЕС: Ради міністрів закордонних справ, Парламентської Асамблеї, Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Ділової ради і Міжнародного центру чорноморських досліджень.

Україна активно підтримуватиме ініціативи та дальший розвиток співробітництва у Чорноморському регіоні.

Пріоритетними напрямами розвитку співробітництва в рамках Співдружності Незалежних Держав є економічна (створення зони вільної торгівлі, інноваційний розвиток, продовольча безпека), соціальна сфери (пенсійне забезпечення, трудова міграція), безпекові питання (боротьба з наркоторгівлею, організованою злочинністю, нелегальною міграцією, торгівлею людьми), а також гуманітарна сфера (культура і мистецтво, охорона пам'яток, туризм, спорт).

Середньострокові цілі:

продовжити активне співробітництво в Чорноморському регіоні шляхом участі у регіональних ініціативах та перспективних міжнародних проектах;

забезпечити реалізацію Листа про наміри щодо створення спільної українсько-польсько-литовської бригади «УкрПолЛитБриг»;

продовжити активне співробітництво в рамках ініціатив Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити забезпечення активної участі України в діяльності Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС) та органів, пов'язаних з ОЧЕС;

продовжити участь у діяльності Чорноморської Групи Військово-Морського Співробітництва (BLACKSEAFOR);

завершити роботу з опрацювання нормативно-правової бази щодо створення спільної українсько-польсько-литовської бригади «УкрПолЛитБриг» і підписання відповідної Технічної угоди;

участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Регіонального центру сприяння контролю над озброєнням (RACVIAC), із підтримання діалогу з питань здійснення контролю над озброєнням, зі зміцнення довіри та безпеки, реформування збройних сил, здійснення демократичного контролю над державною воєнною організацією, забезпечення безпеки кордонів;

продовжити впровадження положень Документа про заходи зміцнення довіри та безпеки у військово-морській галузі на Чорному морі, прийнятого 25 квітня 2002 року Республікою Болгарія, Грузією, Румунією, Російською Федерацією, Турецькою Республікою і Україною;

продовжити роботу з узгодження з іноземними партнерами питання про започаткування зустрічей міністрів оборони держав Чорноморського регіону;

поглибити співробітництво берегових/прикордонних охоронних органів у рамках Форуму чорноморського прикордонного співробітництва;

участь у заходах, що проводяться в рамках діяльності Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ, щодо боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків, протидії незаконній торгівлі зброєю, торгівлі людьми та нелегальній міграції.

1.3.5. Внесок у забезпечення розв'язання конфліктів мирним шляхом

Позиція України щодо врегулювання «заморожених» конфліктів на пострадянському просторі базується на таких принципах:

збереження суверенітету і територіальної цілісності держав;

розв'язання проблем виключно мирними способами, зокрема шляхом переговорів;

повага до прав людини і забезпечення прав національних меншин;

неприпустимість використання «косовського питання» як прецеденту.

Середньострокова ціль – уживати заходів щодо мирного врегулювання «заморожених» конфліктів у рамках міжнародних дипломатичних зусиль.

Пріоритетне завдання на поточний рік – активно сприяти проведенню переговорів щодо врегулювання придністровської проблеми у форматі «5+2», налагодженню прямого діалогу між сторонами конфлікту, а також розв'язанню наявних соціальних, економічних, гуманітарних проблем між сторонами конфлікту.

1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями

Україна надає винятково важливого значення зміцненню Організації Об'єднаних Націй як ефективного інструмента для розв'язання глобальних проблем міжнародного співтовариства, виходячи з необхідності належної реалізації Декларації тисячоліття Організації Об'єднаних Націй та Підсумкового документа Всесвітнього саміту 2005 року, докладає зусиль для реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, реформи Ради Безпеки ООН, посилення ролі Генеральної асамблеї ООН.

Україна як активний учасник Організації з безпеки і співробітництва в Європі заінтересована у використанні можливостей ОБСЄ для підвищення рівня національної безпеки, забезпечення територіальної цілісності, недоторканності державних кордонів, запобігання конфліктам і кризовим ситуаціям і врегулювання «заморожених» конфліктів, зміцнення демократії на європейському просторі, а також підтримання сталого економічного розвитку.

У контексті розвитку співробітництва з Радою Європи зусилля спрямовуватимуться на вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права. Триватиме робота із забезпечення свободи засобів масової інформації, розвитку толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівності жінок та чоловіків, захисту дітей.

Середньострокові цілі:

продовжити роботу з розширення сфери залучення українських миротворців до проведення операцій та місій з підтримання миру під егідою ООН;

завершити виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи;

продовжити роботу в рамках ОБСЄ з підвищення ефективності діяльності Організації в усіх вимірах – військово-політичному, економічному, довкільному та гуманітарному, зокрема в контексті реалізації спільних проектів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити участь України в роботі Трійки ОБСЄ в 2012 році та розробити пріоритети головування України в ОБСЄ в 2013 році;

продовжити виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ – Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року №1264-VI;

ужити заходів щодо виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, зокрема стосовно вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, приведення функцій прокуратури у відповідність з європейськими стандартами, завершення реформування судової системи;

продовжити імплементацію плану дій Ради Європи для України на 2011 – 2014 роки.

1.3.7. Контроль над озброєнням, нерозповсюдження зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна здійснює заходи щодо розширення та зміцнення міжнародного співробітництва з метою забезпечення захисту державних інтересів у сфері роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.

Україна дотримуватиметься своїх зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, до якого вона приєдналася згідно із Законом України від 16 листопада 1994 року №248/94-ВР, Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань, ратифікованим Законом України від 16 листопада 2000 року №2107-III, Договором про звичайні збройні сили в Європі, ратифікованим постановою Верховної Ради України від 1 липня 1992 року №2526-ХІІ, Договором з відкритого неба, ратифікованим Законом України від 2 березня 2000 року №1509-III, Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення, ратифікованою Законом України від 16 жовтня 1998 року №187-XIV, Конвенцією про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, Конвенцією про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, Віденським документом про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року. Буде продовжено участь у реалізації ініціативи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення».

Україна продовжить реалізацію політики у сфері здійснення державного експортного контролю, спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання міжнародних зобов'язань України як учасника багатосторонніх міжнародних режимів експортного контролю, міжнародних договорів у галузі нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, а також здійснення контролю за міжнародними передачами звичайних видів озброєнь.

У рамках виконання міжнародних зобов'язань України здійснюється щорічний обмін інформацією з питань контролю над озброєнням між Україною та державами – членами Альянсу, ООН і ОБСЄ. З метою забезпечення відповідності дозвільних процедур державного експортного контролю вимогам міжнародних договорів з питань експортного контролю триває вдосконалення законодавства України, здійснюються заходи щодо його гармонізації із законодавством держав – членів НАТО та ЄС у цій сфері, зокрема заходи щодо впровадження Єдиного контрольного списку товарів і технологій подвійного використання в Україні.

Україна продовжуватиме співробітництво з Альянсом у сфері здійснення контролю над озброєнням у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО.

Середньострокові цілі:

дотримуватися міжнародних зобов'язань у сфері здійснення контролю над озброєнням та обміну інформацією з учасниками міжнародних договорів з питань експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група);

продовжити обговорення в рамках виконання відповідних міжнародних договорів щодо здійснення експортного контролю шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;

продовжити проведення консультацій з державами – членами НАТО з питань здійснення контролю над озброєнням, експортного контролю та нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами – членами Альянсу згідно з міжнародними договорами з питань здійснення контролю над озброєнням;

продовжити вдосконалення механізму взаємодії з верифікаційними органами держав – членів Альянсу та Верифікаційним комітетом НАТО щодо здійснення щорічних двосторонніх контрольних заходів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами – учасницями міжнародних договорів з питань контролю над озброєнням та експортного контролю (Договір про звичайні збройні сили в Європі, Віденський документ про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року, Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група), продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки, імплементацію інших зобов'язань, передбачених зазначеними міжнародними договорами;

продовжити співробітництво з Комітетом НАТО з питань нерозповсюдження зброї масового знищення (в оборонному форматі);

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав – учасниць відповідних міжнародних договорів (Договір про звичайні збройні сили в Європі, Віденський документ про заходи щодо зміцнення довіри і безпеки 2011 року, двосторонні міжнародні договори України, Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення), а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження згідно з Договором з відкритого неба;

участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба. Забезпечити взаємодію з державами – членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорів;

продовжити вивчення досвіду держав – членів Альянсу з питань експортного контролю для його врахування під час визначення шляхів забезпечення відповідності національних дозвільних процедур міжнародним стандартам;

здійснювати заходи щодо адаптації законодавства України з питань державного експортного контролю до вимог і стандартів держав – членів НАТО та ЄС у цій сфері;

участь у засіданнях робочих органів, утворених відповідно до міжнародних договорів з питань експортного контролю;

забезпечити підтримку діалогу із США в рамках діяльності Робочої групи з питань нерозповсюдження та експортного контролю українсько-американської Комісії із стратегічного партнерства;

проводити на щорічній основі консультації та робочі зустрічі з Верифікаційним координаційним комітетом НАТО з питань обміну та перевірки інформації за Договором про звичайні збройні сили в Європі, а також сприяти внесенню до електронної бази НАТО «VERITY» відповідної інформації;

забезпечити участь у щорічних семінарах у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань здійснення контролю над озброєнням, а також у засіданнях Комітету НАТО з питань нерозповсюдження зброї масового знищення (в оборонному форматі);

продовжити співробітництво з Європейським Союзом у сфері підвищення рівня біологічної безпеки та захисту лабораторій, в яких зберігаються особливо небезпечні біологічні матеріали (проект модернізації державного закладу «Українська протичумна станція» Міністерства охорони здоров'я України);

забезпечити належне виконання Угоди між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва у галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї, підписаної 29 серпня 2005 року, для модернізації та зміцнення матеріально-технічної бази відповідних установ України;

ужити заходів щодо забезпечення координації дій офіційних представників України в рамках участі у міжнародних заходах з питань нерозповсюдження зброї масового знищення та експортного контролю.

1.3.8. Боротьба з тероризмом

Україна як держава – учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання.

Україна і надалі приділятиме значну увагу міжнародному співробітництву у зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, а також дотримуватиметься положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Триватиме здійснення заходів у рамках виконання плану дій партнерства проти тероризму, інших заходів під егідою Альянсу на двосторонньому та багатосторонньому рівнях.

З метою удосконалення антитерористичного забезпечення під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу Україна залучає експертну допомогу з боку держав – членів Альянсу, у тому числі в рамках провадження діяльності Штабу забезпечення міжнародної взаємодії і координації заходів безпеки з підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, утвореного Указом Президента України від 10 березня 2011 року №278.

Середньострокові цілі:

продовжити діяльність з виявлення і припинення використання терористичними організаціями каналів незаконної міграції та контрабанди для фінансування постачання зброї, вибухівки та відповідного обладнання, а також каналів переправлення бойовиків;

продовжити активне співробітництво з Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол) щодо обміну інформацією, міжнародного розшуку, організації затримання та видачі правопорушників;

продовжити активне співробітництво з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та Європейською організацією з безпеки аеронавігації (ЄВРОКОНТРОЛЬ);

забезпечити участь у заходах, передбачених планом дій стосовно виконання зобов’язань та здійснення заходів у рамках участі України в Глобальній ініціативі щодо боротьби з актами ядерного тероризму;

забезпечити співробітництво з Альянсом та його державами - членами з питань боротьби з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, піратством, нелегальною міграцією, торгівлею людьми та наркоторгівлею, розповсюдженням зброї масового знищення та засобів її доставки, а також продовжити роботу з узагальнення і практичного використання відповідного досвіду у цій сфері;

забезпечити вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

забезпечити практичне залучення підрозділів спеціального призначення України до здійснення заходів державами – членами Альянсу у сфері боротьби з тероризмом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити проведення моніторингу фінансових операцій з метою виявлення фактів фінансування тероризму та надсилання узагальнених матеріалів правоохоронним органам згідно з компетенцією;

забезпечити взаємодію з Альянсом щодо обміну інформацією про міжнародні екстремістські та терористичні організації, а також запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

провести консультації з відповідними органами НАТО та його державами-членами щодо участі представників України у заходах Альянсу з урегулювання кризових ситуацій;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня боєздатності підрозділів Служби безпеки України, їх взаємосумісності з підрозділами спеціального призначення держав – членів Альянсу;

залучити експертів із держав – членів Альянсу як спостерігачів до проведення в Україні антитерористичних навчань і тренувань;

продовжити консультації з відповідними органами Альянсу та його державами-членами щодо сприяння Україні у здійсненні заходів антитерористичного забезпечення під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

провести навчальні заняття за участю антитерористичних підрозділів держав – членів Північноатлантичного Альянсу в рамках підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

забезпечити участь підрозділів спеціального призначення (протидії диверсіям і терористичним актам) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у багатонаціональних військових навчаннях з антитерористичної тематики;

продовжувати проведення наукових досліджень з питань запобігання тероризму та забезпечити участь українських фахівців у відповідних міжнародних науково-практичних заходах.

