   |
 |
|
|
|||
                     |
26.08.2005 15:06
Міжнародний суспільно-політичний журнал «Ми і Президент»
Катерина Ющенко: «Коло наших моральних обов'язків набагато ширше від того, що пропонують закони»Неурядові благодійні організації діють в усіх країнах світу, і Україна тут не виняток. Мета благодійних фондів – допомагати хворим, немічним, нужденним людям, сиротам, надавати допомогу в тих сферах громадського життя, де державне піклування недостатнє. Міжнародний фонд «Україна 3000» – це неурядова благодійна організація, заснована в 2001 році. Принциповими засадами його діяльності є відкритість перед громадськістю, прозорість і ефективність у роботі. Прозорість ухвалення рішень гарантується Наглядовою радою фонду «Україна 3000», яка складається з 11 осіб. До Наглядової ради належать: президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В'ячеслав Брюховецький, режисер Василь Вовкун, спортсмени Віталій і Володимир Клички, літературознавець Михайлина Коцюбинська, благодійник Марина Криса, філософ Мирослав Попович, музикант Олег Скрипка, кінокритик Андрій Халпакчі, актор Анатолій Хостікоєв. Очолює Наглядову раду пані Катерина Ющенко. Саме з нею наша розмова про діяльність Фонду, його здобутки і плани на майбутнє. – Пані Катерино, розкажіть, будь ласка, як і коли виникла ідея створення Фонду? – Думаю, не помилюся, коли скажу, що кожен хоча б раз у житті замислювався, що зробити, щоб наше життя стало кращим для всіх. Наша країна пережила багато важких часів руїн і відчаю. Настала пора відновити її духовно і матеріально. Прийшов час, коли людина нарешті повинна озирнутися довкола і допомогти тому, хто цієї допомоги потребує. Для цього у 2001 році було створено фонд «Україна 3000», і це була ініціатива мого чоловіка. Гасло нашої діяльності – «Робити добро і заохочувати інших робити добро». Для мене особисто, як для українки і дружини Президента України, надзвичайно важливо, щоб ця місія була зрозумілою людям. У центрі всього, що ми робимо, стоїть Людина, її неповторна особистість, її унікальні потреби. Тому до всіх читачів журналу мені хочеться звернутися із закликом: «Творімо добро, працюймо задля нього!». Звертаюся до працівників державних установ з проханням бути уважнішими до потреб людей у ваших регіонах. Я звертаюся також через ваш журнал і до керівників засобів масової інформації з проханням бути особливо уважними і чуйними, коли йдеться про хворих, сиріт, людей з обмеженими можливостями. У ваших руках потужна можливість показати суспільству, яким воно може стати, якщо відкриє у собі безмежні ресурси добра і співчуття. –Так, безперечно, ми можемо багато зробити для цього, привертаючи увагу до проблем, нагадуючи можновладцям про їхні обов'язки перед суспільством, розповідаючи про діяльність благодійних організацій. Нашу ж увагу Ваш Фонд привернув своєю багатогранною діяльністю. Які основні напрями його роботи? – Це – збереження та відродження скарбів нашої багатої і водночас напівзабутої культури. Це – допомога у створенні сучасної, досконалої і доступної системи медичного обслуговування дітей, допомога дітям-сиротам, безпритульним дітям і людям з особливими потребами. Разом з широким колом наших однодумців ми хочемо повернути українцям віру в свої сили, відкрити глибоке духовне коріння, що пов'язує сучасну людину з сотнями поколінь її предків. Відповідно до цього основні напрями роботи нашого Фонду називаються «ВЧОРА», «СЬОГОДНІ», «ЗАВТРА». Дивлячись у минуле, ми творимо майбутнє. Однією з найважливіших для нас програм напряму «ВЧОРА» є «Уроки історії: Голодомор 1932–1933». Її ми присвячуємо жертвам штучно організованого сталінським режимом голоду, одній з найтрагічніших сторінок нашої історії. Хочемо винести тему Голодомору на публічне обговорення і у такий спосіб вилікувати цю рану, що болить нам уже понад 70 років. Ще одна програма напряму «ВЧОРА» – це надання грантів на підтримку археологічних досліджень і на розвиток музейної справи в Україні. Минулого року Фонд виступив також співорганізатором Міжнародного етнофестивалю «Країна мрій» (ідея належить лідеру групи «ВВ» Олегу Скрипці). Цього року цей фестиваль, який щойно закінчився, був особливо вдалим, мав багато учасників і гостей. Треба згадати і VI Міжнародний конкурс імені Володимира Горовиця для молодих піаністів, співорганізатором якого став 2005 року наш Фонд. Але найбільше праці за напрямом «СЬОГОДНІ». Важко повірити, що в ХХІ столітті у нашій країні від нестачі ліків вмирають діти. Тому фонд «Україна 3000» активно залучає різноманітну допомогу для поліпшення системи лікування дітей в Україні. Самостійно, без