А.Кислинський: щоб зняти всі підозри щодо причетності Тимошенко до державної зради, вона має поінформувати з кожного пункту звинувачень не лише своє найближче і довірене оточення, а й громадськість і перш за все - демократичну коаліцію

Заява «У діях чинного прем'єра є ознаки державної зради і політичної корупції», оприлюднена 18 серпня, ґрунтувалася на детально перевірених фактах, які засвідчували цілком реальний мотив керівництва українського уряду діяти всупереч національним інтересам країни.

«Тому смішно чути вимоги про вибачення в ситуації, коли Ю.Тимошенко не дала хоча б якихось мінімально адекватних пояснень чи спростувань по хоча б одному пункту серйозних звинувачень. Якщо, звичайно, не вважати за пояснення емоційні реакції оточення Тимошенко на кшталт «сам такий» та голослівні твердження в абсурдності цих звинувачень», - зазначає А.Кислинський.

«Від самої Юлії Володимирівни ми лише почули жарти в стилі про «рибок-сардинок», які, до речі, в теплих водах Сардинії, згідно наукової літератури, не водяться. Але цього досить лише для того, щоб зробити висновок про доволі низький інтелектуальний рівень автора текстів Тимошенко. Але цього явно не досить, щоб вимагати вибачень за оприлюднені факти державної зради».

За словами, заступника Глави президентського Секретаріату, якщо Ю.Тимошенко стверджує, що не була на Сардинії і не зустрічалася з російськими олігархами та колишніми членами СДПУ(о), то чому досі ми не отримали інформації, де ж Ю.Тимошенко у цей час була? Якщо Прем'єр стверджує, що проходила курс лікування, то чому місце лікування досі під секретом? Як для журналістів, так і для коаліції.

«Вважаю, що для того, щоб зняти всі підозри щодо причетності Тимошенко до державної зради, вона має поінформувати з кожного пункту звинувачень не лише своє найближче і довірене оточення, а й громадськість і перш за все - демократичну коаліцію, завдяки якій вона стала прем'єром», - зазначає заступник Глави Секретаріату Президента України, додаючи, що «тактика відмовчування, обрана урядом, в цій ситуації є хибною, оскільки державна зрада не належить до тих правопорушень, про які суспільство може забути».

Версiя для друку