|   Укр   Рус   Eng   |
ГоловнаНовиниПромови
21.12.2011 17:54
Прес-служба Президента України Віктора Януковича

Стенограма Підсумкової прес-конференції Президента України

Доброго ранку! Перш за все я хотів всіх привітати з наступаючим Новим роком і Різдвом Христовим і сказати про те, що цей рік був дуже непростий, він був насиченим, як і кожен рік у нашому житті. Ми мали великі надії, багато робили для того, щоб все, про що ми мріяли, відбулося. Але не завжди відбувається так, як нам хочеться.

Деякі питання нам вдалося вирішити успішно, по деяким питанням продовжується робота. Це цілком природно, тому що продовжується життя. Але що найголовніше? Найголовніше те, що все, що нам вдалося зробити, це вже той позитив, який нам дає надію на майбутнє.

У нас завжди була, є і буде віра у наші власні сили і можливості нашої країни і наших людей. З такою вірою ми живемо і будемо жити. Наступний рік, я переконаний в тому, що він також дасть позитив.

Ці два роки, 2010 і 2011 роки, це було своєрідне закладення фундаменту, це була спроба сил, чи здатні ми подолати ті виклики, які нам дала доля, чи ні. А виклики були досить непрості. Ми з вами про це сьогодні поговоримо.

Я вважаю, що по великому рахунку нам вдалося витримати, в дуже непростій ситуації знайти різні рішення. По деяких питаннях вони залишаються на наступний рік, по деяких питаннях ми почали рух вперед. Безумовно, швидкість, глибина реформ завжди буде суперечливим питанням і буде залежати від багатьох складових, в тому числі і від виконавців, від рівня їх підготовки, від стану суспільства, сприйняття того нового, що ми пропонуємо. Хоча я переконаний, що кожна людина добре розуміє, що для того, щоб змінити життя на краще, потрібен рух вперед, потрібні зміни. Не можна йти в майбутнє боком чи задом.

Ми повинні розуміти, що рух вперед завжди поступальний, завжди глибоко продуманий, дуже часто він обережний, і це цілком зрозуміло. Тому що те, що ми бачимо, що відбувається у світі, що несуть людям непродумані кроки лідерів різних рівнів, до чого призводять революції, з цього нам треба робити висновки.

Але я хотів би сказати, що незважаючи на те, що рік був непростий, я зроблю такий дуже короткий екскурс. Перш за все я хотів би сказати, що цей рік був непростим для всього світу. Ми відзначили в цьому році 25-річчя Чорнобильської трагедії. Коли ми підводили підсумки на Київському саміті за участю представників урядів, президентів, наукових кіл різних країн, десятки лідерів різних країн приїхали в Україну, і ми показали не тільки, як долати наслідки Чорнобильської катастрофи через 25 років, а питання залишилися ще досить гострі. Ми не забули і про те, що Фукусіма-1 нагадала, що ядерна безпека для світу є одним з найголовніших питань. Тому ми поговорили у столиці України про те, як жити так, щоб не допустити подібних трагедій у світі. Ми порушили питання глобальної відповідальності за ядерну безпеку у світі.

Також ми добре розуміємо, що національні інтереси, економічні інтереси завжди повинні переважати в нашій політиці. Попри загрозі другої хвилі глобальної економічної кризи ми продовжили курс реформ. Мені приємно відзначити, що два дні тому ми підвели підсумки разом з нашими європейськими партнерами того шляху, який ми пройшли разом, підготувавши нові правові рамки наших відносин. Це питання асоціації та всеохоплюючої і поглибленої зони вільної торгівлі. Ми завершуємо виконання законодавчого етапу національного плану дій щодо лібералізації візового режиму. У 2012 році ми вже перейдемо до переговорів про встановлення чітких часових рамок досягнення умов безвізового режиму.

Виконання намічених завдань дуже сильно ускладнюється умовами невигідних газових контрактів з Росією. Я про це вже неодноразово говорив. Вважаю, що ми торкнемося цього питання під час нашого з вами діалогу. Тоді я скажу по цій ситуації більш детально. Але ми переконані в тому, що ми повинні вирішити це питання. Ми його вирішимо.

Я хотів би сказати, що ми дійсно в минулому і позаминулому році заклали основу для покращення життя наших громадян. Я хотів би сказати, що ми отримали зростання економіки в Україні. Ви бачите це на слайді, я не буду повторювати ці цифри. Лише хочу сказати, що динаміка зростання економіки зберігається, вона стійка. Ми робимо все для того, щоб макроекономічні показники зростали і були стабільними.

Дуже приємно, що в цьому році ми зібрали найбільший врожай зернових практично за всі роки незалежності. Ми створили нові умови для розвитку бізнесу. Запрацював раніше прийнятий Податковий кодекс. Як завгодно до нього можна відноситися, але він вже є, вже існують правила гри. Ми налаштовані його вдосконалювати і надалі. Малий бізнес отримав нові полегшені правила гри у вигляді оновленої спрощеної системи оподаткування, обліку, звітності. Прибираються зайві заборони, ліцензії, дозволи. Все це рухається вперед. Нові правила гри позитивно сприймаються бізнес-середовищем в цілому. Хоча є ще багато недоліків, над якими треба працювати.

Зокрема, темпи залучення іноземного капіталу в українську економіку прискорилися майже на третину. Майже на 40% зріс український експорт, що дуже важливо для нас як для країни з експортоорієнтованою економікою. На 14% зріс роздрібний товарообіг. Відновлене економічне зростання дозволило нам підвищити пенсії, зарплати і соціальні виплати. Це також приємно відзначити, хоча я кожного разу кажу, що це відбулося не настільки, як нам хотілося би. Але можливості економіки завжди обмежені, і ми про це повинні пам'ятати. Але ми рухаємося вперед. Це також видно на слайді.

Допомога при народженні дитини зросла у порівнянні з її розміром на початок року. На першу дитину – на 6,7 тисяч гривень, на другу – 12,5 тис. гривень, на третю – 25,1 тисяч гривень. Збільшену допомогу при народженні дитини отримали 227 тисяч сімей українців. Мені приємно констатувати, що ми досягли стійкого підвищення народжуваності. Демографи прогнозують, що за цей рік народиться близько півмільйона немовлят. Ми забезпечили додаткові кошти, щоб підтримати родини з новонародженими дітьми.

За цей рік ми спостерігаємо ще один оптимістичний факт. Вперше за історію незалежної України народжуваність перевищила смертність на третині території областей, тобто у 8 областях. Такий результат говорить про одне - що люди почали вірити у завтрашній день. Це чудово.

Ми відповідально і системно підійшли до планування і виконання великих інфраструктурних проектів. Основний акцент, головну скрипку тут зіграла підготовка до чемпіонату Європи Євро-2012. Це також був непростий виклик для нашої країни. Але УЄФА визнала, що Україна виконує свій план підготовки до чемпіонату Європи, з Україною можна мати справу. Побудовані нові інфраструктурні об'єкти – аеропорти, стадіони, відремонтовано біля 2 тисяч кілометрів доріг і побудовано нових.

Євро-2012 дійсно стане для нас історичною подією. Україна відкриє себе Європі і світу як розвинена, сучасна і дуже красива країна. Переконаний в тому, що туристична галузь отримає можливість розвитку.

Але наші проекти не обмежуються тільки Євро-2012. Серед масштабних проектів є такий проект як «Енергія природи», який передбачає будівлю вітрових, сонячних, малих гідроелектростанцій. Ми вже це робимо в деяких регіонах України. Я про це сьогодні скажу. Цього року введено в дію дві сонячні станції у Криму, запрацювала перша черга вітропарку «Азовський». Я хотів би, щоб ми вдумалися, що за попередні 20 років української незалежності практично не було побудовано жодного такого об'єкта.