1.4. Інформування громадськості

Розвиток інформаційного простору, забезпечення доступності інформації про конструктивне партнерство України з Організацією Північноатлантичного договору, роль Альянсу у підтриманні безпеки і стабільності в Європі та світі, вплив зазначених процесів на стан національної безпеки України є важливим напрямом у сфері інформування громадськості.

Особливої актуальності набуває системне впровадження елементів громадської дипломатії, проведення публічних заходів (круглі столи, семінари, дискусії, конференції тощо) із залученням широкої аудиторії.

Проведення зазначеної роботи насамперед на регіональному рівні, координація діяльності державних органів і громадських організацій, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням належної довідково-аналітичної бази, та водночас поліпшення якості тематичних Інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації відповідної інформаційної політики.

Середньострокові цілі:

створити із застосуванням державних медійних засобів умови для досягнення політичного і громадянського консенсусу стосовно конструктивного партнерства України з Альянсом з питань, що становлять взаємний інтерес;

забезпечити високий рівень взаємосумісності та взаєморозуміння державних органів і громадських організацій під час проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;

продовжити роботу з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях стосовно конструктивного партнерства України з Альянсом з питань, що становлять взаємний інтерес.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити впровадження елементів громадської дипломатії в тісному співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні, Офісом зв'язку НАТО в Україні, а також контактним посольством НАТО в Україні;

у тісному співробітництві з Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні проводити в Автономній Республіці Крим та областях тематичні заходи за участю представників державних органів, громадських організацій, засобів масової інформації із залученням експертів, у тому числі представників держав – членів та інституцій Альянсу в Україні;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні виданню інформаційно-аналітичної, наукової, навчальної літератури, створенню і розміщенню на українських теле- і радіоканалах передач та сюжетів з актуальних питань співробітництва України з НАТО;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні поширенню в Україні досвіду діяльності Асоціації Атлантичного договору і Парламентської асамблеї НАТО та участі українських представників у їх роботі;

сприяти разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні українським неурядовим організаціям у проведенні в Україні щорічного Дня євроатлантичного партнерства;

продовжити разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні із залученням громадських організацій реалізацію інформаційної політики з питань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору для представників військових формувань, правоохоронних та інших заінтересованих державних органів України;

разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні і контактним посольством НАТО в Україні проводити у військових навчальних закладах тематичні заходи, спрямовані на інформування про співробітництво України з Організацією Північноатлантичного договору та Європейським Союзом.

1.5. Наука

З метою здійснення конструктивного партнерства з Альянсом та його державами – членами у сфері науки, технологій та навколишнього природного середовища з питань, що становлять взаємний інтерес, Україна братиме активну участь у Програмі НАТО «Наука заради миру та безпеки».

Україна продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на ефективнішу реалізацію державної політики конструктивного партнерства з Альянсом у політичній, безпековій, економічній, правовій, інформаційній, освітній, екологічній та інших сферах з питань, що становлять взаємний інтерес.

Середньострокова ціль – активна участь у виконанні Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити співголовування Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України у Спільній робочій групі Україна – НАТО із співробітництва з питань науки та навколишнього природного середовища. Забезпечити участь заінтересованих центральних органів виконавчої влади України у діяльності Спільної робочої групи Україна – НАТО із співробітництва з питань науки та навколишнього природного середовища;

сприяти реалізації проекту «Моніторинг та передбачення ризиків паводків річки Прип'ять, яка протікає територією Республіки Білорусь та України через Чорнобильську виключну зону» за Програмою НАТО «Наука заради миру та безпеки»;

опрацювати питання щодо можливості проведення в Україні міжнародної конференції з питань енергетичної безпеки, тероризму та кібернетичного захисту, у тому числі за кошти, передбачені для фінансування Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки»;

опрацювати питання щодо використання можливостей виконання Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» для ліквідації наслідків забруднення території баз зберігання меланжу в Україні;

опрацювати питання щодо можливості організації за рахунок коштів, передбачених для фінансування Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», конференції з питань вивчення світового досвіду щодо недопущення загрози безпечній роботі літальних апаратів та щодо їх захисту від диких птахів поблизу аеродромів;

опрацювати можливість започаткування відповідно до Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» проекту щодо розвитку комунікаційних мереж українських атомних електростанцій, який доповнюватиме проект МАГАТЕ з моніторингу наявних радіаційних матеріалів на українських атомних електростанціях;

співпрацювати з Центром інформації та документації НАТО в Україні з метою поширення серед громадськості інформації про співробітництво Україна – НАТО у сфері науки. Інформувати українське суспільство про конкретні здобутки, досягнуті в ході конструктивних та прагматичних відносин України з НАТО в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки».

1.5.1. Забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні

Україна продовжуватиме практику ініціювання та реалізації природоохоронних проектів, спрямованих на виконання Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 – 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №577-р.

Україна й надалі братиме участь у регіональних нарадах Ініціативи «Навколишнє середовище та безпека» (ENVSEC), у рамках якої НАТО, ОБСЄ та ООН координують свою діяльність з Україною у сфері охорони навколишнього природного середовища. Відповідні проекти в рамках виконання Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» послідовно започатковуватимуться та реалізовуватимуться в рамках Ініціативи «Навколишнє середовище та безпека».

Середньострокові цілі:

забезпечити дотримання військовими формуваннями України положень Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року;

продовжувати практику ініціювання та реалізації природоохоронних проектів із забезпечення екологічної безпеки в європейському регіоні;

вивчити міжнародний досвід, що може бути використаний для відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

брати участь у регіональних нарадах у рамках Ініціативи «Навколишнє середовище та безпека» (ENVSEC);

розроблення методики проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства з питань екологічної безпеки у зв'язку із провадженням певних видів діяльності, у тому числі військової;

розроблення методики впровадження системи екологічного управління у Збройних Силах України та інструкції з охорони навколишнього природного середовища під час проведення навчань;

продовжувати підтримку проектів з обміну досвідом щодо розроблення економічних та адміністративних стимулів із заохочення впровадження систем екологічного управління у Збройних Силах, забезпечення екологічно безпечного природокористування в ході оперативної та бойової підготовки під час проведення військових навчань і тренувань;

започаткувати проекти:

– організації та впровадження системи екологічного управління заходами підготовки військ на військових об'єктах;

– розроблення методологічних підходів до ліквідації екологічних наслідків військової діяльності, зокрема компенсації збитків, завданих державі у зв'язку з тимчасовим перебуванням на території України підрозділів збройних сил інших держав.

1.6. Питання координації практичного співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору. Підготовка фахівців з питань конструктивного партнерства України з НАТО

Для забезпечення належної внутрішньодержавної координації у процесі виконання завдань із співробітництва з НАТО створено механізм взаємодії заінтересованих центральних органів виконавчої влади, інших державних органів України під час проведення широкомасштабних галузевих реформ. З цією метою як допоміжний орган при Президентові України утворено Комісію з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору. Функціонує інститут національних координаторів з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору – спеціально уповноважених осіб, діяльність яких сприяє узгодженому виконанню центральними органами виконавчої влади, іншими державними органами завдань щодо продовження конструктивного партнерства України з Альянсом з питань, які становлять взаємний інтерес.

З урахуванням набутого досвіду Україна й надалі братиме участь у виконанні програм підготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору шляхом забезпечення участі українських військовослужбовців та цивільних спеціалістів у заходах практичного співробітництва з Альянсом, а також у Програмі з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та за сприяння Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Середньострокові цілі:

забезпечувати діяльність Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;

продовжити співробітництво з Альянсом у практичних заходах міжнародного співробітництва, а також Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу під егідою Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;

досягти належного рівня забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування фахівцями у сфері європейської інтеграції та співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

проводити засідання Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору;

забезпечити координацію участі представників заінтересованих центральних органів виконавчої влади України у практичних заходах міжнародного співробітництва НАТО на 2012 рік;

забезпечити проведення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері європейської інтеграції та співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору відповідно до Державної цільової програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва України на 2008 – 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року №974 (в редакції постанови від 7 грудня 2011 року №1256);

опрацювати питання щодо можливості стажування представника Міністерства закордонних справ України в Директораті з питань політики та політики безпеки Міжнародного секретаріату НАТО;

продовжити співробітництво в рамках Скандинавсько-Балтійської ініціативи;

розширювати співпрацю з Центром інформації та документації НАТО в Україні щодо підготовки фахівців у сфері співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору.

До виконання завдань розділу I залучаються Міністерство закордонних справ України, інші центральні органи виконавчої влади та державні органи відповідно до їх повноважень.

Розділ II. ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ

2.1. Політика національної безпеки

Україна вважає конструктивне партнерство з Альянсом та іншими військово-політичними союзами з питань, що становлять взаємний інтерес, важливим внеском у забезпечення розвитку глобальної та регіональної безпеки. З огляду на євроінтеграційну стратегію Україна бере активну участь у зміцненні безпеки на європейському континенті.

Політика України у сфері національної безпеки і оборони є відкритою і послідовною, її реалізація спрямована на:

забезпечення національних інтересів шляхом прагматичного і конструктивного співробітництва з усіма заінтересованими партнерами за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, уникаючи залежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних організацій;

запобігання виникненню конфліктів поблизу державного кордону;

зміцнення обороноздатності, посилення відповідальності органів державної влади всіх рівнів за належну підготовку та гарантування національної безпеки і оборони держави;

застосування Збройних Сил України виключно для стримування та відбиття збройної агресії, будь-яких інших збройних зазіхань на територіальну цілісність держави і недоторканність державного кордону, боротьби з міжнародним тероризмом і піратством або в інших випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Україна прагне створити прийнятні зовнішні і внутрішні умови для реалізації національних інтересів; побудувати ефективну систему забезпечення національної безпеки і оборони та зміцнення її складових; дотримуватися політики позаблоковості як важливого чинника зниження напруженості воєнно-політичної обстановки в регіоні.

Пріоритетними орієнтирами реалізації політики України у сфері національної безпеки і оборони є:

захист національних інтересів, запобігання виникненню конфліктів та зміцнення регіональної стабільності, урегулювання наявних криз і нейтралізація загроз на ранніх стадіях їх виникнення, підтримання зусиль, спрямованих на протидію мілітаризації та гонці озброєнь, намаганням перерозподілу геополітичних впливів та провокування конфліктних ситуацій, прагненням легітимізувати в той чи інший спосіб статус самопроголошених квазідержавних утворень на територіях окремих держав;

розвиток можливостей держави щодо оперативного реагування на реальні і потенційні загрози; усебічне забезпечення сил оборони сучасним озброєнням та військовою технікою, підтримання спроможностей вітчизняного оборонно-промислового комплексу за рахунок використання новітніх технологій як на основі кооперації з державами-партнерами, так і впровадження власних замкнутих циклів створення військової техніки та озброєнь, формування ефективної бюджетної політики у сфері національної безпеки і оборони;

забезпечення реалізації гарантій соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, працівників правоохоронних органів, інших прирівняних до них осіб;

удосконалення системи демократичного цивільного контролю над складовими сектору безпеки, забезпечення їх відповідності вимогам європейських інституцій.

Україна, користуючись невід'ємним правом кожної держави на індивідуальну та колективну оборону в разі збройної агресії, не виключає можливості отримання військової допомоги від інших держав і міжнародних організацій, а також надання такої допомоги зі свого боку.

2.1.1. Стратегія національної безпеки України

У 2012 році Україна має намір затвердити нову редакцію Стратегії національної безпеки України, яка визначатиме загальні принципи, пріоритетні цілі, завдання і механізми захисту життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Проект Стратегії національної безпеки України розроблено з урахуванням кардинальних змін, що відбулися у безпековому середовищі навколо України, та з урахуванням положень Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики».