приватної ініціативи, допомоги неурядових організацій державі буде дуже важко долати проблеми безпритульності, лікувати дітей-інвалідів, опікуватися дітьми-сиротами. Такою є практика навіть найзаможніших країн світу, де працюють тисячі благодійних фондів. Навіть найкращий соціальний бюджет не дасть змоги вирішити ці проблеми, бо життя людини часто залежить від вчасної і якісної допомоги. За напрямом «ЗАВТРА» Фонд розробив «Громадську стратегію розвитку України». І ми закликаємо долучитися до цього проекту всіх, кому не байдуже, яким шляхом Україна піде у майбутнє. Мета проекту – гармонійний розвиток людини та країни. Ми обстоюємо думку, що стратегічні рішення, які стосуються майбутнього, мають прийматися у державі з врахуванням громадської думки і з залученням громадського потенціалу. – Ваш Фонд приділяє велику увагу дітям-сиротам. Розкажіть, будь ласка, про цей напрям діяльності. – В українських школах-інтернатах всіх типів, за даними державної статистики, сьогодні – майже 66 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Ми розуміємо, що повноцінно вирішити проблему сиріт можна тільки тоді, коли діти отримають родини. Тому Фонд планує вже незабаром розпочати активну інформаційну кампанію для формування у суспільстві нового ставлення до проблем дітей-сиріт. Головний акцент – це пріоритетне усиновлення дітей-сиріт громадянами України. Водночас, активно мали б розвиватися дитячі будинки сімейного типу. Там діти отримують родинне виховання, мають батьківську опіку і засвоюють у себе основи сімейного спілкування. Можна сподіватися, що коли ці діти виростуть, вони створять здорові та міцні сім'ї. За цим напрямом ми тісно співпрацюємо з міжнародною фундацією «Отчий дім». У селі Петрівське, що під Києвом, фундація збудувала дитбудинок сімейного типу, якому ми надаємо технічну допомогу. Разом з цією фундацією проводимо і літній табір «Острів» для безпритульних дітей. Для привернення уваги громадськості до питання сиріт та безпритульних дітей у 2005 році Фонд започаткував щорічний всеукраїнський фестиваль дитячої творчості «Моя майбутня Україна». Цього року фестиваль відбувся 1 червня у Запоріжжі й був присвячений Міжнародному дню захисту дітей. На захід були запрошені понад 2500 вихованців шкіл-інтернатів з усієї України. Одним із головних елементів свята стало нагородження учасників і переможців всеукраїнського конкурсу дитячого малюнку «Моя майбутня Україна», спів-організаторами якого виступили наш Фонд і Центральна бібліотека України для дітей. Окрасою фестивалю став концерт дитячих творчих колективів. Фонд планує започаткувати подібну всеукраїнську акцію і на Різдвяні свята. – Розкажіть, будь ласка, більше про співпрацю фонду «Україна 3000» з іншими благодійними фондами. – Загалом у нас майже 100 партнерів. Об'єднання зусиль потрібне, бо воно часто набагато ефективніше, ніж коли б ми працювали самі. Серед наших партнерів – фонд «Джерела», «Фонд братів Кличків», Міжнародна благодійна асоціація «Тріумф серця», «Фонд допомоги дітям Чорнобиля» Зенона та Надії Матківських, фонди «Приятелі дітей» і «Лаф-Лайн» та багато-багато інших. Свою співпрацю будуємо за принципом роботи за визначеними і вже згаданими вище напрямами. Наприклад, за напрямом «СЬОГОДНІ» ми працювали над збором допомоги відділенню онкогематології Київської дитячої лікарні ОХМАТДИТ. Отримані ресурси – кошти, техніка – були надані для покращання умов лікування в цій лікарні. Допомагали у рекламних кампаніях здорового способу життя і проти поширення наркоманії та ВІЛ/СНІДу серед українських дітей та молоді. Надаємо матеріальну допомогу малозабезпеченим людям, тим одиноким матерям і матерям з багатодітних родин, які після народження дитини перебувають у скрутному становищі. Збираємо кошти і проводимо оздоровлення дітей у Карпатах та Криму. Через акцію допомоги медичним закладам України для соціально незахищених верств населення та дітей-сиріт ми передали медичне обладнання і прилади медичного призначення у районні лікарні Харківської, Сумської та Київської областей. Зараз працюємо за новою програмою «Від лікарні – до лікарні». Якщо згадати напрям «ВЧОРА», то тут серед наших партнерів – Музей Івана Гончара, громадські організації «Коло Ра» і «Арт екзистенція», фонд Олега Скрипки та інші. – Ви згадали програму «Від лікарні – до лікарні». У чому її особливість? – Це програма довготривала. Ми хочемо знайти для декількох десятків українських лікарень партнерів у розвинених країнах, зокрема, в Європі та Північній Америці. Це мають бути такі лікарні-побратими, які ефективно обмінюватимуться між собою новітніми технологіями