Безумовно, нам потрібні масштабні об'єкти, які б стали локомотивами розвитку України в наступні десятиліття. Ми працюємо над цими питаннями. Я хотів би сказати, що разом з глобальними проектами ми думаємо і про освіті проекти. В цьому році ми побудували 21 нову школу для наших дітей. Діти будуть вчитися в нових сучасних класах, в нових приміщеннях. Створюється гарна основа для навчання наших дітей. Наприклад, прийнято рішення про створення електронної бібліотеки. Національним проектом «Відкритий світ» ми найближчим часом забезпечимо єдину освітню мережу. Ці кроки будуть продовжуватися, тому що реформа освіти буде охоплювати не один рік. Ми повинні поступово рухатися в цьому напрямку, але відчувати, що ми рухаємося вперед і в створенні умов, і в якості освіти.

Особливу увагу в 2011 році ми приділяли медичній реформі. Невипадково це питання постійно було гострим, в тому числі ви бачили і зміну кадрів. Але ми прийняли цілу низку законів щодо реформи системи охорони здоров'я. Вже готові конкретні пропозиції щодо удосконалення медичних закладів і створення умов соціально-медичного страхування. Ми вже почали робити перші кроки. Наприклад, в Україні в чотирьох пілотних регіонах вже створено 160 центрів первинної медико-санітарної допомоги.

В рамках національного проекту «Нове життя» відкриваються перинатальні центри. Вони будуть в кожному регіоні, не тільки в пілотних.

В межах земельної реформи в Вінницькій, Київській, Харківській областях здійснюється пілотний проект щодо реалізації всіх переваг державного земельного кадастру, передбачених у відповідному законі. Це дуже болюча тема, але ми також повинні рухатися вперед. Реєстрація земельних ділянок буде здійснюватися протягом не більше 14 днів з моменту заяви. Тоді як раніше тяганина тривала інколи роками. До кінця 2012 року доопрацьована і вдосконалена програма, яка буде впроваджуватися практично у всіх регіонах України.

В житлово-комунальній сфері ми почали працювати над створенням стимулів для створення мереж об'єднаних співвласників житлових будинків. Ви знаєте, що створений національний регулятор, і питання встановлення тарифів буде розглядатися під мікроскопом. Ми будемо робити все для того, щоб не допустити того, щоб ті прорахунки, які мають господарюючі суб'єкти, покладали на плечі наших людей. Люди повинні мати право отримувати справедливі тарифи. Тому створюється конкурентне середовище за ціною, якістю послуг в житлово-комунальному господарстві. Поява такого класу повноцінних власників житла створить нову основу для модернізації успадкованого ще з радянських часів житлово-комунального господарства.

У наступному році головний акцент державної підтримки ми зробимо на поглибленні реформ саме на регіональному та місцевому рівнях. Ми знаємо, що тільки там буде відчутна та робота, яку ми розпочали, по великому рахунку.

Ми передбачаємо створення міцних горизонтальних зв'язків між регіонами та місцевими громадами, посилення міжрегіонального співробітництва, активну політику регіонів із залучення інвестицій, в тому числі через формування інноваційно-орієнтованих господарських кластерів.

Важливі кроки буде зроблено в забезпеченні прозорості та ефективності державного управління. Ми прийняли закони і рішення, які спрямовані на боротьбу з однією з головних перепон на шляху реформ - це корупція в державному секторі.

Модернізація правової сфери торкнулася питань, яким раніше практично не приділялося належної уваги. Зокрема це питання гуманізації відповідальності за порушення у господарській сфері та боротьбі з катуваннями.

Попри позитивні зрушення в економіці та початок реалізації важливих національних проектів у мене, безумовно, є серйозні питання до роботи Уряду і в цілому виконавчої влади. Тому я неодноразово казав, що ціла низка прорахунків, які були зроблені, інертність, інколи і прямий опір бюрократичного апарату стояли на заваді вирішення багатьох питань. Ця робота також попереду.

Я хотів також сказати, що дуже часто нас не задовольняла робота керівництва деяких урядових структур, місцевих адміністрацій. Можна наводити багато прикладів, вони були впродовж року, але я хочу сказати, що ми підходили і будемо жорстко підходити до прийняття кадрових рішень по тим чиновникам, які не відповідають вимогам часу.

Тому інколи правове, адміністративне затягування реформ в різних напрямках було прогнозованим, тому що не тільки суспільство, але і чиновники дуже часто були не готові до тієї роботи, яку ми розпочинали. Ми зрушили з місця багато питань. І сьогодні на жорсткому контролі знаходяться практично всі напрямки, по яким ми почали модернізацію.

Можна багато критики сьогодні наводити, але я хотів би в цілому сказати, що за цей період часу Уряд і в цілому виконавча влада свою справу зробила. А враховуючи те, що ми не приховували, не приховуємо і ніколи не будемо приховувати недоліки, ця дискусія завжди буде актуальною, що нам вдалося зробити, чого і чому не вдалося зробити. Тому прорахунки треба своєчасно виправляти і ніколи їх не повторювати.

Що стосується пошуку нових рішень. Безумовно, ми завжди будемо в цьому процесі і не будемо допускати ніколи несправедливих підходів по відношенню до людей чи, як кажуть, «різати по живому». Невипадково, коли люди виходять з різними протестними акціями. Це невипадково. Тобто, до цього їх змушують ті прорахунки, які є на різних рівнях.

Мене, безумовно, особисто також це чіпає, як кажуть «за живе», тому я вважаю, що робити будь-які експерименти над людьми не можна. Ми повинні все передбачати. Але ми повинні і розуміти, що в нас є, як кажуть, «старий чемодан», який ми тягнемо за собою - це ті закони, які були прийняті в різні часи і які сьогодні не відповідають вимогам часу. Фактично закони були популістські, які приймалися під різні вибори парламентські, президентські, а зараз вони збіглися в часі.

Це ось, наприклад, таке питання болюче, як питання чорнобильців. Я багато людей знаю, які були дійсно ліквідаторами. Я знаю, що вони хворіють. Я знаю, що їм важко. І наш борг перед ними, борг держави створити всі умови. Але, коли під це підлаштовуються певні аферисти і мошенники, а потім до них ще приєднуються деякі політичні гравці, які виросли за роки незалежності на різних авантюрах - це прикро. Не можна гратися на біді. Не можна. Я переконаний в тому, що люди це добре розуміють.

Тому я хотів би сказати, що безумовно ми повинні вирішувати ті проблемні питання, в тому числі й соціальні зобов'язання держави, які сьогодні ще залишаються. Безумовно, я хотів би, щоб ми з вами побачили найближчим часом рішення щодо відновлення справедливості в розподілі пільг. Над цими питаннями треба працювати. І ми це робимо.

Є питання гострі, такі як питання справедливості. Це питання стосується постійного вдосконалення системи пільг, тарифів по відношенню до різних категорій громадян, в тому числі і надання субсидій самих різних.

У нас дуже багато прикладів є, коли багаті люди отримують субсидії, і роблять це спокійно. Коли немає в державі грошей і ми знаходимося в складному становищі, безумовно, це неприпустимо. Але переконаний в тому, що Уряд разом з парламентом буде постійно наводити порядок у справедливому розподілі державних коштів, в тому числі і податковий тягар також повинен бути справедливо розподілений. Я буду завжди вимагати, щоб програма дій Уряду була конкретною за суттю, строками і, безумовно, ефективністю.

Що нам треба зробити в наступному році. В наступному році, я сказав би так, нам треба використати ті переваги, які ми отримали за ці два роки. Я не буду їх повторювати, але я хочу сказати, і ми з вами повинні про це пам'ятати, що ми значно скоротили дефіцит бюджету. Коли ми починали з 14% дефіциту в минулому році, ми заклали на цей рік 3,5% і нам вдалося вийти на цей показник. А на наступний рік вже дефіцит бюджету буде – 2,5%. Ми плануємо доход бюджету наступного року майже на 100 мільярдів більший, ніж в цьому році. Безумовно, скоротяться вже у нас витрати на Євро-2012. Трошки ми скоротимо суми на обслуговування зовнішнього боргу. Якщо в цьому році ми на обслуговування заплатили 89 мільярдів гривень, то в наступному році це буде лише 61 мільярд.

Тобто, у нас є всі можливості, щоб з оптимізмом дивитися в майбутнє. Але ми не заспокоюємося. Тобто, робота йде і буде йти в напрямку посилення держави в питаннях внутрішньої політики, тобто ефективної економіки. Питання проведення прагматичної зовнішньої політики, яка створювала всі умови для збільшення нашого експорту, для пошуку нових ринків, нових партнерів та інвестицій.