Стратегія національної безпеки України є документом, обов'язковим до виконання, та основою для комплексного планування діяльності органів державної влади у сферах національної безпеки і оборони України.

Середньострокові цілі:

розробити механізм оцінки ефективності реалізації Стратегії національної безпеки України, зокрема шляхом залучення до проведення такої оцінки незалежних громадських організацій;

створити систему інформаційного супроводження реалізації пріоритетів, визначених Стратегією національної безпеки України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

затвердити Стратегію національної безпеки України та розробити механізм її реалізації;

розробити план заходів з виконання Стратегії національної безпеки України на 2012 – 2013 роки;

забезпечити в рамках діяльності Спільної робочої групи Україна –НАТО з питань воєнної реформи високого рівня отримання Україною методичної та консультаційної допомоги щодо вдосконалення механізму реалізації Стратегії національної безпеки України;

залучити громадські організації, зокрема, в рамках Мережі партнерства Україна – НАТО, до проведення незалежної оцінки стану реалізації державної політики щодо національної безпеки, а також Стратегії національної безпеки України.

2.1.2. Управління національною безпекою і обороною України. Реагування на кризові ситуації

Повноваження та функції суб'єктів забезпечення національної безпеки України, зокрема Президента України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України, у тому числі під час виникнення та врегулювання кризових ситуацій, визначені Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Серед головних завдань органів державної влади у сферах національної безпеки і оборони, у тому числі під час виникнення та врегулювання кризових ситуацій, є:

удосконалення міжвідомчої координації у сфері стратегічного планування, ключову роль у якій відіграватимуть Кабінет Міністрів України та Рада національної безпеки і оборони України;

забезпечення ефективного розподілу повноважень між суб'єктами сектору безпеки для уникнення дублювання їх функцій;

впровадження демократичних принципів управління, спрямованих на запобігання впливу політичного протистояння та корупції, пов'язаних із боротьбою за владу та ресурси.

Для вирішення таких завдань в Україні триває розроблення концепції щодо вдосконалення системи управління державою, зокрема під час виникнення кризових ситуацій.

Середньострокові цілі:

удосконалити систему стратегічного планування з метою більш ефективної реалізації політичного курсу держави;

удосконалити міжвідомчу координацію у сфері стратегічного планування та забезпечити політичну консолідацію шляхом поєднання зусиль державних органів, спрямованих на реагування на сучасні виклики і загрози;

проаналізувати досвід держав – членів НАТО з питань управління сектором безпеки, координації та підпорядкування його суб'єктів в умовах кризових ситуацій, а також ефективного розподілу між ними завдань і повноважень;

удосконалити систему управління державними органами в умовах кризових ситуацій, гармонізувати повноваження суб'єктів сектору безпеки з метою запобігання їх дублюванню;

забезпечити впровадження демократичних принципів управління національною безпекою і обороною України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити проект плану заходів на 2012 – 2013 роки щодо реалізації Стратегії міжнародної миротворчої діяльності України, подати його на розгляд Ради національної безпеки і оборони України, після схвалення Радою національної безпеки і оборони України плану та введення в дію відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України забезпечити його реалізацію;

налагодити ефективний діалог між суб'єктами забезпечення національної безпеки та громадськими організаціями;

узяти участь у консультаціях із відповідними органами Альянсу та державами – членами НАТО щодо залучення представників України до здійснення заходів з урегулювання кризових ситуацій;

розробити концепцію щодо вдосконалення системи управління державою, зокрема під час виникнення кризових ситуацій.

 2.1.3. Реформування сектору безпеки. Забезпечення імплементації результатів комплексного огляду сектору безпеки та оборонного огляду

Демократичні перетворення у сферах національної безпеки і оборони України, що здійснюються в контексті європейської інтеграції України та співробітництва з Альянсом, обумовлюють необхідність ґрунтовного перегляду та уточнення завдань, структури і повноважень усіх суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави.

Україна має намір оптимально об'єднати військові та невійськові можливості всіх складових системи національної безпеки і оборони для запобігання і нейтралізації існуючих та потенційних воєнних загроз шляхом трансформації Воєнної організації держави в сектор безпеки і оборони.

Трансформація передбачає побудову нової моделі сектору безпеки і оборони на базі існуючих центральних органів виконавчої влади України за рахунок уточнення функцій, завдань та розподілу сфери відповідальності і дольової участі всіх складових системи гарантування національної безпеки України за визначеними сценаріями застосування військ (сил).

Україна у 2011 році завершила проведення оборонного огляду. Його результати будуть реалізовані шляхом вдосконалення, розроблення нової нормативно-правової бази, концептуальних та програмних документів. З метою підвищення транспарентності діяльності з імплементації результатів оборонного огляду та досягнення неупереджених, об'єктивних і достовірних результатів такої діяльності до участі в ній будуть і надалі залучатися представники міжнародних неурядових, українських громадських організацій і наукових установ.

Дальше співробітництво між Україною та Альянсом у цій сфері розвиватиметься у рамках Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокові цілі:

забезпечити гармонізацію документів середньострокової дії у сфері оборонного планування;

забезпечити імплементацію результатів оборонного огляду України;

удосконалити законодавство з питань регулювання діяльності суб'єктів сектору безпеки, у тому числі шляхом його адаптації до стандартів держав – членів НАТО;

здійснити перегляд та уточнення завдань, структури і повноважень суб'єктів сектору безпеки з урахуванням прийнятих стандартів та економічних можливостей держави;

забезпечити реформування інституцій сектору безпеки;

залучати представників політичної та громадської еліти до публічного діалогу з питань безпеки, що сприятиме формуванню в суспільстві розуміння безпекових реалій, досягненню консенсусу з питань політики безпеки і оборони, а також виробленню конструктивних підходів до неї;

підвищити рівень довіри суспільства до інститутів сектору безпеки;

започаткувати практику проведення незалежного експертного аналізу планів заходів щодо реформування сектору безпеки;

проводити соціологічні дослідження для визначення проблемних питань щодо реформ у секторі безпеки та можливих шляхів їх вирішення.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити консультації експертів стосовно проведення реформ у секторі безпеки в рамках виконання програми Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня на 2012 рік;

продовжити реформування інститутів сектору безпеки в контексті затверджених державних концепцій, а також у рамках імплементації результатів оборонного огляду;

здійснити заходи щодо ефективного залучення до співпраці іноземних радників при суб'єктах сектору безпеки з метою прискорення проведення відповідних реформ;

забезпечити використання консультативно-дорадчої допомоги іноземних радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України під час імплементації результатів оборонного огляду;

провести засідання Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів оборони, під час якого обговорити дальші кроки щодо проведення воєнної реформи в Україні.

2.1.3.1. Демократичний цивільний контроль над сектором безпеки

Демократичний цивільний контроль є одним із ключових елементів удосконалення управління сектором безпеки.

В Україні створено законодавчу базу для впровадження демократичного цивільного контролю над сектором безпеки, яка в цілому його забезпечує. Водночас існує потреба в удосконаленні такої бази.

Подальший розвиток відповідної законодавчої бази передбачається здійснити за такими основними напрямами:

поетапне збільшення бюджетного фінансування сектору безпеки до рівня, що забезпечує його розвиток, забезпечення прозорості видатків на національну безпеку, запровадження дієвих механізмів боротьби з корупцією і зловживанням службовим становищем;

дотримання вимог Конституції та законів України стосовно прав і свобод громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органах держави, та членів їх сімей;

удосконалення механізмів і впровадження сучасних технологій інформування суспільства, міжнародної спільноти про діяльність інститутів сектору безпеки, у тому числі шляхом щорічного видання Білої книги, проведення заходів із залученням недержавних організацій та громадськості;

удосконалення механізмів президентського і парламентського контролю над сектором безпеки і оборони;

збільшення частки цивільних осіб у секторі безпеки і оборони.

Україна має намір максимально залучати громадські організації до реформування та вдосконалення механізму здійснення контролю над сектором безпеки. Україна забезпечуватиме використання можливостей Мережі партнерства Україна – НАТО, а також інших механізмів у рамках Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.

Середньострокові цілі:

посилити ефективність демократичного цивільного контролю за діяльністю інститутів сектору безпеки;

забезпечити ефективне функціонування громадських рад при органах державної влади з метою вдосконалення механізму демократичного цивільного контролю над сектором безпеки;

продовжити співробітництво з Альянсом та застосування досвіду спеціальних служб держав – членів НАТО з питань здійснення демократичного цивільного контролю;

розширювати діяльність, пов'язану із забезпеченням підтримки Збройних Сил України з боку суспільства, підвищувати ефективність роботи структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які опікуються такою діяльністю;

використовувати Мережу партнерства Україна – НАТО з метою посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести експертні консультації та семінари з питань посилення демократичного цивільного контролю;

забезпечити щорічне видання білих книг окремими суб'єктами сектору безпеки і оборони;

використовувати консультації експертів Україна – НАТО з питань діяльності служб безпеки та розвідки для досягнення позитивного ефекту у справі реформування розвідувальних органів та контррозвідувального органу України, зокрема адаптації діяльності вітчизняних спеціальних служб до європейських стандартів, підготовки персоналу, а також для розроблення пропозицій щодо внесення змін до нормативних актів;

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони, а також реагування на звернення громадян та критичні публікації з питань національної безпеки і оборони в засобах масової інформації;

забезпечити реалізацію Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1035-р;

інформувати громадськість про результати діяльності Служби безпеки України та її роль у забезпеченні безпеки держави в умовах розвитку демократичного суспільства;

провести під егідою Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня щорічну міжнародну конференцію «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб»;

завершити відповідно до рекомендацій ІV Міжнародної конференції «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спеціальних служб» розроблення із залученням Громадської ради при Службі безпеки України пілотного проекту з викладання спеціального курсу з актуальних проблем забезпечення національної безпеки України з метою підготовки у вищих навчальних закладах України фахівців з питань цивільного контролю.

2.1.3.2. Реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки

В Україні триває процес структурного реформування військових формувань та інституцій сектору безпеки з метою приведення їх у відповідність зі стандартами держав – членів НАТО. Ця робота започаткована в тісній співпраці з Альянсом та Європейським Союзом.

2.1.3.2.1. Реформування Служби безпеки України

Основною метою реформування Служби безпеки України є утворення ефективної, динамічної та гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність із сучасними потребами забезпечення державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства та держави від зовнішніх і внутрішніх загроз у контексті реалізації політики національної безпеки та інтеграції в європейські безпекові структури.

Середньострокові цілі:

забезпечити вдосконалення законодавства з питань діяльності Служби безпеки України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів;

підвищити загальний рівень професіоналізму фахівців усіх органів та функціональних підрозділів Служби безпеки України з урахуванням досвіду провідних держав світу;

забезпечувати безпеку України у сфері боротьби з тероризмом;

забезпечити сумісність для спільних дій підрозділу спеціального призначення Служби безпеки України з підрозділами держав – членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

брати участь у межах повноважень у розробленні концептуальних документів з питань реформування інститутів сектору безпеки;

продовжити вивчення стандартів держав – членів НАТО і Європейського Союзу щодо основних параметрів бюджетної та ресурсної політики у сфері забезпечення державної безпеки, а також досвіду з питань гарантування соціально-правового захисту працівників спеціальних служб;

забезпечити виконання Програми з питань професійної підготовки цивільного персоналу органів оборони та безпеки України під егідою Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня для підготовки персоналу Служби безпеки України;

продовжити реалізацію визначених Службою безпеки України цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;

забезпечити вивчення і оприлюднення розсекречених архівних документів.

2.1.3.2.2. Реформування Міністерства внутрішніх справ України

Реформування Міністерства внутрішніх справ України здійснюється згідно з Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України від 8 квітня 2008 року №311, та євроатлантичними стандартами. Метою зазначеного реформування є підвищення рівня захисту прав та основоположних свобод людини, посилення боротьби зі злочинністю, забезпечення громадського порядку.

Середньострокова ціль – забезпечити вдосконалення законодавства з питань діяльності Міністерства внутрішніх справ України відповідно до загальноприйнятих демократичних стандартів.

Пріоритетне завдання на поточний рік – розроблення концептуальних документів з питань реформування інститутів сектору безпеки, зокрема органів внутрішніх справ.

2.1.3.2.3. Реформування Державної прикордонної служби України

Україна має намір здійснювати дальшу розбудову державного кордону та його інфраструктури згідно з європейськими критеріями та Стратегією національної безпеки України.

Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, схваленої Указом Президента України від 19 червня 2006 року №546, буде завершено становлення Служби як самостійного правоохоронного органу європейського зразка. Передбачається здійснити, зокрема, такі заходи:

удосконалення нормативно-правової бази з питань розвитку Державної прикордонної служби України, у тому числі з питань оперативно-службової діяльності її органів та підрозділів;

продовження роботи зі створення сучасної інтегрованої системи охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

реформування Морської охорони Державної прикордонної служби України відповідно до її нової моделі, участь у підготовці проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку кораблебудування на період до 2035 року;

забезпечення дальшого оновлення парку авіаційної техніки авіаційних частин Державної прикордонної служби України;

створення сучасної системи інформаційного забезпечення Державної прикордонної служби України відповідно до європейських та євроатлантичних норм і стандартів;

дальше вдосконалення роботи з особовим складом Державної прикордонної служби України;

завершення створення сучасної системи логістики, технічного переоснащення відділів прикордонної служби, вдосконалення інженерного облаштування державного кордону;

дальше вдосконалення прикордонного та міжнародного співробітництва.

Буде продовжено виконання Концепції інтегрованого управління кордонами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року №2031-р, плану заходів щодо її реалізації, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 року №2, а також Державної цільової правоохоронної програми «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року №831.

Середньострокові цілі:

оснастити пункти пропуску через державний кордон сучасним інженерно-технічним і технологічним обладнанням, а контрольні служби – засобами контролю;

здійснити розроблення і закупівлю технічних засобів охорони державного кордону;

створити автоматизовані системи охорони державного кордону, управління і спостереження за надводною та підводною обстановкою;

оновити корабельно-катерний склад Морської охорони Державної прикордонної служби України і парк авіаційної техніки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів, передбачених Державною цільовою правоохоронною програмою «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2015 року;

продовжити створення сучасної системи роботи з персоналом Державної прикордонної служби України, підвищення рівня його професіоналізму;

здійснити заходи щодо забезпечення міжнародного співробітництва шляхом поглиблення відносин з державами – членами НАТО, Європейського Союзу та їх партнерами у сферах безпеки державного кордону та регіональної безпеки.

2.1.3.2.4. Єдина система цивільного захисту

Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій та завдання конструктивного партнерства з Північноатлантичним Альянсом з питань, що становлять взаємний інтерес, зумовлюють необхідність удосконалення і розвитку системи реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру.

Для досягнення зазначеної мети Міністерство надзвичайних ситуацій України визначило пріоритети роботи на середньострокову перспективу, які передбачають реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, забезпечення керівництва діяльністю єдиної системи цивільного захисту населення і територій, поводження з радіоактивними відходами, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, техногенної і пожежної безпеки.

З метою реалізації зазначених пріоритетів триває виконання низки програм, зокрема Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (затверджена Законом України від 15 січня 2009 року №886-VI), Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами (затверджена Законом України від 17 вересня 2008 року №516-VI), планується виконання загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру на 2012 – 2016 роки.

Зазначені програми спрямовані на вирішення таких проблемних питань: удосконалення єдиної системи цивільного захисту, технічне переоснащення сил цивільного захисту та оптимізація управління процесами цивільного захисту; очищення територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних предметів та їх використання в господарських цілях; розв'язання проблеми довготривалого (протягом 100 років) зберігання відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС; перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему; реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами (спрямована на захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання); організація взаємодії для попередження про виникнення надзвичайних ситуацій та подолання їх наслідків з міжнародними організаціями (Організацією Північноатлантичного договору, ООН, ЄС) та з сусідніми з Україною державами тощо.

Середньострокові цілі:

підвищувати ефективність реагування сил цивільного захисту, в тому числі із залученням міжнародної допомоги, у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

удосконалювати систему управління процесами цивільного захисту, у тому числі розвиток ефективних та уніфікованих сил цивільного захисту;

здійснити виконання комплексу взаємопов'язаних завдань і заходів протимінної діяльності з метою забезпечення безпеки населення;

підготувати до зняття та забезпечити зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, а також перетворити об'єкт «Укриття» на екологічно безпечну систему;

забезпечити будівництво нового безпечного конфайнмента об'єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС;

забезпечити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;

поглиблювати міжнародне співробітництво у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити реорганізацію аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення територіальних органів управління та центрів швидкого реагування Міністерства надзвичайних ситуацій України, їх переоснащення новітньою технікою та засобами;

продовжити виконання заходів, передбачених Загальнодержавною програмою зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

продовжити виконання Плану запровадження заходів на об'єкті «Укриття»;

продовжити здійснення заходів щодо забезпечення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС;

продовжити здійснення заходів, спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, а також передбачених Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами на 2008 – 2017 роки, затвердженою Законом України від 17 вересня 2008 року №516-VI;

продовжити виконання міжнародних договорів України у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, а також планів спільних дій, розроблених на їх виконання;

опрацювати питання щодо залучення допомоги Альянсу в галузі планування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій цивільного характеру, зокрема експертної підтримки, спеціального обладнання для радіаційного, хімічного і біологічного захисту, а також іншого обладнання та допомоги у рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

2.2. Реформування сил оборони

Основною метою реформування та розвитку сил оборони є забезпечення їх здатності виконувати завдання щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності в умовах проведення позаблокової політики і функціонування в демократичному суспільстві.

До сил оборони належать органи військового управління, Збройні Сили України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Служби зовнішньої розвідки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Вони призначені для захисту держави, суспільства від загроз воєнного характеру.

2.2.1. Національна система оборонного планування

З метою забезпечення гармонічного розвитку всіх складових сектору безпеки для реалізації державної політики у сфері національної безпеки і оборони впроваджується система оборонного планування, яка інтегрована в державну систему стратегічного планування.

Оборонне планування здійснюється циклічно за програмно-цільовим методом і поділяється на довгострокове, середньострокове і короткострокове планування.

У рамках державного стратегічного планування визначаються засади оборонної політики, довгострокові стратегічні цілі та стратегії (концепції) їх досягнення, потреби в ресурсах. У рамках програмування опрацьовуються середньострокові концептуальні та програмні (планові) документи з досягнення необхідних спроможностей сил безпеки і оборони з урахуванням визначених Кабінетом Міністрів України прогнозних показників видатків із загального фонду державного бюджету на потреби оборони.

У рамках планування та бюджетування визначаються конкретні заходи щодо виконання середньострокових програм, обсяги і строки забезпечення ресурсами, очікувані результати. У ході короткострокового оборонного планування здійснюється збалансування планових завдань із можливостями ресурсного забезпечення.

Середньострокові цілі:

здійснити заходи за результатами проведення оборонного огляду;

запровадити сучасну систему ефективного та комплексного оборонного менеджменту для реалізації визначених пріоритетів розвитку Збройних Сил України;

упровадити в діяльність Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, військових формувань сучасні процедури менеджменту ресурсів;

завершити інтеграцію національної системи оборонного планування в національну систему державного прогнозування та стратегічного планування;

запровадити систему ефективного внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України;

забезпечити гармонізацію документів у сфері оборонного планування всіх суб'єктів сектору безпеки;

запровадити у практику оборонного планування методику, що грунтується на досягненні визначених спроможностей;

забезпечити реалізацію концептуальних та програмних документів з питань реформування та розвитку сил оборони та оборонно-промислового комплексу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з удосконалення системи оборонного стратегічного планування;

запровадити систему ефективного і прозорого планування, програмування та бюджетування, що гарантуватиме адекватну координацію діяльності міністерств, інших державних органів, які залучаються до процесу планування;

продовжити підготовку фахівців з питань проведення внутрішнього аудиту в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України;

продовжити інтеграцію засад Процесу планування та оцінки сил до системи оборонного планування;

провести стажування представників Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України в органах (підрозділах) оборонного планування та ресурсного забезпечення держав – членів Альянсу;

розпочати підготовку фахівців із застосування нової системи планування та формування бюджету на курсах при військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

затвердити концептуальні та програмні документи з питань реформування сил оборони, зокрема Збройних Сил України.

2.2.2. Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю

Активізація процесу реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України і Збройних Сил України посилення роботи з інформування Уряду України, Верховної Ради України та громадян нашої держави про воєнну політику та життєдіяльність Збройних Сил України.

Середньострокові цілі:

створити на базі Національного університету оборони України і військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка систему підготовки та підвищення кваліфікації з питань інформування громадськості та засобів масової інформації;

підтримувати позитивну громадську думку стосовно діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, популяризувати військову службу, у тому числі службу за контрактом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити реформування структурних підрозділів Міністерства оборони України, які виконують функції зв'язку із засобами масової інформації;

розробити проект Концепції інформаційної діяльності Міністерства оборони України;

забезпечити проведення регулярних зустрічей, засідань та брифінгів керівництва Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України з представниками засобів масової інформації та громадськістю;

забезпечити у співпраці з Центром інформації та документації НАТО в Україні інформування громадськості про розвиток співробітництва з НАТО.

2.3. Плани реформування і розвитку Збройних Сил України

Реформування і розвиток Збройних Сил України у середньостроковій перспективі передбачається провести у два етапи:

2012 – 2014 роки – виконання основних заходів щодо оптимізації складу та чисельності Збройних Сил України, удосконалення системи управління ними, реалізації надлишкового майна Збройних Сил України, звільнення Збройних Сил України від виконання невластивих їм функцій, забезпечення належної бойової підготовки військ (сил), створення умов для їх сталого розвитку;

2015 – 2016 роки – нарощування бойового потенціалу Збройних Сил України для забезпечення виконання ними завдань, визначених Конституцією України, суттєве підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців.

Пріоритетами реформування і розвитку Збройних Сил України є:

приведення визначених військових частин у готовність до негайного реагування на загрозу застосування воєнної сили проти України, забезпечення їх справним, модернізованим і новим озброєнням та військовою технікою, необхідними непорушними запасами;

оснащення Збройних Сил України новітніми зразками озброєння та військової техніки;

удосконалення системи управління Збройними Силами України, насамперед в оперативній ланці, та автоматизація управлінських процесів;

забезпечення здатності до нарощування бойового потенціалу Збройних Сил України за рахунок формування військових частин в особливий період;

збереження та посилення кадрового потенціалу Збройних Сил України, створення сучасної системи навчання та управління кар'єрою офіцера і професійного сержанта, підняття їх соціального статусу.

Чисельність Збройних Сил України протягом 2012 – 2016 років планується зменшити до 130 тис. військовослужбовців.

2.3.1. Плани реформування Збройних Сил України на 2012 рік

Протягом 2012 року передбачається розпочати реформування Збройних Сил України відповідно до засад концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року та положень державної цільової комплексної оборонної програми реформування і розвитку Збройних Сил України на 2012 – 2017 роки.

Основні зусилля будуть спрямовані на відновлення технічної справності озброєння та військової техніки, підтримання належного рівня готовності військ (сил) до виконання покладених на них завдань і здійснення заходів із мобілізації, вдосконалення системи управління Збройними Силами України, розформування надлишкових військових частин (бази, склади, арсенали) та зменшення загальної чисельності Збройних Сил України, виведення з управління Збройних Сил України та утилізацію надлишкового озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів, звільнення Збройних Сил України від виконання невластивих функцій, поліпшення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

До кінця 2012 року передбачається зменшити чисельність Збройних Сил України до 184 тис. осіб, у тому числі 139 тис. військовослужбовців.

Середньострокові цілі:

виконати основні заходи з реформування, оптимізувати склад та чисельність, удосконалити систему управління, відновити повноцінну бойову підготовку військ (сил), звільнити Збройні Сили України від невластивих функцій, забезпечити вивільнення надлишкового майна та створити умови для подальшого розвитку Збройних Сил України;

підтримувати боєздатність чергових сил із протиповітряної оборони, чергових сил і засобів воєнної розвідки, військових частин та підрозділів постійної готовності;

продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня оперативної взаємосумісності сил та засобів Збройних Сил України, які залучаються до участі у Процесі планування та оцінки сил, а також їх готовності до виконання завдань разом із військовими підрозділами збройних сил держав – членів НАТО;

продовжити співробітництво з Альянсом щодо експертної допомоги в розробленні концептуальних документів у сфері оборони;

удосконалити систему кадрового забезпечення Збройних Сил України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити реалізацію концептуальних і програмних документів щодо реформування Збройних Сил України на середньострокову та короткострокову перспективи;

забезпечити виконання заходів, передбачених державною цільовою оборонною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на 2012 – 2017 роки;

провести консультації з питань виконання планів оборонної реформи в рамках діяльності Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів оборони та під час засідань Військового комітету Україна – НАТО високого рівня;

зберегти бойовий потенціал і оперативні спроможності Збройних Сил України;

забезпечувати розвиток Сил спеціальних операцій;

забезпечити готовність чергових сил із протиповітряної оборони до охорони державного кордону у повітряному просторі та прикриття особливо важливих об'єктів, а також підтримувати визначений рівень готовності функціональних компонентів Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням;

забезпечити виконання заходів, передбачених робочим планом Військового комітету Україна – НАТО високого рівня на 2012 – 2013 роки.

