|   Укр   Рус   Eng   |
ГоловнаНовиниСтенограми
07.07.2006 19:05
Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

Стенограма прес-конференції Президента України

Віктор Ющенко: Приємно вас бачити. Хотів би висловити декілька оцінок з тих процесів, що відбуваються в стінах українського парламенту. Безумовно, останні два місяці це центральна політична подія України, усі ми розуміємо – без ефективно працюючого парламенту, Конституційного Суду, виконуючого обов’язки Кабінету Міністрів важко формулювати ефективну, чітку, сучасну політику, як внутрішню, так і зовнішню. І тому, безумовно, не дивлячись на те, що це питання є виключно політичним, воно носить загальнонаціональний резонанс, який відноситься і до тем гуманітарної, економічної сторони нашого життя. З одної сторони, я б не хотів, щоб ми зараз драматизували цей процес. Україна має юну демократію, не має тих демократичних традицій, які існують у європейському парламентаризмі. І тому навіть питання формування позиції чи опозиції в парламенті, більшості чи меншості, натрапляє на цілу низку проблем. Найменше, про що хотілося б говорити – це ті проблеми, які виникають із приватним чи колективним магізмом навколо розподілу зон впливу чи посад. На мій погляд, це хвороба, яка дискредитує будь якого політика чи політичну силу.

А найбільше хотілося б говорити про те, що безумовно ми сьогодні повинні визнати, що на багато процедур, які повинні супроводжувати формування коаліції чи меншості, не прописано норм і принципів, як в самому регламенті, так і в законах. І тому виникає по суті з білого аркушу паперу дискусія, наприклад, які комітети повинні належати сьогодні опозиції або, навпаки, більшості, як збалансувати вплив, конструктивний вплив опозиції на владу і через які форми присутності в українському парламенті – чи через рамки інституту комісій, комітетів, чи присутності в інших інститутах влади.

Багато ще й інших проблем, але мені хотілося б говорити про те, що етап, який ми пройшли за останні два місяці – це, безумовно, потрібний політичний курс для політичних сил, які потрапили в парламент. Хтось цей іспит пройшов, хтось його не пройшов. Відверто я скажу, що я був і залишаюся прихильником коаліції демократичних сил, яку ще називають помаранчевою коаліцією. Ми декілька тижнів йшли через дуже ретельні консультації для того, щоб ця коаліція відбулась. Щоб було прописано все ясно відносно внутрішнього і зовнішнього курсу, щоб не залишалося без відповіді жодне резонансне питання, яке може в залі поставити під сумнів існування цієї коаліції.

На мій погляд, українська політика отримала можливо перший цікавий політичний договір, який може бути взірцем формування, збалансування політичних інтересів тих чи інших партійних сил. Я цей документ бачив як сильний, своєчасний, і всі консультації, які були проведені за цим круглим столом, вели до того, що ця коаліція повинна була мати добру перспективу.

На жаль, вчорашні події, які відбулися в парламенті, які стосуються не правового моменту, моменту принципів, а скоріше морально-етичних норм, привели до того, що де-факто ця коаліція розпалася. Сьогодні я мав зустріч з Олександром Олександровичем Морозом, який мене проінформував, що о третій годині буде проводитися засідання фракції соціалістів, де буде поставлено питання про вихід з коаліції Соціалістичної партії. Таким чином, на сьогодні ми знаходимося в процесі, який би я міг би назвати новим етапом пошуку політичного компромісу. Я підкреслюю, мова йде про політичні партії парламенту. І Секретаріат Президента, і особисто Президент приймає співучасть у цьому процесі виключно в тих темах, і на тому етапі проведення консультацій, зокрема, який є невід’ємним конструктивним елементом досягнення домовленостей. Я не перебираю ніяких повноважень на себе, я розумію, що у цій ситуації вийти з парламентської кризи без участі Президента неможливо. І тому кожний день тут, до глибокої ночі, проходять відповідні партійні і політичні консультації. І вони призвані на те, щоб запропонувати перш за все політичним силам парламенту знайти компроміс, знайти порозуміння.

Найбільше, що дивує у цьому діалозі, це відсутність, дуже часто, принципів компромісності і відчуття обов’язків по тому політичному співіснуванню, які виходять із політичних реалій останніх виборів до парламенту країни. Ще багато політичних сил не можуть примиритися із заявами в співіснуванні. Це наносить велику шкоду Україні, її єдності, її цілісності. Боляче говорити про речі, які в останні місяці домінують в політичній риториці, як то проблема Сходу – Заходу, як то мовне питання, як то тема інтеграції, начебто вони роз’єднують Україну. Переконаний, що ці теми не роз’єднують Україну. Україну роз’єднують політики, які спекулюють на темах, які є зрозумілими чи для мешканця Східної України, чи для мешканця Західної. Це ... політиків, політиків, які не можуть знаходити конструктив, або реальну дорогу до національного прогресу і спекулюють на дуже привабливих, поверхневих і деструктивних темах.

Я розумію, що по більшості питань, які стосуються поточної ситуації, і по тому, як сьогодні закінчилися мої консультації з усіма практично членами парламентських партій, ці питання можуть бути підняті у питаннях і відповідях, які будуть зараз відбуватися, тому я не зупиняюся на цих деталях. Я сподіваюся, що в ході тої дискусії я дам відповіді на більш технічні питання, які вас цікавлять.

– Після тих подій, що сталися в парламенті, і після тих консультацій, які вже пройшли за вашої участі, яким ви бачите формат наступної коаліції, хто буде в опозиції тепер і хто буде у новій більшості? Чи готові ви подати кандидатуру на пост прем’єр-міністра Віктора Януковича?