Переконаний у тому, що соціальні стандарти повинні також зростати, і ми будемо робити все для того, щоб це відчували люди. Якість життя – це і житлово-комунальні послуги, це і медицина, це і освіта.

Далі. Імідж країни, який дає нам всім відчуття того, що ми держава сильна і ми сильна нація, це Євро-2012. Далі. Підготовка до чемпіонату Європи з баскетболу в 2015 році. А ми фактично вже таку можливість отримали. Ви знаєте, таке рішення прийняте. Тому ми будемо робити все, щоб наближати нашу Україну до тих демократичних стандартів життя, в тому числі за якими живе Європа.

І врешті-решт, я хотів би окремо зупинитися на питаннях професії журналіста, враховуючи аудиторію, яка сидить переді мною. Перш за все це питання безпеки цієї професії. Я хотів би, щоб ви від мене почули, що я буду завжди жорстко припиняти будь-які дії, спрямовані проти гідності, життя і здоров'я журналістів, спроби тиску на ЗМІ з боку чиновників, влади чи політиків.

Водночас, безумовно, я сподіваюсь, як і будь-який громадянин нашої країни, бачити якісні, об'єктивні журналістські матеріали з важливих питань суспільного життя. Адже цінність свободи слова не лише у праві говорити, що хочеш, але і в здатності говорити правду, чітко відрізняючи, як кажуть, чорне і біле. Тому я готовий з вами до сьогоднішнього діалогу. Будь-ласка, задавайте питання.

Ігор МОДЕЛЯН, Перший національний:

– Вікторе Федоровичу, Ви сьогодні в своїй вступній промові озвучили більше позитивних моментів, ніж негативних. Менше критикували владу. Насправді останній рік, мабуть два роки, я б так сказав, що ми тільки чуємо здебільшого, що влада зробила, як влада покращила життя українцям. Але враховуючи те, скільки протестів, про які ви згадали, масових, маленьких, невеликих, середніх відбулося за цей рік, все таки можна сказати, що люди з'їжджались з усієї України. Наприклад, акція, де 4 тис. людей, я не думаю, що всі з них куплені, якщо казати прямо і грубо.

На вашу думку, все ж таки, чому люди не відчули цього покращення, яке декларувалося протягом цього часу? Дякую.

В. ЯНУКОВИЧ:

- Я неодноразово казав про те, що будь-які реформи потребують часу. І цей механізм має таку непросту суспільну інерцію. До цього повинно бути готове громадянське суспільство, а що головне, що до цього повинна бути готова влада, за яку я безпосередньо несу відповідальність. Виконавці не завжди, як вони кажуть, готові до цього і це також цілком природно, цілком. У нас є застарілі звички, є бажання жити по-старому. Тому все це є ті перешкоди, які стоять на шляху оновлення життя. І цілком справедливо, що люди бажали, щоб це відбувалось скоріше. Якомога скоріше.

Тому дуже важливо, що ми не отримали розчарування. Дуже важливо, що ми зберегли надію і віру у власні сили. І я хочу сказати, що на цьому шляху ми об'єднуємо людей. І можна, як кажуть, чорним мазати все що завгодно. Але я не хочу марнувати працю багатьох колективів, які працювали не тільки заради власного добробуту, але і заради розвитку держави. Тому що вони платили податки. За рахунок цих податків нам вдалося не тільки зберегти рівень оплати, але дещо підвищити пенсії, заробітні плати і соціальні виплати.

Тобто, ми отримали можливість рухатись вперед. І коли я дивлюсь на ці протестні акції, безумовно, в мене болить серце. Безумовно, за цим стоять ці прорахунки влади, які можна розкласти на наслідки минулого, на недоліки виконавців, на прорахунки в реформах. Тобто, тут багато є складових, але головне, що це наше життя. Головне, що в цілому ми зберегли стабільність. Знаєте, як кажуть, в сім'ї завжди є проблеми. Назвіть таку сім'ю, в якій не було б проблем, чи державу? Але я хочу сказати, що дуже важливо, щоб ми завжди берегли те, що в нас є - здобутки. Щоб ми до цього відносились, берегли і пам’ятали про цю відповідальність. І, Боже упаси, щоб ми допустили, щоб було горе. Оце нам не треба допустити. Тому що, коли ми бачимо, як у світі страждають люди, коли ми надаємо гуманітарну допомогу і коли повертаються наші виконавці і розповідають, що є території, на яких людям немає що їсти, немає даху над головою - це біда. Дуже важливо, що ми зберігаємо в цілому суспільну злагоду. Зберігаємо. І це найбільший наш здобуток. Стабільність, яку ми повинні берегти всі разом і нести разом за це відповідальність.

Д.ЧЕПАК:

- Прошу запитання від регіональних ЗМІ.

Денис СИМОНЕНКО, телеканал НТВ, газета «Крымский телеграф»:

- Виктор Федорович, вами дано поручение проанализировать состояние очистных сооружений страны, Черного, Азовского морей. А также проверить ситуацию с выбросом сточных вод в Черное море.

Скажите, пожалуйста, какие шаги предпринимаются властью в этом направлении? В частности, по реконструкции и модернизации существующих очистных сооружений. Спасибо.

В.ЯНУКОВИЧ:

- Дякую, дуже цікаве питання. Воно, безумовно, хвилює суспільство і нам прикро дивитись, коли ми бачимо приклади безгосподарності, зловживань, дуже часто і злочинних дій окремих осіб, підприємств. Ми вдосконалюємо сьогодні і українське законодавство. От нещодавно було створено спеціальний підрозділ Генеральної прокуратури з нагляду за Дніпром, за дельтою Дніпра. Це як приклад. Безумовно, посилення сьогодні всіх заходів відповідальності і контроль з боку держави повинні створити певні умови для створення національних проектів, покращення цілих екологічних басейнів наших річок, узбереж, наших морів, дельт річок.

Що стосується конкретних проектів. Розпочалась у великих обсягах розбудова проектів водовідведення навколо наших морів Азовського, Чорного і наших річок. Я скажу так, що за минулий рік на ці роботи було використано більше 500 млн грн.

Я на одному з таких нових об'єктів побував. Якщо є севастопольці тут в залі, є? Є. Ви бачили новий об'єкт водовідведення в Севастополі? Якщо не бачили, то підіть і подивіться. Це найсучасніша споруда. Зовні ніколи не скажеш, що це очисні споруди. Це найсучасніші технології, до речі французькі, очищення вод, і таких споруд побудовано вже багато і на Чорному і на Азовському морях. І далі ми будемо над цими питаннями працювати.

Наші звалища. Їх дуже багато у країні. Коли приймали законопроект про «зелений тариф», який фактично зрушив з місця будівництво сонячних електростанцій, вітрових електростанцій, на жаль, депутати не спромоглися прийняти рішення по тарифу сміттєспалювальних заводів, які будуть виробляти електроенергію. На жаль. Зараз цей законопроект терміново буде внесений у парламент. І найближчим часом він буде прийнятий. Тобто, ми ці сміттєзвалища будемо переробляти, і ця система в цілому в Україні найближчим часом запрацює. Системний буде підхід. Дуже багато в нас є різних відходів промислових підприємств, хвостосховищ дуже небезпечних. Це також величезна екологічна проблема, яку нам треба буде вирішувати найближчим часом, яким чином їх переробляти. Для цього будуть використовуватись великі кошти, і вони заплановані в бюджеті на 2012 рік.

Я хочу сказати, що ми будемо з року в рік в цьому напрямку посилювати рівень фінансування цих програм. Це наш обов'язок. Це наша країна. Ми повинні очищувати нашу землю, наші води і дбати про екологічний стан навколишнього середовища. Це наш обов'язок. Ми будемо це робити.

«Комсомольська правда»:

- Виктор Федорович, на встрече с министрами Вы неоднократно предупреждаете об ответственности за проведенные реформы. В сентябре Вы сказали, что Вы дали им кратчайший строк и сказали, что сделаете соответствующие выводы. Уже известно, кого и когда отправят в отставку? И по каким направлениям?