2.3.2. Удосконалення системи військового управління та зв'язку

У 2011 році тривав процес оптимізації структури органів військового управління Збройними Силами України стратегічного рівня, скорочення їх чисельності та розмежування повноважень. Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України перейшли на нові штати. У центральному апараті Міністерства оборони України скорочено 370 посад, що становить понад 30 відсотків їх загальної кількості. Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №406 затверджено нові Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України.

Протягом 2012 року передбачається продовжити роботу над удосконаленням структури органів військового управління Збройних Сил України.

Підвищення ефективності роботи системи управління Збройними Силами України здійснюється шляхом розгортання Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України і переоснащення системи зв'язку та автоматизації Збройних Сил України цифровими засобами.

Середньострокові цілі:

продовжити оптимізацію системи управління Збройними Силами України та її наближення до стандартів ЄС/НАТО;

здійснити заходи щодо вдосконалення системи управління матеріально-технічним та оперативним забезпеченням, у тому числі з урахуванням необхідності надання підтримки підрозділам, що перебувають за межами України;

продовжити поступовий перехід до цифрової системи зв'язку, оснащення мобільного компонента системи зв'язку сучасними засобами та комплексами зв'язку, створення системи супутникового зв'язку, комплексної системи захисту інформації на пунктах управління, системи сервісного обслуговування засобів зв'язку та автоматизації;

продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України;

підвищити рівень підготовки особового складу органів військового управління.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами України, зокрема, для забезпечення оперативного і адміністративного управління;

продовжити побудову цифрових ліній прив'язки стаціонарних вузлів зв'язку пунктів управління;

продовжити розширення інформаційно-телекомунікаційних вузлів різних ланок управління.

2.3.3. Нарощування боєздатності Збройних Сил України

Першочергова увага приділятиметься підтриманню належного рівня боєздатності перспективного складу Збройних Сил України, нарощуванню спроможностей Сил спеціальних операцій.

Розвиток органів військового управління, військових частин (підрозділів), визначених для участі у міжнародних програмах, міжнародних військових навчаннях, багатонаціональних військових формуваннях та міжнародних миротворчих операціях, здійснюється з урахуванням принципів та стандартів провідних держав світу, визначених для Сил реагування НАТО.

До участі у Процесі планування та оцінки сил визначено 33 підрозділи Збройних Сил України, 14 з яких заявлені до Спільного фонду оперативних сил та можливостей у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО та продовжують брати участь у заходах оцінювання в рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку.

Середньострокові цілі:

забезпечувати підготовку Збройних Сил України, їх оснащеність згідно з положеннями відповідних нормативно-правових актів. Удосконалити форми і способи підготовки військ (сил), забезпечити розвиток навчально-матеріальної бази та полігонів, укомплектування їх сучасними тренувально-моделюючими комплексами;

забезпечити участь визначених органів військового управління, військових частин (підрозділів) Збройних Сил України, які залучаються до міжнародних програм, міжнародних військових навчань, багатонаціональних військових формувань та міжнародних миротворчих операцій, у проведенні спільних зі збройними силами держав – членів Альянсу заходів із підготовки;

забезпечити плановість підготовки сил та засобів, визначених до участі в Силах реагування НАТО;

забезпечити участь визначених сил та засобів Збройних Сил України у виконанні Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО з метою досягнення необхідного рівня готовності для залучення до миротворчих операцій під проводом Альянсу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

проводити оснащення Сил спеціальних операцій сучасними зразками озброєння та військової техніки, спеціального спорядження та екіпірування;

забезпечити ефективне використання консультативно-дорадчої допомоги військових радників при Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, експертів НАТО та іноземних компаній, які працюють у воєнній сфері, з метою вдосконалення організації бойової підготовки Збройних Сил України;

продовжити впровадження нових настанов із бойової підготовки військ (сил) за результатами експерименту у визначених підрозділах Збройних Сил України;

забезпечити підготовку офіцерів підрозділів Збройних Сил України на курсах Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності та Центру імітаційного моделювання Національного університету оборони України відповідно до принципів, процедур і стандартів Альянсу;

забезпечити підготовку та участь визначених сил і засобів Збройних Сил України в ротаціях Сил реагування НАТО;

продовжити проведення консультацій з Альянсом та його державами – членами щодо участі Збройних Сил України в Силах реагування НАТО;

зберегти існуючу динаміку залучення сил та засобів зі складу Збройних Сил України до виконання заходів у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО, підвищити рівень індивідуальної підготовки особового складу, насамперед експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;

продовжити роботу з підготовки експертів з питань оцінок у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;

забезпечити участь представників Збройних Сил України у конференціях із генерування сил для Сил реагування НАТО.

2.3.4. Удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення

Реформування системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення здійснюється з метою створення умов для їх ефективного функціонування в умовах ринкової економіки та набуття спроможності до надання підтримки підрозділам Збройних Сил України як на території України, так і під час можливого їх розгортання та утримання за її межами. Підвищується спроможність Збройних Сил України щодо здійснення аеромедичної евакуації.

З метою поліпшення медичного забезпечення особового складу Збройних Сил України розробляються принципи надання медичної допомоги у військовій ланці та на етапах медичної евакуації згідно із сучасними стандартами, нові керівні документи з цього питання, оптимізується система управління медичним забезпеченням, проводиться робота з оснащення матеріально-технічної бази новими сучасними зразками медичного майна та техніки.

У рамках удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення утворюються Об'єднані центри забезпечення, на які покладаються завдання із забезпечення за територіальним принципом військових частин незалежно від підпорядкованості; виводяться зі складу Збройних Сил України надлишкові арсенали, бази та склади; упроваджується механізм аутсорсингу; здійснюється автоматизація управління адміністративно-господарськими процесами.

Завдання, які на даний час виконуються Збройними Силами України у миротворчих операціях та місіях, потребують розширення міжнародної кооперації з питань надання логістичної підтримки їх контингентам та персоналу. У зв'язку з цим опрацьовуються питання щодо можливої участі України у формуванні та роботі Багатонаціональних інтегрованих підрозділів логістики (MILU).

Середньострокові цілі:

удосконалювати нормативно-правову базу щодо функціонування системи матеріально-технічного забезпечення та системи медичного забезпечення, адаптувати її до стандартів Альянсу;

опрацювати питання щодо можливості залучення Збройних Сил України до діяльності Організації НАТО з технічного обслуговування та постачання;

забезпечити в рамках Єдиної системи управління адміністративно-господарськими процесами Збройних Сил України створення автоматизованої системи управління обліком і рухом матеріально-технічних засобів, сумісної з відповідними системами Альянсу;

удосконалити систему матеріально-технічного забезпечення Військово-Морських Сил Збройних Сил України з метою забезпечення виконання кораблями завдань за межами територіальних вод України. Оптимізувати портову інфраструктуру;

забезпечити виконання заходів Програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 1995 – 2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1995 року №472;

забезпечити 10 Хіммотологічний центр Міністерства оборони України обладнанням для проведення тестування пального відповідно до міжнародних методів організації «Американські стандарти тестувань та матеріалів» (ASTN);

сформувати на базі Української військово-медичної академії (м.Київ) навчально-тренувальний центр медичної служби Збройних Сил України для підготовки медичного персоналу, який братиме участь у миротворчих операціях;

підготувати експертів медичної служби Збройних Сил України з питань стандартизації, аудиту та гарантування надання на належному рівні медичної допомоги відповідно до критеріїв клінічної взаємосумісності за стандартами Альянсу;

започаткувати практику стажування офіцерів медичної служби Збройних Сил України у відповідних закладах, органах, установах держав – членів НАТО;

продовжити роботу з утворення підрозділу санітарної авіації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з автоматизації процесів управління обліком і рухом матеріальних засобів, обліком і контролем технічного обслуговування та ремонту озброєння і військової техніки;

забезпечити участь представників Збройних Сил України в засіданнях робочих груп Альянсу з логістики;

виконати заходи з підготовки до можливої участі літака аеромедичної евакуації Ан-26 «Віта» в ротаціях Сил реагування НАТО, забезпечити участь цього літака у міжнародних військових навчаннях;

продовжити модернізацію матеріально-технічної бази військово-медичних закладів та медичних підрозділів військових частин (з'єднань).

2.3.5. Підтримання у боєздатному стані, модернізація і оновлення озброєння та військової техніки

Збройні Сили України повністю укомплектовані основними видами озброєння та військової техніки. У той же час фізичне зношення та моральне старіння наявних на озброєнні зразків потребують вжиття комплексу невідкладних заходів щодо формулювання засад військово-технічної політики для всього сектору безпеки і оборони України.

Основні зусилля зосереджуються на відновленні боєздатності, розробленні та закупівлі нових і модернізованих зразків озброєння і військової техніки, що обумовлюють бойовий потенціал Збройних Сил України, а також на реалізації пріоритетних проектів щодо створення корабля класу «корвет», багатофункціонального ракетного комплексу, модернізації вертольотів Мі-24 та завершенні розробки і підготовки виробництва середнього військово-транспортного літака Ан-70.

Продовжується впровадження системи кодифікації предметів постачання для Збройних Сил України відповідно до вимог Керівництва НАТО з кодифікації (ACodP–I).

Середньострокові цілі:

продовжити виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення нових і модернізації існуючих зразків озброєння та військової техніки;

активізувати співробітництво в рамках двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами – членами та державами – партнерами Альянсу, з якими укладено угоди про співробітництво у військово-технічній сфері;

комп'ютеризувати фонд нормативних документів Міністерства оборони України та Збройних Сил України з підключенням його до Інтернету та автоматизованої внутрішньомережевої системи управління військами «Дніпро» за допомогою НАТО та держав – членів Альянсу;

забезпечити підготовку представників Збройних Сил України на курсах з питань стандартизації та кодифікації за підтримки НАТО та держав – членів Альянсу;

забезпечити співробітництво в рамках груп Конференції директорів з озброєнь та Організації НАТО з досліджень і технологій;

забезпечити впровадження автоматизованої системи кодифікації предметів постачання у Збройних Силах України та її інтеграцію в Єдину систему управління адміністративно-господарськими процесами.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити підтримання боєздатності озброєння та військової техніки з'єднань і військових частин Збройних Сил України з урахуванням наявних ресурсних можливостей;

продовжити з урахуванням ресурсного забезпечення розроблення нових і модернізацію існуючих зразків озброєння та військової техніки за уточненими пріоритетними напрямами;

продовжити проведення консультацій у рамках роботи Спільної робочої групи Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва, груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь з метою вироблення реалістичної військово-технічної політики в умовах глобальної фінансової кризи;

забезпечити реалізацію Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 року №1150;

забезпечити участь України в роботі груп і підгруп Конференції національних директорів з озброєнь, Організації НАТО з досліджень і технологій, Організації НАТО з консультацій, командування та управління, Агенції із стандартизації НАТО, Агенції НАТО з матеріально-технічного забезпечення та постачання;

активізувати роботу двосторонніх комісій з питань військово-технічного співробітництва з державами – членами та державами –партнерами Альянсу, з якими укладено угоди про співробітництво у військово-технічній сфері;

продовжити виконання заходів щодо здійснення офіційного перекладу нормативних документів НАТО, які необхідні для досягнення Цілей партнерства в рамках участі Збройних Сил України у Процесі планування та оцінки сил;

продовжити роботу із застосування у Збройних Силах України документів Альянсу з кодифікації.

2.3.6. Підвищення ефективності системи кадрового менеджменту. Продовження процесу професіоналізації армії

Удосконалення системи кадрового забезпечення у Збройних Силах України здійснюється в рамках реалізації Концепції кадрової політики у Збройних Силах України з урахуванням умов їх розвитку на нинішньому етапі та за підтримки іноземних радників і експертів.