та науковою інформацією. Лікарні з українського боку матимуть змогу отримати технічну допомогу, обмінятися практичним лікарським досвідом діагностики і лікування. Ми хочемо, щоб якомога більше українських лікарів спілкувалися зі своїми колегами з найкращих клінік світу, стажувалися там. Налагодження прямих партнерських відносин між лікарнями-побратимами створить умови для підвищення ефективності та якості медичного обслуговування, насамперед дітей. – Пані Катерино! На що в основному буде спрямовано зусилля Фонду у 2005–2006 роках? – Одним із головних пріоритетів Фонду на найближчі роки є підтримка ініціатив і реалізація власних проектів, орієнтованих на поліпшення стану медичного обслуговування. Особливу увагу планується приділити питанням охорони материнства і дитинства, вдосконаленню мережі лікувальних і реабілітаційних закладів для дітей. Нас турбує ще одна велика суспільна проблема – бездоглядних дітей. За даними Державного комітету статистики, торік правоохоронці та громадські організації забрали з вулиць до притулків різного виду понад 26 тисяч дітей. Таке питання особливо актуальне у великих містах. Особливість цієї проблеми в тому, що значний відсоток безпритульних дітей, які потрапляють до дитячих будинків-інтернатів або до прийомних родин, через деякий час знову опиняються на вулиці, бо не можуть адаптуватися у новому середовищі. Шукаючи вирішення цієї проблеми, фонд «Україна З000» спільно з Благодійною фундацією « Отчий Дім» готується до реалізації проекту зі створення Центру соціально-психологічної реабілітації безпритульних дітей. Планується, що Центр стане перехідною ланкою між вулицею та сім'єю, дитячим закладом із комплексною допомогою безпритульним дітям та дітям з кризових родин. Саме цей перехідний етап, який зараз відсутній, дасть можливість досягти комплексного реабілітаційного ефекту, здійснити ефективнішу соціалізацію дитини у суспільстві. Дітям з вулиць надаватимуть у центрі соціальну, психологічну, медичну, правову допомогу. Їх навчатимуть, адже більшість дітей неграмотна. Окремо проводиться робота з сім'ями, з яких вони пішли. У цих дітей треба формувати власну життєву позицію для подолання звичок асоціальної поведінки. Якщо наш проект зі створення такого Центру буде успішним, він може стати модельним для поширення на всю Україну. – За рахунок чого і завдяки чиїй підтримці існує Фонд? – Фонд «Україна 3000» принципово не залучає державних коштів для втілення своїх програм. Натомість ми приймаємо гроші від окремих осіб-меценатів, організацій з приватним капіталом, а також від інших благодійних фондів та організацій. Крім цього, кошти ці обов'язково мають бути «чистими». – Пані Катерино! Що ще Вам хотілося б сказати нашим читачам? – Колись Василь Симоненко писав: «Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежок... Є тисячі ланів, але один лиш – мій». Є тисячі способів творити добро, допомагати людям. Кожен із нас може обрати свій лан, саме той спосіб, у який він найкраще зможе допомагати своїй країні та її людям. Я закликаю всіх до активної співпраці з нашим фондом у рамках тих проектів і програм, які вам цікаві. Громадськість очікує від сучасних підприємців не тільки економічних результатів, а й участі у вирішенні суспільних проблем. Адже сприятливе суспільство створить більш сприятливі умови для функціонування бізнесу. Коло наших моральних обов'язків набагато ширше від того, що пропонують закони. На гербі родини Терещенків був напис: «Прагненням до суспільної користі». Давайте відродимо це прагнення у наших серцях та у наших справах. Наша земля має давні традиції меценатства і благодійництва. Сьогодні в Україні вже є достойні продовжувачі справи Ханенків, Терещенків, Харитоненків. Мені хотілося б, щоб їх було значно більше. Адже благодійність – це велика справа великих людей. – Дякую, пані Катерино. Впевнена, що Ваші заклики будуть почуті. Наш журнал теми захисту дітей, благодійності, підтримки молоді ставить на перший план, бо саме вони є свідченням видужування нації і її духовного здоров'я у майбутньому. Без цього ніякі економічні успіхи не покращать суспільство. Розмовляла Тамара Лозова |
Офіційні документиУКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 338/2012 Про призначення стипендій Президента України для молодих майстрів народного мистецтва на 2012 рікВідеоФотоальбомПодіїВіртуальна екскурсія |
|||
|
|
|
Версiя для друку
 |
Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Адмiнiстрацiї Президента України. 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11. Довідкова Адмiнiстрацiї Президента України – (044) 255-73-33 |