В.ЯНУКОВИЧ:

- Я хочу сказати, що в мене є великий досвід управління різного рівня. Але я завжди пам'ятав про свою відповідальність, про свою відповідальність за результати будь-якої роботи. Ефективність, безумовно, впливає, як кажуть, і на суцільний результат, колективний результат роботи. Тому інколи робота однієї людини марнує роботу цілих великих колективів. Такі випадки в нас є, на жаль. Але я пам'ятаю про те, що «за одного битого двох небитих дають», є таке прислів'я. Ми не жаліємо нікого, по великому рахунку. Але я намагаюся бути справедливим.

Є сьогодні плани зробити деякі кадрові зміни, і вони будуть, будуть тоді, коли прийде час. Але це не самоціль. Самоціль – це покращення ефективності в цілому системи влади і окремих її напрямків.

І там, де є вже необхідність, як кажуть, там, де вже це питання назріло, рішення будуть прийматись негайно. А якщо ще залишається хоча б маленька надія, коли відкривається друге дихання у людини на дистанції, то треба дати таку можливість. Я правильно кажу чи ні? Нехай спробує, можливо буде чемпіоном.

Д.ЧЕПАК:

- Прошу наступне запитання, «Телекритика».

Світлана ОСТАПА:

- Вікторе Федоровичу, прошу відповісти Вас особисто на наше запитання, а не Вашого радника Ганну Герман, як це було попереднього разу. Запитання полягає в тому, що Ви кілька років підряд заявляєте, що буде створено суспільне мовлення в Україні. В результаті уже на порозі 2012 рік, а суспільне мовлення не тільки не створене, а навіть не зареєстрований законопроект. Нам відомо, що він застряв в Адміністрації Президента. Член Гуманітарної ради Валерій Бебик заявив, що рейдери Портнова гальмують внесення цього законопроекту до Верховної Ради. Коли буде внесений Ваш законопроект до Верховної Ради, який саме з варіантів буде внесений, підготовлений робочою групою Гуманітарної ради і публічно обговорений, чи який інший, кулуарно підготовлений? Від цього залежить, чи буде створено незалежний канал суспільного мовлення, чи буде просто змінено вивіску на державному телеканалі.

В.ЯНУКОВИЧ:

- Перш за все, безумовно, це питання, яке ми зобов'язані вирішити, і воно буде вирішено. Це питання стоїть давно. Підходи є різні. Та група, яка створена за участю громадських організацій, ви її добре знаєте, ця група затягнула це питання. Я відверто скажу, що я вам вдячний за те, що ви мені нагадали. Я найближчим часом подивлюся, у якому стані цей законопроект і підсилю вирішення цього питання найближчим часом.

Д.ЧЕПАК:

- Прошу, регіональні засоби масової інформації.

Тижневик «Відомості», Волинь:

- Вікторе Федоровичу, нещодавно Ви заявили, що в наступному році в Україні планується здати в експлуатацію ще чотири перинатальні центри. На Волині такий медичний заклад будується ще з 2001 року. На завершення цього будівництва необхідно 83 млн гривень. Яка перспектива цього будівництва?

В.ЯНУКОВИЧ:

- Перспектива така, що цей центр буде добудовано. Передайте це волинянам. Нещодавно був у мене голова обласної державної адміністрації Климчук. Ми з ним обговорили ці питання, коли, як і за рахунок чого це буде зроблено. Цей проект дуже важливий. Сталося так, що в країні залишилося багато недобудованих об'єктів. Це вже стало традицією починати будувати, піднімати красиві гасла, а потім забувати. Ми маємо програму добудови всіх об'єктів, які були розпочаті. У цілій низці регіонів нам вже вдалося цього досягти. Але ще залишаються великі обсяги житлових будинків, соціальних об'єктів, лікарень, шкіл. Тому Волинський перинатальний центр обов'язково буде побудований найближчим часом.

Дякую за запитання.

М.ЦЮЦЮРА, «Известия в Украине»:

- Скажите, на какие уступки готова пойти Украина для получения скидки на газ и на каких условиях мы готовы создавать консорциум? Если мы не получим скидку на газ, будут ли повышаться тарифы для населения?

В.ЯНУКОВИЧ:

- Спасибо вам за вопрос. Конечно, этот вопрос является одним из центральных с точки зрения развития нашей страны и экономики. Наследство, которое мы получили в 2010 году, для нас очень тяжелое. Я хотел бы, чтобы меня услышали наши граждане нашей большой страны. Каждый месяц мы платим почти 1 млрд долларов за газ, каждый месяц стоит вопрос, где взять эти деньги. 500 миллионов долларов мы собираем за потребленный газ с наших потребителей, а 500 млн каждый месяц нам нужно где-то находить, или изымать их из финансовой системы Украины, или брать кредиты, которые ложатся на наш национальный долг. Представьте себе, два года подряд мы живем в таком состоянии. За два года эта сумма в феврале месяце будет 12 млрд долларов. Представьте, какой важности этот вопрос для нашей страны.

Кроме этого, наши товаропроизводители, промышленные предприятия платят за газ, который лежит в себестоимости выпускаемой продукции, больше, чем их конкуренты во всем мире. Насколько больше? Условно говоря, например, до 100 долларов – это европейские страны, а такие страны, как Россия, Беларусь - разница достигает где-то 300 долларов. Как можно конкурировать товаропроизводителям?

Теперь вы сказали о наших гражданах. Это тарифы на жилищно-коммунальное хозяйство и тариф на газ. Конечно, мы видим, что дальше повышать некуда, мы не можем сегодня перекладывать эту проблему на наших граждан. Поэтому мы не стали повышать тарифы на 50%, как этого требовал Международный валютный фонд. Но дальше так продолжаться не может.

Вторая составляющая этого вопроса – отношения с Россией и с Европейским Союзом. Мы обязаны обеспечить стабильную прокачку газа потребителям Европы. И мы это делаем. Мы своевременно платим за газ и своевременно прокачиваем газ в Европу. То есть, мы не создаем проблем ни для Европы, ни для России.

Что же происходит в Европе? В 2005 году было принято решение о строительстве Северного потока, в том время, когда Украина начала конфликтовать с Россией. Появилась угроза нестабильности работы украинской газотранспортной системы. Было принято решение некоторыми европейскими странами и Россией. Первая очередь этого Северного потока уже построена. Что это значит? Условно говоря, на этот объем работы, на этот объем прокачки газа Украина может потерять объемы прокачки в Европу. Это первое.

Второе. Вы знаете, что газотранспортная система Беларуси сейчас принадлежит России. Вопрос – будет ли Россия модернизировать эту газотранспортную систему для того, чтобы увеличить объемы прокачки газа в Европу? На него пока нет ответа.

Третий вопрос. Южный поток будет строиться или нет? Ответ – начал строиться. В Сербии уже сдан первый объект. Это газовое хранилище будущего Южного потока. Это все вопросы, на которые мы должны дать ответ.

Теперь украинская газотранспортная система. В каком она положении находится? То есть, у нас есть угрозы того, что газотранспортная система будет девальвировать и в политическом плане, и в экономическом. Что же она на сегодня собой представляет? Мы сегодня тратим около 7 млрд кубических метров газа на прокачку газа, то есть технологического газа. Но по какой цене мы его покупаем?

Дальше. Годы идут, она становится старее, ее нужно ремонтировать. Есть проект модернизации, который по разным оценкам стоит от 5 до 7,5 млрд долларов. Есть ли у Украины самостоятельная возможность модернизировать газотранспортную систему? Очень тяжело.

Если взять все вместе взятое, то мы возвращаемся в 2003-2004 год, когда мы в тот период времени начали работать над созданием газотранспортного консорциума. Для чего? Для того чтобы обеспечить модернизацию украинской газотранспортной системы, обеспечить ее техническую устойчивость и увеличить объемы прокачки газа. Вы помните проект Богородчаны-Ужгород, который был готов и в то время стоил около 600 млн долларов. Он и остался проектом на бумаге. Мы говорили о замене наших компрессорных станций газовых на электрические, что дало бы нам значительную экономию и увеличило мощность компрессорных станций при их замене для того, чтобы предусмотреть увеличение объемов прокачки. Но для этого нужно заменить существующие двухшовные трубы (новое давление, которое обеспечит более высокую пропускную способность) на одношовные.