Основними шляхами професіоналізації та покращення кадрового забезпечення Збройних Сил України мають стати:

збереження та посилення кадрового потенціалу, відродження бойового духу Збройних Сил України, поступове формування нового професійного офіцерського та сержантського складу Збройних Сил України, посилення їх ролі в управлінні підрозділами;

упровадження сучасних принципів та підходів у військовій кадровій політиці, ефективного управління кар'єрою військовослужбовців;

забезпечення зростання рівня мотивації військовослужбовців до підвищення особистої професійної, у тому числі фізичної, підготовки та досягнення високих показників навченості підпорядкованих підрозділів і військових частин, вивільнення військовослужбовців від функцій, не пов'язаних безпосередньо з бойовою підготовкою;

приведення співвідношення категорій особового складу, у першу чергу офіцерського, у відповідність із потребами Збройних Сил України, зумовленими їх завданнями і структурою, та наближення його до середніх показників, прийнятих у збройних силах провідних держав світу;

комплектування Збройних Сил України за змішаним принципом (військовослужбовцями строкової військової служби і військової служби за контрактом), створення умов та поступове нарощування показників укомплектованості посад рядового, сержантського і старшинського складу військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом;

розвиток нової системи військового резерву.

Середньострокові цілі:

завершити вдосконалення системи кадрового забезпечення централізованого типу;

забезпечити реалізацію результатів оборонного огляду в частині кадрового забезпечення;

завершити проведення організаційних заходів щодо реформування кадрових органів, забезпечити підготовку фахівців для таких органів;

завершити створення системи управління кар'єрою осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;

забезпечити належне функціонування інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом «Персонал»;

створити сучасну систему резерву, яка грунтується на новій Концепції служби у військовому резерві.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити ефективне використання за службовим призначенням найбільш підготовлених військовослужбовців і молодих офіцерів під час здійснення заходів щодо оптимізації складу та чисельності Збройних Сил України, створити умови для залишення їх на військовій службі;

здійснити передачу функцій і повноважень щодо управління кар'єрою та підготовки проектів кадрових рішень стосовно військовослужбовців номенклатури першого заступника Міністра оборони України до Кадрового центру Збройних Сил України;

підвищити якість підготовки особового складу кадрових центрів для виконання завдань за призначенням, залучити іноземних радників та експертів до підготовки і підвищення кваліфікації фахівців кадрових органів Збройних Сил України;

продовжити виконання заходів, спрямованих на реалізацію Концепції створення та розвитку професійного сержантського і старшинського складу Збройних Сил України;

забезпечити приєднання кадрових органів Міністерства оборони України і командувань видів Збройних Сил України до локальної мережі інформаційно-аналітичної системи обліку та управління персоналом;

опрацювати зміни до нормативно-правових актів України з питань комплектування резервістами;

підготувати та провести експеримент щодо навчання резервістів Збройних Сил України на курсах у навчальних закладах Збройних Сил України.

2.3.7. Удосконалення системи військової освіти та підготовки професійних кадрів

Підготовка військовослужбовців здійснюється в рамках національної системи військової освіти, яка має розгалужену та різнорівневу структуру: від військових ліцеїв до Національного університету оборони України.

Для підготовки цивільного персоналу, який працює у сфері національної безпеки і оборони України, за допомогою Альянсу була започаткована та на цей час успішно виконується під егідою Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня Програма з питань професійного розвитку цивільного персоналу.

Середньострокові цілі:

посилити координацію органами військового управління підготовки військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів;

провести аналіз та уточнити завдання, функції, повноваження і відповідальність органів, структурних підрозділів Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України з питань підготовки військових фахівців;

завершити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, їх організаційно-штатних структур і чисельності особового складу;

запровадити дистанційне навчання як складову системи багаторівневої підготовки військових фахівців, що реалізує модель безперервного навчання протягом кар'єри;

продовжити вдосконалення системи багаторівневої підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та офіцерських кадрів Збройних Сил України. Систему освіти та підготовки майбутніх офіцерів спрямувати на оволодіння практичними навичками управління підрозділами, у тому числі багатонаціональними;

забезпечити своєчасне внесення змін до навчальних програм військових навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог до персоналу;

забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації, в тому числі Вищих академічних курсів на базі Національного університету оборони України, для осіб офіцерського складу Збройних Сил України та державних службовців Міністерства оборони України. Забезпечити проведення тематичних навчальних курсів на базі Навчально-наукового центру міжнародної миротворчої діяльності при Національному університеті оборони України;

забезпечити належну фахову підготовку цивільного персоналу Міністерства оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

привести чисельність особового складу військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів у відповідність із чисельністю Збройних Сил України;

продовжити оптимізацію мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;

забезпечити реалізацію Концепції мовної підготовки особового складу Збройних Сил України, продовжити здійснення заходів з удосконалення системи мовного тестування;

продовжити підготовку державних службовців Міністерства оборони України в рамках виконання Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;

продовжити практику вивчення іноземних мов керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України;

забезпечити вивчення особовим складом Збройних Сил України іноземних мов на курсах інтенсивного вивчення іноземних мов при вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України, в експериментальних військових частинах, а також на курсах вивчення іноземних мов і фахових курсах у вищих навчальних закладах іноземних держав;

забезпечити функціонування курсів підвищення кваліфікації осіб офіцерського складу та державних службовців Міністерства оборони України;

здійснити організаційні заходи щодо запровадження дистанційного навчання у Збройних Силах України;

ужити заходів щодо перегляду програм підготовки у військових навчальних закладах із метою їх оптимізації та приведення у відповідність із сучасними вимогами;

забезпечити участь фахівців Збройних Сил України у наукових та науково-практичних заходах (конференціях, семінарах, тренінгах, стажуваннях) під егідою НАТО, спрямованих на розвиток та вдосконалення системи військової освіти і підготовки професійних кадрів;

поширити практику підготовки офіцерських кадрів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів у військових навчальних закладах іноземних держав;

продовжити підготовку особового складу та підрозділів Збройних Сил України до участі в діяльності багатонаціональних військових формувань (підрозділів) під егідою НАТО шляхом практичного військового співробітництва.

2.3.8. Удосконалення системи підготовки військ та забезпечення їх взаємосумісності

Базовими принципами підготовки військ (сил) є розвиток їх багатофункціональності, мобільності та оперативної сумісності. Набуття необхідного рівня оперативної сумісності із силами і засобами держав – членів НАТО залишається пріоритетним завданням підготовки підрозділів Збройних Сил України, визначених для участі у Процесі планування та оцінки сил. З цією метою продовжується активна підготовка і сертифікація підрозділів Збройних Сил України, задекларованих до Спільного фонду оперативних сил і можливостей, у рамках Програми перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО.

У рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку (далі – Програма ОДПО/ASDE) забезпечується автоматизований обмін інформацією про польоти повітряних суден над територією двох визначених позиційних районів.

Середньострокові цілі:

продовжити розроблення, тестування та впровадження нової, трансформованої моделі організації підготовки військ, у тому числі створення централізованої системи вивчення, проведення аналізу, узагальнення та впровадження досвіду, системи оцінки навченості як складової визначення рівня боєготовності;

продовжити оснащення Сухопутних військ Збройних Сил України системами імітації тактичних дій MILES 2000 та MILES IWS, забезпечити інтеграцію зазначених систем у бойову підготовку військ, створення професійного корпусу інструкторів (спостерігачів/ контролерів) тактичної підготовки;

продовжити нарощування мобільних спроможностей застосування імітаційного моделювання у практиці підготовки органів управління батальйонного та бригадного рівнів;

забезпечити участь представників України в роботі Комітету протиповітряної оборони НАТО та його робочих органів, зокрема форуму представників протиповітряної оборони держав-партнерів, а також у відповідних семінарах із протиповітряної оборони під керівництвом Комітету протиповітряної оборони НАТО;

підвищувати рівень взаємосумісності військових частин і підрозділів Збройних Сил України шляхом їх залучення до участі у багатонаціональних навчаннях НАТО та навчаннях у рамках Програми «Партнерство заради миру», у тому числі тих, які проводитимуться на території України, включаючи навчання Сил реагування НАТО;

продовжити участь представників України в засіданнях органів НАТО для забезпечення досягнення Цілей партнерства;

продовжити роботу міжнародних курсів підготовки спеціалістів із протидії саморобним вибуховим пристроям на базі 143 центру розмінування (м.Кам'янець-Подільський), забезпечити їх сертифікацію Альянсом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

провести консультації з експертами НАТО щодо оцінки досягнутого прогресу в реалізації Цілей партнерства для України;

провести оновлення пакета Цілей партнерства в рамках Процесу планування та оцінки сил;

провести уточнення календарних планів участі визначених підрозділів Збройних Сил України у Програмі перевірки та зворотного зв'язку Концепції оперативних можливостей НАТО;

ужити заходів для досягнення оперативної сумісності визначених сил і засобів Збройних Сил України в рамках Концепції оперативних можливостей НАТО. Продовжити нарощування оперативних можливостей сил та засобів, що залучаються до чергових ротацій у складі Сил реагування НАТО;

продовжити вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази підготовки військ (сил) Збройних Сил України;

підвищити рівень підготовки Повітряних Сил Збройних Сил України з питань протидії терористичним актам із повітря, реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення безпеки повітряного простору України під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

забезпечити участь у багатонаціональних військових навчаннях у рамках Програми «Партнерство заради миру», військових навчаннях Альянсу та держав – членів НАТО, відкритих для партнерів;

забезпечувати обмін інформацією з Альянсом про повітряну обстановку в рамках Програми ОДПО/ASDE;

ужити заходів щодо вдосконалення підготовки українського обслуговуючого персоналу Програми ОДПО/ASDE, зокрема проведення стажувань та спільних тренувань з державами-партнерами за зазначеною Програмою;

продовжити роботу зі складання топографічних карт України у масштабі 1:250000 відповідно до стандартів Альянсу.

2.3.9. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей

Питання соціального захисту військовослужбовців набуває важливого значення.

Найбільш проблемними залишаються питання забезпечення військовослужбовців житлом і адаптації колишніх військовослужбовців до умов цивільного життя.

Соціальна адаптація та перекваліфікація військовослужбовців, звільнених у запас, здійснюються за національними програмами перепідготовки, що фінансуються з Державного бюджету України, та за програмами співпраці, що фінансуються із залученням міжнародної допомоги.

Середньострокові цілі:

забезпечити реалізацію в рамках Програми «Партнерство заради миру» проекту Трастового фонду НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених із військової служби;

забезпечити виконання програми співробітництва з НАТО, ОБСЄ та Королівством Норвегія щодо соціальної адаптації і перепідготовки військовослужбовців, які звільняються в запас, а також інформування громадськості про такі програми;

продовжити співробітництво з НАТО з питань адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, зменшення соціального навантаження та сприяння їх працевлаштуванню у цивільному секторі;

Міністерству соціальної політики України забезпечити щорічну перепідготовку 500 колишніх військовослужбовців за рахунок коштів державного бюджету;

забезпечити додаткове інформування, консультування і працевлаштування через державну службу зайнятості членів цільових груп.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити координацію та організацію виконання програм, спрямованих на соціальну і професійну адаптацію військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, та тих, які підлягають звільненню;

забезпечити разом із Центром інформації та документації НАТО в Україні інформування громадськості про програми, які реалізуються Україною і НАТО, та результати їх реалізації;

продовжити обмін досвідом між експертами НАТО та відповідними державними органами України з питань реалізації Концепції управління персоналом у Збройних Силах України, зокрема адаптації військовослужбовців до умов цивільного життя;

провести спільне засідання з Комітетом НАТО з політики та партнерства щодо розгляду Програм співробітництва з Альянсом з питань адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку.

2.3.10. Захист навколишнього природного середовища у військовій сфері

Стратегічний курс України на вступ до європейських інституцій потребує якісно нового підходу до дальшого посилення захисту від надзвичайних ситуацій техногенного характеру та ліквідації наслідків військової діяльності відповідно до європейських стандартів.

