Інтерв’ю Президента України виданню «Die Welt»

- Пане Президент, що означає саміт Україна - ЄС для вашої країни?

- Ми взяли курс на інтеграцію в ЄС. У нас є проект, який йде дальше, ніж угоди про асоціацію, які Євросоюз укладав у 90-х роках. Тривалий час я був єдиний, хто говорив про асоціацію. Зараз це стало дійсністю. Між ЄС та Україною має існувати необмежена зона вільної торгівлі. Ми розпочали переговори про безвізовий в'їзд наших громадян. Крім цього, Євросоюз підтримує територіальну цілісність України, недоторканність наших кордонів. Якщо взяти в цілому, в Парижі Україна вперше була визнана європейською державою.

- Війна у Грузії викликала у вашій країні значне занепокоєння, а в Західній Європі виникли підозри щодо початку нової «холодної війни». Ви поділяєте ці припущення?

- Напруга існує, але загалом я б не назвав це виникненням нової «холодної війни». Що стосується нас, то ми хочемо проводити діалог з Росією. Сусідство та наш стратегічний договір з Росією (від 1997 року - прим. редакції) нас до цього зобов'язують. Ми хочемо також спробувати зробити свій внесок у плідний діалог між США та Росією. Багато що залежатиме від того, як буде врегульовано кавказький конфлікт. Суть міжнародних взаємин полягає в недоторканності кордонів. Якщо не дотримуватись цього принципу, то це призведе до затяжного конфлікту в регіоні.

- Чи знаходяться сьогодні кордони вашої держави під загрозою?

- Питання справедливе. Небезпека існує. Ми не ставимось занадто легковажно до державної незалежності, за яку ми заплатили високою ціною. У ХХ столітті ми шість разів проголошували нашу незалежність і п‘ять разів втрачали її. Ми пережили Голодомор 30-х років - гуманітарну катастрофу з мільйонами померлих. Ми пережили Другу світову війну.

- Що робить Україна для того, щоб стабілізувати Крим з його переважно російськомовним населенням?

- Звісно, Крим є одним із найважчих пунктів на нашій географічній карті. Ми проводимо обережну політику, посилюючи щомісяця нашу участь там (не військову. - прим. редакції). Проблеми регіону є давнішими, ніж наша незалежність. Присутність російського флоту тягне за собою подальші наслідки: що буде далі з нерухомістю, її орендою, навігацією, радіочастотами. Не береться до уваги те, що на нашій території зводяться будівлі, призначення яких є незрозумілим. Я не скажу, що це - цілеспрямована політика Росії, але там панує певний безлад.

- Ви розпорядилися, щоб російський флот, який також був задіяний у Грузії, був змушений у майбутньому отримувати дозвіл перед тим, як залишити українські територіальні води.

- Нове положення вступає в силу 1 жовтня. Ми ж повинні знати, які російські підрозділи і скільки їхніх військовослужбовців пересуваються нашою країною. Кожна суверенна держава має на це право. Не можна ж допустити, щоб якийсь танк вільно переміщався українськими районами, а ми про це не були поінформовані.

- Чи був би вступ до НАТО в інтересах вашої країни? Адже більшість населення - проти.

- Якщо НАТО оголосить про запрошення до вступу, то відбудеться референдум. Сьогодні є лише один шлях, щоб зберегти недоторканність нашої країни - вступ до системи колективної європейської безпеки. Ми повинні зробити те, що й країни колишнього східного блоку. Розширення зони миру та стабільності на Схід має стати пріоритетом також і західних європейців. Ми сподіваємось, що у грудні саміт НАТО надасть нам позитивного сигналу. Число прихильників вступу зростає, в тому числі з огляду на події в Грузії.

- Україна спроможна себе захистити?

- Наші Збройні Сили переживають відродження. Але в нашому бюджеті передбачено 80 відсотків коштів на їх утримання [від необхідного]. Наша держава виробляє чудову військову техніку, яка закуповується дюжиною країн, але тільки не Українською армією. Це буде змінено. Наші солдати та офіцери також повинні отримати належний соціальний статус. Ці крихітні оборонні бюджети минулого - цього я більше не збираюся терпіти.

- А енергетична безпека?

- Ми хочемо, щоб Європейський Союз розглядав нашу систему газопроводів як частину спільного ринку. З представниками ЄС, Баррозу та Саркозі, я розмовляв у Парижі на рахунок проведення конференції щодо санації нашого газопроводу. Якщо сьогодні ми прокачуємо 125 мільярдів кубічних метрів російського газу, то технологічні втрати сягають шести мільярдів. За оцінками експертів, їх можна було б зменшити наполовину. У листопаді, під час регіонального саміту в Баку ми розглянемо концепцію для транспортних коридорів. Але Європа повинна говорити одним голосом.

- Над цими всіма планами знову нависла тінь важкої кризи між вами та прем'єром Юлією Тимошенко.

- Від цього кінець світу не настане. Україна має достатньо демократичних ресурсів, щоб подолати любу кризу такого типу. Як Президент, я гарантую: Україна не залишить демократичного шляху. Але те, що робить керівник Уряду з початку вересня, це - демонтаж демократичних цінностей та досягнень. Метою цього всього є проведення дострокових виборів Президента та парламенту.

Версiя для друку