Вот это все вместе взятое положено в основу концепции переговоров с нашими партнерами – и с Россией, и с Европой. Как нам в этой ситуации быть, когда мы видим, что Европа игнорирует обязательства Энергетического сообщества, членом которого Украина стала в этом году? То есть, фактически без нашего согласия принимаются такие решения. А это уставом не предусмотрено.

Как нам быть спокойными, когда мы видим, что строятся газотранспортные системы в обход Украины, а мы продолжаем платить такую дискриминационную цену и уничтожаем собственную экономику? Я об этом говорил уже не раз и еще раз хочу повторить, что переговоры, которые мы ведем с Россией практически два года, вошли в более активную фазу с сентября месяца этого года. В том числе и вчера на разных уровнях мы продолжали в Москве – и рабочая группа, и Премьер-министр с членами правительствами и я на уровне Президента Медведева. Мы проделали огромную, колоссальную работу со всех сторон. Мы видим наш национальный интерес в снижении цены на газ до уровня европейского. Нам нужна европейская справедливая цена. А с учетом того, что мы заключили харьковское соглашение, мы будем требовать и будем иметь такую возможность снизить от этого уровня на 100 долларов. Вот такую цену мы хотим получить для Украины.

Что касается газотранспортной системы. По большому счету, мы хотим, чтобы был создан газотранспортный консорциум, и мы разделили ответственность за работу этой системы между Украиной, Россией и Европой. Естественно, мы ведем переговоры и о модернизации газопровода, о сохранении объемов прокачки газа на таком уровне, на котором есть и в перспективе с возможностью увеличения объемов прокачки газа. Мы понимаем, что при условии закрытия атомных электростанций в Европе объемы потребления газа будут расти. Мы видим, что Украина здесь будет иметь возможность занимать свое место как транзитная страна.

У нас есть большое желание и огромная необходимость по всем параметрам, о которых я сказал, договориться. Сейчас на уровне экспертов эта работа идет. Сегодня министр топлива и энергетики Бойко, министр юстиции Лавринович, группа технических экспертов находятся в Москве и сегодня продолжают эту работу. Будем верить в то, что она закончится компромиссным решением. Что такое компромиссное решение? Это когда каждая из сторон в чем-то уступает, то есть, что-то теряет и что-то находит. Искусство компромисса извечно. У нас есть и хорошие традиции переговоров и поиска компромиссных решений с Россией, есть, к сожалению, и плохие. Плохие очень негативно влияют на переговорный процесс. Всегда, когда появляется элемент какого-то недоверия, а вы знаете, что фундамент успеха – это доверие. Его нам нужно еще построить, потому что он был в определенной степени разрушен в предыдущий период времени.

«Українська правда»:

- Добрый день, Виктор Федорович. Я так понял, что прямых вопросов по Межигорью Вам задавать нет смысла, поэтому я Вам задам следующий вопрос. Вы действительно много раз говорили, что в стране плохо с экономикой, что люди еще не чувствуют улучшения жизни и что у нас нет денег в бюджете ни для чернобыльцев, ни для афганцев. В то же время мы видим все каждый день, как улучшается лично Ваша жизнь. Мы видим, как Вы арендуете вертолет за миллион долларов у фирмы, которая по расследованию «Украинской правды» принадлежит или контролируется Вашим сыном. Мы знает о том, что в Межигорье продолжается строительство фирмами, которые также контролируются Вашим сыном. Скажите, в чем это несоответствие, в чем секрет успеха? Почему в стране плохо, а у Вас все так хорошо?

Спасибо.

В.ЯНУКОВИЧ:

– Я вам скажу, что то, что Вы так бурно развиваете, меня это абсолютно не интересует. Скажу, по какой причине. Потому что я очень мало имею времени для наслаждений.  Вчера, например, около 3 часов ночи приехал, а сегодня встал в 6 часов утра. Позавчера это было немножко раньше, и так далее. Поэтому, о какой сладкой жизни Вы говорите, я не знаю, и обсуждаете все время тему моей семьи. Я Вам хочу сказать, что я Вам не завидую.

Мы с Вами друг друга хорошо знаем и понимаем.

Д.ЧЕПАК:

– Будь ласка, наступне запитання.

В. ЯНУКОВИЧ:

- Остальное додумаете сами.

Т. КАЛИНОВСЬКА, обласна газета «Черкаський край»:

– Вельмишановний пане Президенте! У березні 2014 року виповнюється 200 років з дня народження Тараса Шевченка. Скажіть, будь ласка, чи встигне країна до того часу побудувати автобан Київ – Канів – Дніпропетровськ на правому березі Дніпра? Дякую. 

В.ЯНУКОВИЧ:

– Це дуже важлива подія для нашої країни. Це наш духовний батько. І те, що ми зобов'язані об'єкт української культурної спадщини – я сказав би так, що і світової – перетворити на такий привабливий достойний пам'ятник Кобзарю, ми це обов'язково зробимо. Ми це почали робити з перших днів, як тільки прийшли до влади. Я сподіваюсь, що вже навесні цього року в усіх вас буде можливість відвідати Чернечу гору, побувати на могилі Кобзаря. Цей комплекс на 99% вже відновлено, у тому числі й музей. Ми багато попрацювали для того, щоб його туристи мали можливість відвідувати. Там побудований річковий вокзал. До речі, і вертолітна площадка побудована для всіх. Це означає, що ми й далі будемо розвивати інфраструктуру, яка належить сьогодні Україні.

Будівництво автобана передбачено проектом, і я вам скажу, що цей проект з'явився минулого року. Як кажуть –  «ініціатива наказуєма». Коли ми почали говорити про проект, то вже з перших днів почали вимагати, щоб ми його побудували. Сьогодні від ідеї він перетворюється в дійсно реальний проект, який буде побудований. Це та дорога, яка зв'яже столицю України з Дніпропетровськом. Далі ця дорога піде на Донецьк, Луганськ, Ростов. Це та дорога, яка вкрай необхідна нашій країні. Коли ми кажемо, що Україна повинна бути привабливою, ми повинні зробити все, щоб можна було із західних до східних кордонів проїхати Україну не більше ніж за 15 годин. Це буде нормально на сучасних автобанах?

До речі, швидкісні потяги також найближчим часом будуть в Україні працювати. Я мав розмову вже з виконавцями, з компанією, яка їх буде постачати. Вони будуть відвантажені. І зараз робиться велика робота, щоб Україна їх отримала до початку Євро–2012, тобто навесні цього року. 

Д.ЧЕПАК:

– Прошу «Комерсант України» 

«Коммерсант- Украина»:

– Вікторе Федоровичу, я, з Вашого дозволу, повернуся до газової тематики. Наскільки ми зрозуміли, йдеться про те, що ціна знизиться на 100 доларів. Тобто фіксована знижка буде. Не могли б Ви уточнити деякі деталі щодо консорціуму. Це йдеться про те, що він буде тристоронній? Чи досягнеться ця домовленість? ...................  Тобто чи пов'язана з «Газпромом», чи ні? І як Ви сказали – поступки з усіх сторін мають бути. Ми всі знаємо, що Росія вимагала від України два варіанти поступок: або повноцінний вступ до ЄврАзЕС, або відмова від членства в Європейській енергетичній спільноті. Наскільки ми зрозуміли з Вашої відповіді, другий варіант для України трохи ближчий. Так йдеться все-таки про повний вихід з енергоспільноти, чи тільки про нереалізацію третього енергопакета? Дякую. 