Середньострокові цілі:

створити нормативно-правову базу з питань військової діяльності щодо забезпечення екологічної безпеки та адаптувати її до норм і стандартів держав – членів Альянсу;

створити систему екологічного управління для військових об'єктів Збройних Сил України відповідно до міжнародного екологічного стандарту ISO 14001;

продовжити роботи з очищення територій колишніх військових полігонів від вибухонебезпечних предметів;

забезпечити організацію заходів з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час утилізації надлишкових ракет і боєприпасів, а також компонента рідкого ракетного палива (меланжу).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити проведення екологічних досліджень впливу воєнно-технічних факторів на навколишнє природне середовище в результаті проведення військових навчань, випробувань озброєння і військової техніки, повсякденної діяльності військ (сил);

продовжити впровадження системи екологічного управління на військових об'єктах Збройних Сил України у повсякденній діяльності військ (сил);

провести екологічні обстеження та виконати роботу з відновлення навколишнього природного середовища на територіях військових об'єктів (містечок), що вивільняються у ході реформування і плануються до передачі органам місцевого самоврядування;

провести роботи з очищення від вибухонебезпечних предметів територій, вивільнених у ході реформування Збройних Сил України;

продовжити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з екологічної безпеки Збройних Сил України у Центрі підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки за підтримки Альянсу;

продовжити роботу щодо започаткування та подальшої реалізації спільних з НАТО практичних проектів із приведення військових об'єктів в екологічно безпечний стан.

2.3.11. Утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонентів рідкого ракетного палива

З огляду на необхідність гарантування безпеки цивільного населення України утилізація надлишкових і непридатних боєприпасів, легкого озброєння та стрілецької зброї, а також компонента ракетного палива (меланжу) є одним із пріоритетних напрямів діяльності Міністерства оборони України.

Обсяги надлишкових і непридатних боєприпасів та меланжу, що підлягають утилізації, становлять відповідно близько 400 тис. і 8 тис. тонн.

Для утилізації запасів меланжу успішно реалізується проект ОБСЄ – Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), метою якого є поетапне знищення всіх запасів меланжу із застосуванням технічно прийнятного та економічно ефективного безпечного способу.

Середньострокові цілі:

розробити технології, необхідні для утилізації боєприпасів, створити виробничі потужності та провести утилізацію 295,72 тис. тонн боєприпасів;

продовжити реалізацію в рамках Програми «Партнерство заради миру» проекту Трастового фонду щодо знищення надлишкових боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітно-ракетних комплексів;

досягнути істотних зрушень в утилізації меланжу шляхом реалізації економічно обгрунтованих та екологічно безпечних проектів міжнародної фінансової допомоги.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити виконання заходів Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008 – 2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 року №940, та Державної цільової програми утилізації компонентів рідкого ракетного палива на 2010 – 2014 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року №874;

розпочати виконання положень Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (ОМТЗО) про утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1, ратифікованої Законом України від 13 січня 2012 року №4338-VI;

продовжити практичну реалізацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ – Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива);

розпочати виконання в рамках проекту Трастового фонду робіт із захоронення радіоактивних відходів, що утворилися на території України в результаті реалізації радянських оборонних програм.

2.4. Реформування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі – внутрішні війська) продовжують здійснення заходів другого етапу їх реформування згідно з Концепцією розвитку внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на період до 2015 року. Головною метою реформування є трансформація внутрішніх військ у мобільне, оптимальне за чисельністю військове формування з правоохоронними функціями з урахуванням досвіду провідних держав Європи.

Середньострокові цілі:

удосконалити нормативно-правову базу з питань діяльності внутрішніх військ відповідно до євроатлантичних стандартів;

реформувати внутрішні війська з урахуванням стандартів Альянсу щодо індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;

удосконалити методи та принципи застосування внутрішніх військ для виконання завдань із забезпечення внутрішньої безпеки держави;

удосконалити систему управління внутрішніми військами;

продовжити процес професіоналізації внутрішніх військ. З цією метою:

– забезпечити участь військовослужбовців внутрішніх військ у Програмі поглибленого вивчення питань міжнародної безпеки в Європейському центрі досліджень проблем безпеки імені Джорджа Маршалла (м.Гарміш-Партенкірхен, Німеччина);

– забезпечити участь військовослужбовців внутрішніх військ у заходах Програми професійної підготовки Офісу зв'язку НАТО в Україні;

– утворити за сприяння держав – членів НАТО мовний центр при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;

– підвищити рівень володіння іноземними мовами особовим складом внутрішніх військ відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001;

– провести підготовку військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України для участі у миротворчих операціях;

– створити умови для утворення Міжнародного центру підготовки сил підтримання правопорядку на базі навчального центру внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (с.Старе Бориспільського району Київської області);

– інформувати громадськість про діяльність та реформування внутрішніх військ з метою зміцнення довіри до них із боку суспільства;

– здійснити заходи щодо вдосконалення міжнародного співробітництва внутрішніх військ.

Пріоритетне завдання на поточний рік – адаптація до стандартів Альянсу підготовки військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України для участі у миротворчих операціях. З цією метою:

забезпечити навчання військовослужбовців внутрішніх військ і представників Міністерства внутрішніх справ України у Центрі вдосконалення кваліфікації поліцейських підрозділів з підтримання стабільності (м.Віченца, Італійська Республіка);

провести за сприяння Офісу зв'язку НАТО в Україні технічне оснащення мовного центру при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України для вдосконалення навчального процесу;

організувати тестування слухачів мовного центру при Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України за рівнями, визначеними стандартом НАТО STANAG 6001;

продовжити підготовку особового складу внутрішніх військ у рамках Програми з питань професійного розвитку цивільного персоналу;

продовжити співробітництво з правоохоронними та військовими органами держав – членів НАТО з питань індивідуальної підготовки та підготовки підрозділів;

розпочати за підтримки Європейського Союзу реалізацію нового проекту Твінінг «Сприяння вдосконаленню системи охорони громадського порядку внутрішніми військами Міністерства внутрішніх справ України».

Розділ IІІ. РЕСУРСНІ ПИТАННЯ

У 2012 році головною метою для України є дальше утримання позитивних тенденцій економічного зростання на основі здійснення модернізації економіки держави та підвищення її конкурентоспроможності.

Значний вплив на економічний розвиток держави матимуть структурні економічні реформи, ініційовані Президентом України у Програмі економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

Економічна політика Уряду, спрямована на підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва та стимулювання внутрішнього інвестиційного попиту поряд із підтримкою споживчого попиту населення за рахунок виваженої соціальної політики, сприятиме позитивним тенденціям економічного зростання у 2012 році та їх закріпленню у середньостроковій перспективі.

3.1. Бюджетна політика. Загальні положення Державного бюджету України на 2012 рік

У 2012 році державна бюджетна політика, що сформована за принципом середньострокового бюджетного планування з чіткими фіскальними та видатковими орієнтирами, буде спрямована на дальшу стабілізацію соціально-економічної ситуації в Україні, підтримку основних секторів економіки, активізацію процесів модернізації національного виробництва.

У бюджетній сфері основним завданням залишається забезпечення макроекономічної стабільності, збалансованості та стійкості бюджетної системи.

Основною умовою підтримки макроекономічної стабільності є збереження економічно безпечного рівня бюджетного дефіциту.

Податково-бюджетна політика реалізується на основі Податкового та Бюджетного кодексів України.

Основними завданнями податково-бюджетної політики на 2012 рік є дальше проведення податкової реформи, що передбачає послідовне зниження податкового тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток, упорядкування та підвищення ефективності видатків бюджету, зміцнення власної дохідної бази місцевих бюджетів, а також досягнення реальної збалансованості бюджету та поступове зменшення його дефіциту.

Середньострокові цілі – забезпечити:

збалансованість та стійкість бюджетної системи;

дотримання принципу публічності та прозорості бюджетної системи;

оптимізацію витрачання бюджетних коштів;

формування раціональної податкової та митної політики, що сприятиме економічному зростанню, створенню єдиного правового поля діяльності суб'єктів господарювання.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити реалізацію виваженої політики щодо державного боргу;

зменшити дефіцит державного бюджету;

поетапно, системно знизити рівень податкового навантаження на економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи;

підвищити фіскальну ефективність податків шляхом розширення податкової бази та вдосконалення системи адміністрування податків;

підвищити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств шляхом зниження рівня податкового навантаження;

забезпечити поетапне підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

3.2. Обсяг бюджетного ресурсу сектору безпеки і оборони

Видатки державного бюджету на забезпечення безпеки і оборони України здійснюються відповідно до визначених законодавством пріоритетів розвитку та реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з урахуванням фінансових можливостей.

Видатки Державного бюджету України на 2011 рік на фінансування сектору безпеки і оборони становили 41,5 млрд гривень (у тому числі із загального фонду – 35,7 млрд гривень, спеціального фонду – 5,8 млрд гривень), або 12,4 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету чи 3,2 відсотка валового внутрішнього продукту, що на 5,5 млрд гривень (15,3 відсотка) більше порівняно з фактичними витратами у 2010 році.

При цьому на утримання та розвиток Збройних Сил України в 2011 році спрямовано 12,7 млрд гривень (3,8 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 1 відсоток валового внутрішнього продукту), що на 2,1 млрд гривень більше, ніж фактичні витрати у 2010 році.

Крім того, видатки на виплату військових пенсій у 2011 році становили 13,8 млрд гривень, що на 0,3 млрд гривень більше, ніж у 2010 році.

У Державному бюджеті України на 2012 рік передбачено видатки на фінансування сектору безпеки і оборони у сумі 46,9 млрд гривень (у тому числі із загального фонду – 41,4 млрд гривень, спеціального фонду — 5,5 млрд гривень), що становить 13,1 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 3,1 відсотка валового внутрішнього продукту. Це на 5,5 млрд гривень (13,2 відсотка) більше фактичних витрат у 2011 році.

При цьому видатки на утримання та розвиток Збройних Сил України у Державному бюджеті України на 2012 рік передбачені в обсязі 16,8 млрд гривень (4,7 відсотка загального обсягу видатків державного бюджету або 1,1 відсотка валового внутрішнього продукту), що на 4,1 млрд гривень (або на 32,3 відсотка) більше фактичних витрат у 2011 році.

Крім того, видатки на виплату військових пенсій у 2012 році передбачені в обсязі 14,1 млрд гривень, що на 0,3 млрд гривень більше, ніж у 2011 році.

Середньострокові цілі:

передбачити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів сучасними видами озброєння та військової техніки;

удосконалити механізм реалізації військового майна, що вивільняється в ході реформування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

передбачити пріоритетне спрямування бюджетних коштів на забезпечення безпеки і оборони держави насамперед на матеріально-технічне забезпечення військ, розвиток озброєння та військової техніки;

спрямовувати кошти, отримані від реалізації надлишкового військового майна, майна правоохоронних органів на реформування та розвиток Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.

3.3. Менеджмент ресурсів, у тому числі оборонних

Формування та виконання державного бюджету здійснюється за програмно-цільовим методом відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Запроваджено такі елементи застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі на державному рівні, як середньострокове прогнозування, бюджетні програми, паспорти бюджетних програм, прозорість бюджетного процесу та залучення громадськості.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів. Україна має певний досвід в управлінні коштами (платежі проводяться після отримання товарів (робіт, послуг), ведеться облік зобов'язань, застосовуються процедури управління коштами єдиного казначейського рахунка).

Відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється середньострокове бюджетне прогнозування шляхом визначення Кабінетом Міністрів України середньострокових показників державного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на два наступні роки.

Прогноз Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки схвалено Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 року №568 затверджено прогнозні показники видатків із загального фонду державного бюджету на потреби оборони на період до 2023 року, у тому числі для Міністерства оборони України.

Продовжується робота з удосконалення програмно-цільового методу формування бюджету шляхом розвитку нормативно-правової та методологічної бази для оптимізації бюджетних програм відповідно до стратегічних завдань урядової політики та стратегічних планів головних розпорядників бюджетних коштів, створення системи результативних показників виконання зазначених програм та системи оцінки ефективності і результативності використання бюджетних коштів у рамках таких програм.

Під час складання проекту Державного бюджету України на 2012 рік враховано положення Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та Стратегії оптимізації кількості бюджетних програм, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2011 року №292-р.

Запроваджено практику затвердження Кабінетом Міністрів України порядків використання бюджетних коштів, в яких визначається механізм виконання бюджетних програм.

Створено систему постійного моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, запроваджено звітування за підсумками року головних розпорядників бюджетних коштів про виконання бюджетних програм відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 року №1098 «Про паспорти бюджетних програм».

Планування та здійснення видатків державного бюджету за принципами програмно-цільового методу дають змогу підвищити ефективність бюджетних витрат, зокрема, для забезпечення безпеки і оборони держави.