В.ЯНУКОВИЧ:

– Дякую. Перше, що стосується ціни. Ми кажемо про знижку. Якщо на сьогодні сказати, то ціна в Україні – 515 доларів (ціна на газ), а з урахуванням Харківської знижки – 415 доларів. Це ціна непідйомна. Хоча в минулому році ми отримали знижку в цілому, тобто це сума близько 3,5 мільярда доларів. Цього року вона не буде нижчою, а скоріш за все, буде вищою, ніж в минулому році, але все одно ціна найвища в Європі. Ми вважаємо, що ціна на Україні не повинна бути вищою за 250 доларів – це не на 100 доларів, а набагато більше. А якою вона буде – важко сьогодні сказати. Я ніколи не загадую.

Що стосується створення газотранспортного консорціуму. Безумовно, ми ставимо собі за мету створити тристоронній газотранспортний консорціум. Але як це буде зроблено і коли – також важко сказати. Тобто це питання ще без відповіді.

Що стосується, як Ви кажете, поступок чи вимог. По-перше, ЄврАзЕС. Наша позиція була і залишається такою, як і раніше. Ми хочемо подивитися, як буде працювати ЄврАзЕС, побачити результати роботи ЄврАзЕС. Це можна буде побачити тільки після того, як ЄврАзЕС почне працювати в умовах вступу Росії до Світової організації торгівлі. Враховуючи те, що Росія вже стала членом СОТ, тобто цей час, як кажуть, не за горами. І ми побачимо результати, економічні результати. Якщо це приваблюватиме Україну, буде вигідно нам і буде відповідати нашим національним інтересам – ми це питання винесемо на публічне обговорення і висловимо свою точку зору і свою позицію.

Що стосується енергетичного співтовариства. Поки що ми не побачили ніяких результатів позитивних. Ми бачимо, що Україну ігнорують наші колеги в Енергетичному співтоваристві. Тобто рішення приймаються, які фактично йдуть усупереч національним інтересам України. От про це я хочу сказати. І ми не бачимо сьогодні розуміння того, а що ж далі, як далі буде? Якщо динаміка буде така зберігатися, то для чого це нам? Як кажуть, для галочки? Чи це данина моді? Як на це питання дати відповідь? Я скажу так: якщо було прийняте рішення про будівництво Північного потоку і Україну вважали рівноправним партнером. Ну добре, приймайте рішення. Прийняли рішення, це вам вигідно. Як ми можемо заборонити. Але хоча б запропонуйте нам, скажіть: будь ласка, ви можете брати участь у цьому проекті. Вкладайте кошти і будете отримувати від роботи цієї газотранспортної системи якийсь свій інтерес. Та цього не сталося. Окрім того, це було зроблено демонстративно, щоб показати, що ми можемо без вас обійтися. Безумовно, це могутні країни, нам з ними змагатися неможливо, важко та й не потрібно. Але є й інша сторона – а чому це так сталося? Цього ж не було раніше. Такі рішення не приймалися. Коли прийняте це було рішення? Тоді, коли Україна, як кажуть, почала «рухати м'язами», диктувати умови і Росії, і Європі замість того, щоб домовлятися. Тобто ця позиція була помилковою. Правильною була позиція – пропозиція України розділити відповідальність, можливості газотранспортної системи між споживачем – Європою та постачальником газу – Росією і транзитером – Україною. Тобто створення газотранспортного консорціуму.

Ми побачили, що пройшов час, і, як кажуть, нам «втерли носа». Соромно зараз повертатися до цього питання чи ні? Я скажу, що мені не соромно. Мене це дуже хвилює, тому що ми можемо втратити багато чого і замість того галасу, який був, – що це наше багатство, наше надбання – ми отримаємо металолом. От така позиція.

Тому я не хочу, щоб наша газотранспортна система була на узбіччя відкинута і нікому не була потрібна. Я хочу, щоб вона використовувалася. Тому ми спрямовуватимемо усі зусилля для того, щоб створити газотранспортний консорціум, для того, щоб українська газотранспортна система працювала, щоб від її роботи платились податки на території України, наповнювали бюджет український, за рахунок якого живе вся країна. Оце моя позиція. 

Д.ЧЕПАК:

– « Прошу, «1+1». 

Телеканал «1+1», програма «Гроші»:

– Здраствуйте! Пане Президенте, ми готувалися до Вашої Підсумкової прес-конференції. Вирішили взяти два найпоказовіших приклади. Вони стосуються як сходу України, так і заходу.

Три брати. Валерій Шира був головою райадміністрації. Не пам'ятаєте? У нас вони були в ефірі і розповідали про те, що разом із Вами полювали. А тепер ці брати убивають один одного і просять у Вас допомоги. Питання стосується рейдерства, як завжди, але мова йде про життя людей. Уже є одна смерть – бізнес-партнера цих людей. Вони просять Вас про допомогу, а Ви щойно сказали, що ми створили умови для розвитку бізнесу. От є конкретна ситуація. Це по сходу.

По заходу є улюблена наша Хмельницька область. Там є губернатор Василь Ядуха. Вами було дано доручення 31 жовтня Генпрокуророві Пшонці розслідувати діяльність. Повідомляємо Вас про те, що Генпрокуратура не вклалася у цей термін. До 15 листопада вона не встигла цього зробити і сказала, що вона потребує більше часу. Дотепер жодної відповіді від Генпрокуратури немає. Це вони розслідують лише випадок того, що донька губернатора захопила більшість промислових ставків із рибою. Але за цей же час журналісти програми «Гроші» виявили, що в Хмельницькому зараз прокладається саме за контролем Ядухи склопластиковий водопровід, який не витримає напруги води і скло просто потрапить до водогону. Це перша позиція.

Друга позиція. Ядуха конкретно оформив на свого сина приміщення, де квадратний метр якимось чином став коштувати 90 гривень у центрі Хмельницького. За його особистим підписом.

Вікторе Федоровичу, запитання: скільки ми можемо розповідати про губернатора Хмельниччини? Про те, наскільки він себе зухвало поводить із журналістами, з телеканалами, з людьми, які там уже вимагають імпічменту Президента через його діяльність? Навіщо це потрібно?  Дякую.

В.ЯНУКОВИЧ:

– Дякую за питання. Безумовно, ті проблеми, про які Ви кажете, існують майже у кожному регіоні. Там, де є зловживання, і там, де є докази, ми приймаємо жорсткі рішення. Для нас не існує ніяких обмежень по відношенню до будь-якої особистості. Ви це добре знаєте. По першому питанню я це все вперше чую. Для мене це новина. Я Вам скажу так: я дуже давно знаю цю сім'ю. Це чудова була сім'я. Я знав батька Петра Костянтиновича, царство йому небесне. Він був учасник Великої Вітчизняної війни. Це був мій старий друг. Сім'я ця дуже велика і завжди була, на мій погляд, непоганою. Що стосується моїх особистих стосунків, я скажу так: я з повагою ставлюся до цієї сім'ї, особливо до батька. Це дійсно було так, але близькості там такої ніякої не було. Мені прикро про це чути. Я розберуся та дам доручення, щоб розібралися, що там  відбувається. Це дуже погано.

Що стосується губернатора Хмельницької області. Дійсно триває перевірка. Я під час підготовки до зустрічі з вами сьогодні на Підсумковій конференції брав довідки, у тому числі й у Генеральній прокуратурі. Я отримав довідку, що йде до завершення перевірка. Великий там дійсно обсяг роботи. Враховуючи те, що вона не завершена, я сьогодні ще не маю результату. Я врахую Вашу інформацію і попрошу Генерального прокурора, щоб керівник цієї групи з Вами зустрівся обов'язково. 

Д.ЧЕПАК:

– Будь ласка, регіональні засоби масової інформації.

ШУМЕНСЬКА, телебачення «3 студія», Івано-Франківщина:

- Вікторе Федоровичу, у мене до Вас таке запитання. Цього року ми стали свідками того, що в Україні почастішали випадки харчового отруєння дітей. Зокрема, такі отруєння були зафіксовані під час літнього оздоровлення. На щастя, влада Прикарпаття приділяє дуже велику увагу якісному харчуванню, і у нас цих випадків не було. Але за кілька днів 2012 рік.  Хотілось би просто почути, яка буде державна політика, щоб саме у наступному році цих випадків не було.

Дякую.

В.ЯНУКОВИЧ:

– Дякую. Безумовно, ця система потребує комплексного підходу. Нам треба дивитися не тільки на якість продуктів. На якість продуктів обов'язково, але умови їх збереження, які у нас є в різних закладах, – дитячих, учбових і так далі, і умови приготування їжі. За всіма цими напрямками останнім часом Уряд працює і приділяє значну увагу. Такий системний підхід буде запроваджений у вигляді певних рішень Уряду і можливо змін до деяких законів. Тобто посилення відповідальності, досягнення певних стандартів у цих напрямках. Це, я сказав би так, недоліки цієї старої системи, яка існувала і, на жаль, ще існує у нашій державі. Нам треба запроваджувати зовсім нові стандарти і підходи до вирішення цих питань. Різні регіони, у тому числі й підприємства, мають різні підходи. Там, де є господар, там по-господарськи. Але сподіватися на те, що господар завжди буде відповідально відноситися, нам не приходиться, тому що є випадки зворотні, неприпустимі по відношенню до здоров'я наших діточок.

Д.ЧЕПАК:

– Прошу, France Press. 

Г. ЦУКАНОВА, France Press:

– Доброго дня, Вікторе Федоровичу! Я, напевно, не дуже приємне питання задам, даруйте. Ви два дні тому на саміті з Євросоюзом заявляли, що Україна не залишить без уваги ту критику, яку висловлює Європейська сторона. Зі свого боку Євросоюз уже давно і методично вимагає звільнення Юлії Тимошенко, підкреслюючи, що, на їх думку, вона має обов'язково брати участь у наступних виборах. А якщо цього не станеться, то, власне, Україна навряд чи може сподіватися на підписання і ратифікацію Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

На Вашу думку, який вихід з цієї ситуації могла би запропонувати Україна? Чи можна очікувати, скажімо, що Юлія Тимошенко найближчим часом вийде на свободу? Або, можливо, Україна відмовиться від підписання Угоди про асоціацію?

Дякую. 

В.ЯНУКОВИЧ:

–  Дякую. Це питання дійсно є дуже болючим. Воно неприємне. Відповідь дуже непроста на це питання. Воно лежить в такій площині. Я за те, щоб ми ніколи не мали такої проблеми, яка створилася в Україні у газових питаннях внаслідок підписання цих угод.

Як цього не допустити? Ви ж добре розумієте, що якщо б я в 2010 році, наприклад, коли ми прийшли до влади і коли я бачив, що діє Угода, яка знищує сьогодні не просто економіку України, вона знищує Україну. Це той тягар, який ми нездатні тягнути. І заради чого? Що я повинен був зробити, скажіть? Відмінити рішення Ради національної безпеки і оборони 2009 року, яке приймалося Президентом Ющенком і всіма членами Ради національної безпеки. На яких підставах? Це перше.

Друге. Що я повинен був зробити – заборонити правоохоронним органам, щоб вони розслідували це питання. Які у мене були підстави це робити?

Єдине, що я вимагав – щоб не застосовувався вибірковий підхід. Я тоді попередив усіх виконавців. Була спеціальна нарада і я їх попередив: щоб ви знали, що під мікроскопом на цю справу буде дивитися суспільство, громадськість, фахівці. Якщо ви десь порушите закон, будете нести відповідальність, у тому числі й кримінальну. Ви повинні пам'ятати про свою відповідальність. Це перше.

Друге. Якщо йде розслідування, то повинен бути і суд, який повинен розставити, як кажуть, крапки над «і». Виникла ідея, як кажуть, нам її підкинули – декриміналізувати деякі статті Кримінального кодексу України, у тому числі статтю 365.

Коли фахівці почали працювати над цим питанням, вибрали ці статті, які можна декриміналізувати, і підготували відповідний законопроект, що передбачає не зняття відповідальності за скоєні злочини, а відповідальність перекладається матеріальна. Наприклад, той, хто скоїв такий злочин, платить збитки, нанесені державі, у 100 % обсягах і штраф в окремих випадках до 200 % – штрафні санкції у деяких випадках.

Тобто держава примушує сплатити ці збитки і може позбавити волі, але у більшості випадків – це умовне покарання. Тому декриміналізація не передбачає помилування, умовно кажучи. Вона передбачає покарання, але уже в інший спосіб, не позбавлення волі. І в інших країнах є різні практики, як це відбувається.

Фахівці вивчали це питання. Коли ми прийшли до висновків, що цей законопроект повинен прийматися з консенсусом у парламенті. Було прийнято рішення, що Президент вносить по дев'ятнадцятьох статтях законопроект про гуманізацію покарань, декриміналізацію деяких статей, 365 статтю треба виписувати у парламенті. І я сказав так: якщо буде допомога нам будь-яка, будь ласка, виписуймо цю статтю і декриміналізуймо. А нова фракція, Іван Кириленко, виступив із заявою, що Тимошенко сказала, що це їм не потрібно, що декриміналізація цієї статті потрібна представникам влади для того, щоб уникнути відповідальності. Тобто почалася політична гра.

Ви знаєте цю історію. Я став заручником цієї ситуації. І коли приїхали європейці до нас – президент Баррозу і президент ван Ромпей, я їм сказав: якщо у Вас є конкретні пропозиції, як вийти з цієї ситуації, то давайте скажіть мені, яка є практика. Але розслідування припинити не можна. Судові справи припинити не можна, вони будуть розглядатися. Втручатися у них – повноважень таких ні в кого немає. Тобто система незалежна, вона працює. Така коротка відповідь.

Що стосується майбутнього. Безумовно, недоліки, які є в українському законодавстві, їх треба виправляти. І ми над цим питанням почали працювати тоді, коли ще про проблему карної справи Тимошенко не було відомо. Тобто у 2010 році була створена робоча група, яка сьогодні продовжує працювати над реформами органів прокуратури, адвокатури, кримінальної юстиції.

Сьогодні підготовлено разом із фахівцями Ради Європи новий Кримінально-процесуальний кодекс, який найближчим часом буде винесено на розгляд парламенту. В якому вигляді він вже вийде з парламенту – важко зараз сказати. Але переконаний, що головний принцип, який закладений у цьому Кримінально-процесуальному кодексі, – це принцип змагальності сторін захисту і звинувачення, буде там збережений. І це дуже важливо з точки зору майбутнього.

Тобто ми працювали і будемо працювати над удосконаленням системи судочинства, системи кримінальної юстиції. І це значно підніме рівень захисту прав і свобод людини. Це наш обов'язок перед Радою Європи. Ми ці зобов'язання брали тоді, коли входили у Раду Європи. Це та реформа, якою ми займаємося, і обов'язково вона буде здійснена.

Окрім того, ви добре знаєте, що є деякі питання, які стосуються змін до Конституції, які неможливо вирішити тільки за рахунок законів чи кодексу. Тобто підхід до конституційної реформи також уже зроблений. Прийнято рішення про створення Конституційної Асамблеї. І ми дуже системно, за участю широкої громадськості у міжнародних організаціях, будемо працювати над конституційною реформою, глибина якої буде визначена під час цієї роботи. Обговорення конституційної реформи повинно також піти на користь об'єднання в країні, підняття рівня участі громадськості у цих процесах. Це також мета, до якої ми прагнемо. Найближчим часом ми цю роботу завершимо, вона йде на технічному рівні. Але найближчим часом вона вже вийде на публічне коло.

Запитання:

– Можна запитати? Чи правильно я зрозуміла з Ваших слів, що Ви вважаєте Тимошенко винною і вона, на Вашу думку, повинна сидіти в тюрмі? І чи не розглядаєте Ви можливості її амністувати у цьому випадку, щоб налагодити стосунки з Європою? 

В.ЯНУКОВИЧ:

– Я ніколи не бажаю, щоб ви підмінювали слідчих чи суддів. Я знаю, що це таке, і ніколи цього не робив і не буду робити. Немає людей без гріха. Але повинен працювати принцип презумпції невинуватості і незворотність покарання. Ми про це повинні з вами пам'ятати і дбати, щоб він застосовувався у нашій країні. 

УКРІНФОРМ:

– Вікторе Федоровичу, скажіть, будь ласка, коли запрацює ринок землі в Україні і яка буде гарантія, що після закінчення мораторію українські чорноземи не опиняться в руках олігархів? 