Середньострокові цілі:

забезпечити дальший розвиток та модернізацію системи управління державними фінансами;

підвищити ефективність та забезпечити прозорість використання бюджетних ресурсів;

забезпечити публічність та прозорість бюджетів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити розроблення порядків використання бюджетних коштів їх головними розпорядниками у 2012 році;

провести за підсумками року моніторинг виконання бюджетних програм відповідно до затверджених паспортів;

забезпечити прозорість та контрольованість використання фінансових ресурсів головними розпорядниками бюджетних коштів;

забезпечити публікацію в засобах масової інформації звітів про виконання бюджетів.

Розділ IV. ПИТАННЯ БЕЗПЕКИ

4.1. Законодавство

Питання забезпечення безпеки інформації, обмін якою здійснюється в контексті співробітництва України з Альянсом регулюються Угодою про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору, ратифікованою Законом України від 12 вересня 2002 року №160-IV.

З метою визначення правових засад обміну інформацією з обмеженим доступом розробляються проекти та готуються до підписання двосторонні міжнародні договори України щодо взаємного захисту секретної інформації з державами – членами Альянсу.

Питання функціонування Національної системи конфіденційного зв'язку, криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних інформаційних ресурсів вирішуються Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Середньострокові цілі:

привести законодавство з питань захисту та охорони інформації з обмеженим доступом у відповідність зі стандартами Альянсу;

укласти угоди про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами – членами Альянсу.

Пріоритетне завдання на поточний рік – здійснити заходи щодо укладення міжнародних договорів України про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом з державами – членами Альянсу, зокрема Румунією, Королівством Іспанія, Грецькою Республікою та Португальською Республікою.

4.2. Спеціально уповноважений державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці

В Україні питання, пов'язані з охороною державної таємниці, регулюються Законом України «Про державну таємницю». Відповідно до названого Закону спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України, яка здійснює також заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом.

Служба безпеки України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, що користуються такою інформацією, здійснює оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО, заходи щодо забезпечення функціонування центрів реєстрації документів НАТО в державних органах України тощо.

Середньострокова ціль – привести систему контролю за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України у відповідність зі стандартами держав – членів Альянсу з урахуванням рекомендацій інспекторських перевірок системи охорони секретної інформації НАТО в Україні, проведених Офісом безпеки НАТО.

Пріоритетне завдання на поточний рік – забезпечити контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом шляхом проведення відповідних перевірок у державних органах України.

4.3. Інформаційна безпека

З метою забезпечення обміну інформацією з обмеженим доступом між НАТО та державними органами України у структурі Міністерства закордонних справ України утворено Головний центр реєстрації документів НАТО.

У державних органах України, які беруть участь у виконанні програм співробітництва з Альянсом, функціонують центри реєстрації документів НАТО, на які покладено розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в роботі з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

В Україні завдання із забезпечення контролю за здійсненням заходів щодо захисту інформації на об'єктах інформаційної діяльності та в інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах відповідно до Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» покладені на Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України у межах своїх повноважень забезпечує контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації, в тому числі інформації НАТО з обмеженим доступом.

Середньострокова ціль – забезпечити належну роботу системи поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом із додержанням вимог законодавства та положень Угоди про безпеку між Урядом України і Організацією Північноатлантичного Договору.

Пріоритетне завдання на поточний рік – вивчити та дати оцінку фактичному стану охорони інформації НАТО з обмеженим доступом з метою здійснення заходів щодо попередження, виявлення та усунення виявлених недоліків.

4.3.1. Інформаційна безпека у сфері криптографічного та технічного захисту інформації

Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України забезпечує формування і реалізацію державної політики у сферах захисту державних інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, криптографічного та технічного захисту інформації, захисту державних електронних інформаційних ресурсів, а також здійснення державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом.

Між Міністерством закордонних справ України, Міністерством оборони України та Місією України при НАТО здійснюється обмін інформацією з грифом обмеження доступу «Для службового користування» з використанням криптографічної системи захисту інформації.

Середньострокові цілі:

забезпечити належну роботу системи контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;

забезпечити постійну роботу з обміну інформацією з обмеженим доступом між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО з використанням засобів криптографічного захисту інформації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити планові заходи щодо забезпечення контролю за станом технічного захисту інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах України;

забезпечити функціонування лінії прямого закритого зв'язку між Міністерством оборони України та Місією України при НАТО.

4.3.2. Діловодство (організація роботи з документами)

Єдині вимоги щодо виготовлення, обліку, користування, зберігання, передачі та транспортування матеріальних носіїв інформації з обмеженим доступом в Україні визначаються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Контроль за забезпеченням охорони інформації з обмеженим доступом в Україні здійснюється керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Середньострокова ціль – забезпечити дотримання в державних органах України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетне завдання на поточний рік – забезпечити контроль за дотриманням у державних органах України вимог законодавства під час поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом шляхом проведення планових перевірок.

4.4. Допуск та доступ до секретної інформації (безпека персоналу)

Відповідно до вимог НАТО в Україні функціонує система надання допуску та доступу посадових осіб до інформації НАТО з обмеженим доступом.

Сертифікати перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО оформляються громадянам України лише за наявності у них допуску до державної таємниці.

На базі Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки Національної академії Служби безпеки України організовано роботу з підвищення кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Середньострокова ціль – забезпечити належний рівень кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити оформлення сертифікатів перевірки персоналу на допуск до роботи з інформацією НАТО у разі надходження відповідних заявок з державних органів України;

продовжити роботу з підвищення кваліфікації працівників державних органів України, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

4.5. Забезпечення режиму секретності (фізична безпека)

За результатами перевірок стану поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом установлено, що в державних органах України створені необхідні умови для роботи із зазначеною інформацією. Зокрема, у структурі режимно-секретних органів утворено центри реєстрації документів НАТО з обмеженим доступом та в установленому порядку призначено відповідальних осіб. Посадовим особам, які працюватимуть з документами НАТО, оформлено відповідні сертифікати. Для зберігання документів НАТО виділено окремі сейфи, ведеться відповідний облік документів тощо.

Середньострокова ціль – забезпечити належну роботу системи контролю за функціонуванням центрів реєстрації документів НАТО в державних органах України відповідно до стандартів Альянсу.

Пріоритетне завдання на поточний рік – здійснити планові заходи щодо забезпечення контролю за станом поводження з інформацією НАТО з обмеженим доступом у державних органах України.

4.6. Дозвільна система провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності (індустріальна безпека)

На підставі вимог Закону України «Про державну таємницю» підприємства, установи та організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання Службою безпеки України спеціального дозволу.

Такий дозвіл надається державним органам, підприємствам, установам та організаціям, які відповідно до компетенції беруть участь у виконанні державних завдань, програм, замовлень, що пов'язані з державною таємницею, за наявності у них режимно-секретного органу, обладнаних належним чином приміщень та в разі додержання вимог до режиму секретності.

Середньострокова ціль – вдосконалити дозвільну систему провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, суб'єктами господарської діяльності, які працюють з інформацією НАТО з обмеженим доступом.

Пріоритетне завдання на поточний рік – забезпечити контроль за здійсненням заходів щодо охорони інформації НАТО з обмеженим доступом суб'єктами господарської діяльності, які залучаються до співробітництва з установами НАТО.

4.7. Кібернетична безпека

Відповідно до законодавства питання протидії зовнішнім та внутрішнім кібернетичним загрозам в Україні належать до компетенції Служби безпеки України і Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. До зазначеної діяльності також залучаються Міністерство оборони України та інші центральні органи виконавчої влади.

На виконання статті 35 Конвенції про кіберзлочинність, ратифікованої Законом України від 7 вересня 2005 року №2824-ІV, у Міністерстві внутрішніх справ України функціонує Національний контактний пункт формату 24/7 щодо реагування та обміну терміновою інформацією про вчинені комп'ютерні злочини. У складі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України утворено та функціонує Центр реагування на комп'ютерні інциденти, який пройшов акредитацію у міжнародних інституціях.

У рамках Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня діє робоча підгрупа з питань кіберзахисту.

Середньострокова ціль – продовжити розбудову державної системи реагування на кібернетичні атаки щодо національних інформаційних ресурсів, зокрема її правових концептуальних засад, налагодження взаємодії з відповідними органами іноземних держав та міжнародних організацій у режимі реального часу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін досвідом між Україною та державами – членами Альянсу, а також здійснити необхідні заходи щодо вдосконалення системи захисту національної інформаційної інфраструктури від внутрішніх та зовнішніх кіберзагроз у рамках діяльності експертних консультацій з питань кібернетичного захисту Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;

розробити проект Закону України про кібернетичну безпеку України з урахуванням рекомендацій експертних консультацій з питань кібернетичного захисту Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня;

опрацювати питання щодо можливості налагодження співробітництва зі Спільним центром передового досвіду з кібернетичного захисту (м.Таллінн, Естонська Республіка) з метою обміну досвідом та здійснення спільних заходів;

сприяти розвитку співробітництва з питань кібернетичного захисту між Службою безпеки України, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншими компетентними державними органами України і відповідними органами НАТО, а також на двосторонній основі з державами – членами Альянсу;

розробити план заходів щодо боротьби з кіберзлочинністю, передбачивши, зокрема, заходи співробітництва з Управлінням НАТО з протидії новим викликам та загрозам, а також з Технічним центром Агентства з комунікації та інформації НАТО;

сприяти здійсненню заходів та проведенню навчань з питань кібернетичної безпеки у рамках Програми НАТО з науки заради миру та безпеки.

Розділ V. ПРАВОВІ ПИТАННЯ

Україна і далі підтримуватиме позитивну динаміку відносин конструктивного партнерства з Північноатлантичним Альянсом у правовій сфері з питань, що становлять взаємний інтерес. Створення відповідної правової бази дасть змогу вдосконалити процес співробітництва України з Альянсом з метою отримання практичних результатів. Формування необхідного правового механізму співробітництва України з Альянсом здійснюється з урахуванням досвіду укладення та імплементації міжнародних договорів України з питань, які становлять взаємний інтерес.

5.1. Імплементація міжнародних договорів України, укладених з Альянсом

Україна забезпечує виконання укладених з Альянсом міжнародних договорів і продовжує роботу зі створення правового механізму конструктивного партнерства з питань, що становлять взаємний інтерес.

Середньострокова ціль – забезпечити імплементацію міжнародних договорів України, укладених з Альянсом, а саме:

Угоди між державами – учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у Програмі «Партнерство заради миру», щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди, ратифікованих Законом України від 2 березня 2000 року №1510-IІІ, і Подальшого додаткового протоколу до Угоди між державами – учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі «Партнерство заради миру», щодо статусу їхніх збройних сил, ратифікованого Законом України від 20 квітня 2000 року №1687-III;

Меморандуму про взаєморозуміння стосовно сприяння нагальним цивільним транскордонним перевезенням від 13 вересня 2006 року;

Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і штабом Верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО на Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій НАТО з боку України, ратифікованого Законом України від 17 березня 2004 року №1607-IV;

Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням об'єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО, ратифікованого Законом України від 5 жовтня 2006 року №228-V;

Меморандуму про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф між Міністерством України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Організацією Північноатлантичного договору від 16 грудня 1997 року.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити заходи щодо укладення Угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору про транзитне переміщення сил та персоналу НАТО територією України;

забезпечити проведення спільних заходів (семінарів, навчальних візитів тощо), пов'язаних із правовими аспектами співробітництва України з Альянсом;

продовжити виконання Угоди (у формі обміну листами) між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору стосовно транзитного перевезення територією України вантажів для забезпечення операції Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) на території Ісламської Республіки Афганістан, яка тимчасово застосовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року №1355.

5.2. Аналіз відповідності національного законодавства базовим договорам Альянсу

Одним із пріоритетів державної політики у сфері конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору з питань, що становлять взаємний інтерес, є створення належної правової основи для поглиблення співробітництва з Альянсом у тих галузях, які становлять взаємний інтерес. З цією метою щорічно приймаються законодавчі акти, які передбачають надання дозволу на участь іноземних військ у багатонаціональних навчаннях, що проводяться на території України.

Середньострокові цілі:

провести аналіз відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника НАТО з питань розширення (Study on NATO enlargement) (далі – Посібник);

здійснити переклад українською мовою базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити переклад українською мовою базових договорів Альянсу, зазначених у розділі V Посібника;

продовжити проведення досліджень відповідності законодавства України договорам Альянсу, зазначеним у розділі V Посібника.

Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН


Офіційні документи

Графік Президента

Фотоальбом


Відео

Віртуальна екскурсія