В.ЯНУКОВИЧ:

– Я скажу Вам, що земельна реформа давно перезріла. Треба рухатися вперед і не гратися з цим питанням, як гралися політики різних часів. До чого це призвело, ми з вами бачимо. І це бачать люди. Треба не доводити цю ситуацію до абсурду. Це надбання, велика цінність, найбільша цінність, якою володіє сьогодні наша держава. Ми тільки з такою точкою зору повинні підходити до вирішення цих питань. Поступове прийняття законопроектів, їх прозоре обговорення, імплементація цих законів дадуть можливість нам побачити з перших кроків недоліки. Як тільки ми їх побачимо, ми їх будемо виправляти. Це наш обов'язок, у тому числі й за вашою допомогою. Але податки, які будуть сплачуватись органам місцевого самоврядування, тобто сільським радам, селищам, підуть на розвиток села, на розвиток інфраструктури села. Це те, чого нам не вистачає, і те, що сьогодні вже заговорили це питання. Не можна далі так підходити до села. Ми бачимо, що економічний ресурс, який має сільське господарство, величезний. У цьому році ми переконалися, що при правильному підході можна збирати великі врожаї і отримувати добрий економічний ефект. Але треба, щоб ці кошти справедливо розподілялися. Результати роботи селян, перш за все, щоб відчували самі селяни. Така ідеологія закладається і в земельну реформу. 

С.ВОЛКОВА, спецкор Хмельницької обласної газети «Подільські вісті»:

– Вікторе Федоровичу, хотіла запитати про реалізацію державної програми «Питна вода України» у наступному році. Тому що ряд областей України, у тому числі й Хмельниччина, мають таку проблему. Сьогодні вже згадували наш водогін Чернелівка – Хмельницький. Тому я хотіла запитати: чи буде Хмельницький з водою і чи буде продовжено фінансування спорудження другої черги нашого водогону? Дякую. 

В.ЯНУКОВИЧ:

– Дякую. Це дуже чутливе питання. Хочу сказати, що я був ініціатором  програми «Питна вода України» тоді, коли я ще очолював Уряд. Ми її започаткували. Перші 500 млн. гривень були виділені тоді для початку цієї роботи. Потім була велика перерва, зроблена нашими попередниками. Це питання практично було заморожене. Зараз ми її знову відновили, як би не було складно економічно. Чекати кращих часів, коли страждають люди без питної води, а там, де вона є, вона дуже низької якості – неприпустимо. Я нещодавно був в Ізраїлі з державним візитом. Це країна, яка самотужки вирішила це питання. І сьогодні вважається, що у світі найкраща за якістю питна вода і стовідсоткове її забезпечення саме у цій країні. Це як приклад.

Тому ми будемо залучати найкращі світові технології. Я вам наводив приклад по Севастополю, де французькі технології, водовідведення і очищення. Найсучасніші технології, у тому числі й ізраїльські, ми будемо застосовувати в Україні.

Безумовно, це питання, до якого треба підходити також із усіх сторін. Тобто традиційні засоби постачання води залишаються. Головна водна магістраль – це Дніпро, друга водна магістраль – це Сіверський Донець на сході України та інші сховища, які існують практично у кожному регіоні. Нам треба дбати про їх екологічний стан, збереження цих систем і вдосконалення подачі води споживачам. Безумовно, мережа водогонів, яка існує в Україні, потребує на 90% оновлення. Також ми будемо застосовувати нові технології, нові матеріали. На все це кожен рік ми будемо передбачати певні кошти.

Що стосується очищення води. Сьогодні вже у деяких регіонах почали працювали пілотні проекти. Наприклад, на Луганщині. Ви знаєте про ці проекти? Вони вам подобаються? Я хочу сказати, що їх обсяги невеликі. А якщо збільшити обсяги цих робіт, щоб ми мали можливість очищувати шахтні води, то це було б набагато краще. Прикладів у нас багато, де є такий господарський підхід. Наприклад, ви чули, що на хімічному заводі вода очищується до рівня джерельної води і її п'ють робітники? Я вам пропоную, щоб ви подивилися на завод «Стирол» міста Горлівка. Там найсучасніші технології. Хімічний завод, який сьогодні має круговий цикл використання води, вони набагато менше використовують води питної. Вони очищують шахтні води і майже нічого не скидають у різні водосховища, хоч колись скидали дуже небезпечні речовини. Це наш сучасний досвід. Людей цікавить, щоб ці роботи робилися якомога скоріше. Ми до цього прагнемо. Ми будемо збільшувати ці роботи. Програма «Питна вода» буде працювати. 

М.ДАНІЛОВА, Associated Press: 

– Виктор Федорович, если можно, я вернусь к вопросу, который подняла моя коллега, потому что этот вопрос очень беспокоит международное сообщество. Мы правильно Вас поняли, что Вы не видите никакого выхода из данной ситуации. Вы сказали, что Вы не можете влиять ни на суд, ни на следственные органы. То есть Тимошенко будет сидеть в тюрьме, расследования многочисленные против нее будут продолжаться и что подписания Соглашения об ассоциации не будет?

В.ЯНУКОВИЧ:

– Один із головних принципів демократії – принцип верховенства права і дотримання прав і свобод людини. Ці принципи ми закладаємо у тих реформах, які здійснюємо. У вас буде можливість обговорювати ці питання, брати певну участь, впливати на цей процес, вносити пропозиції.

Що стосується реформи судової системи, то вона також буде продовжуватися, система судочинства буде вдосконалюватися. Усе, що стосується будь-яких штучних підходів і звільнення будь-якої людини від відповідальності також буде передбачено в законах.

Я хочу сказати, що я не проти того, щоб Тимошенко була звільнена при певних умовах, які передбачені українськими законами. Більше того, я хотів би, щоб ця справа якомога скоріше була завершена. Я зацікавлений більше, ніж хто інший. Бажаю того, щоб це так сталося. Але брати відповідальність на себе у питаннях, щодо яких за Конституцією я не маю повноважень, я не маю права. Це також злочин буде, якщо я почну зловживати своїми повноваженнями у плані порушення законів. Я про це постійно кажу.

Якщо треба ще раз повторити, то я можу ще раз повторити: якщо буде прийнятий у парламенті закон і в парламенті буде знайдено консенсус й буде до Президента питання – підписувати цей закон чи не підписувати, то тоді цілком природно Ви мені задасте це питання, що я про це думаю. Я Вам обіцяю, що дам відверту відповідь. Але якщо суд буде приймати рішення, я завжди буду рахуватися з рішенням цього суду, яке б воно не було. Я бажаю, щоб з політичної площини це питання перейшло в юридичну площину.

Тут є дві сторони. Одна сторона – це закон, друга сторона – це сама особистість Юлія Володимирівна, яка є також учасником цього процесу. Вона підняла рівень політизації цього питання на самий високий. Я вам скажу, що вага того, що ми маємо ці проблеми, – надзвичайно велика. Із засобів масової інформації ми з вами знаємо, яка шкода була нанесена державі у минулі роки. Якщо цей злочин буде доказаний слідчими і в суді, то за це треба буде нести відповідальність.

Що стосується контракту, то я неодноразово про це казав, що цей контракт знищує країну, знищує економіку нашої держави. Для нас це проблема, якої за 20 років незалежності не було. Два роки підряд ми щомісяця 500 млн. доларів кладемо на державний борг чи на дефіцит «Нафтогазу». Все, що я можу сказати. 

Д.ЧЕПАК:

– Шановні колеги! У нас вичерпались дві години, які ми у прямому ефірі. Я дякую Президентові, дякую колегам. 

В.ЯНУКОВИЧ:

– До побачення.


Версiя для друку

Фотоальбом

Підсумкова прес-конференція Президента України. 21 грудня 2011 року

Додатково:

Офіційні документи

Графік Президента

Події

Фотоальбом

Відео

Анонси

Віртуальна екскурсія

Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Адмiнiстрацiї Президента України.
01220, м. Київ, вул. Банкова, 11. Довідкова Адмiнiстрацiї Президента України – (044) 255-73-33