– Я почав би з того, що сьогодні будь-яке питання, яке упереджує політичні переговори по визначенню кандидатів на ту чи іншу посаду, ускладнює майбутній процес переговорів. І тому я б не радив, незалежно від того про яку коаліцію йде мова, жодній політичній силі робити упереджені рішення, які звужують маневр переговорів і дій тих чи інших політичних партнерів майбутньої коаліції. З чого ми починали і багато часу витратили, коли формували помаранчеву коаліцію? Було дуже багато пропозицій почати з портфелів, із зон впливів, замість того, щоб сформувати концепцію, яку політику ми будемо робити, як внутрішню, так і зовнішню. Можливо у нас є розходження у баченні курсу, як внутрішнього, так і зовнішнього. Чи ми здатні дати відповіді на ці запитання? Якщо здатні, тоді вже можна далі говорити про розподіл зон впливу і формування відповідних органів та їх керівників. Тому я виходив би з того, що це питання, незалежно від того до якої політичної сили воно відноситься, його ставити сьогодні не є актуальним.

Що стосується першого вашого запитання, я виходив би з того, що сьогодні я вимагаю від політичних сил, які формують коаліцію, підписану 22 червня, правового чіткого визначення по долі цієї коаліції. Це перше. Якщо ми отримаємо відповідь про те, що де-юре ця коаліція не існує, тоді інші політичні сили повинні запропонувати формат іншої – вужчої, ширшої, – просто іншої коаліції. Очевидно, була б актуальна, на мій погляд, тема формування більш ширшої коаліції. Але знову-таки це відповідальність політичних сторін, які можуть виступати ініціаторами або підтримувати цю коаліцію. Мене як Президента цікавить, що ці сторони повинні дійти згоди по ключовим питанням внутрішньої і зовнішньої політики, формування парламенту і уряду і поступати в своїх діях формально, як це передбачає Конституція і регламент. Ну і до речі, в ті терміни, які визначені українською Конституцією.

Тому сьогодні, я думаю, парламент знаходиться на етапі оцінки, де він знаходиться в рамках першої коаліції, вона існує чи вона де-юре не існує, і після відповіді на це питання можна говорити про розвиток наступного періоду.

– На вашу думку, обрання Мороза спікером було легітимним чи ні?

– Є декілька речей, які я хотів би особливо  прокоментувати. Перш за все, найбільше… голосування поза коаліційною угодою, тому що воно ламає конструкцію тих політичних домовленостей і принципів, які заведені в коаліційну угоду. Це перше. Обрання спікера ВР поза коаліційною угодою, безумовно, фактично денонсувало угоду про коаліцію. Боляче те, що це зроблено в такій формі. Я не виключаю того, що кожна політична партія може приймати свої рішення. Якщо вони були зроблені упереджено, своєчасно, і були доведені до уваги колег, принаймні це б не виглядало так, як це виглядало вчора у залі Верховній Раді. Я не говорю про порушення політичних принципів, які закладені в самій угоді. Вони були чіткі і ясні. Я переконаний, що вони давали дуже чітку канву руху коаліції. Ми мали угоду, яка найбільш прописувала логіку політичного процесу. Відсутність демократичного досвіду в українського парламенту, плюс, мені здається, морально-етичні речі вивели цей процес за контрольовані межі. Підкреслюю, це моя особиста думка як людини, яка щоденно була в цьому процесі, але виключно як Президент, не втручаючись в техніку переговорів. Я був здивований такою нормою присутності кар’єрних устремлінь. Мені здавалося, що українські політики повинні володіти якоюсь жертовністю, для того щоб відбулась Україна, для того щоб вона була єдина, щоб була гармонія в рамках політичного діалогу. Кінець-кінцем ми живемо нормальним політичним життям, в якому буває все. Але не може бути боротьба за посади такою, яка зводить нанівець усі людські контакти, всю попередню історію, знищується просто все. Це було для мене великим здивуванням. Принаймні я не звик у політиці, та й не тільки у політиці, виходити із такої логіки постановки інтересів. Для мене це було дивовижним.

Але з іншої сторони, я розумію яким є змореним суспільство сьогодні, можливо в найбільшому піднесенні знаходяться журналісти, аналітики, бо вони живуть в такому кліматі, аналізі в динаміці, що кожен день завершується новими запитаннями. Але я переконаний, що країна проходить іспит по тих речах, які могли бути пройдені багато років перед цим, якби в цій країні панувала демократія, якби в цій країні ще починаючи хоча б з 1996 року політики подумали, що може бути опозиція, що в неї повинні бути права, що повинні бути принципи присутності у тій чи інший владі і способи моніторингу і контролю за діяльністю влади, щоб ми вибудовували збалансовану модель влади. На жаль, цього з відомих причин не було зроблено. І тому сьогодні, здавалося б, невеликої складності питання плюс приватні позиції дуже часто роблять такі бар’єри, які занадто важко стає переступати певним політичним силам.

Але я хотів би, щоб наша розмова була оптимістичною, щоб ми в цьому не вибирали тільки ноти трагедії. Думаю, найбільшим є задоволення, що в рамках сьогодення є вибір. Що сьогодні не стоїть диктат над приреченістю тільки єдиного вибору. Ні, такого немає. Тому політичні діалоги сьогодні стають, можливо, невід’ємною частиною українського життя. Проведення політичних консультацій – це вже не наряд, а є політична потреба, розуміючи, що без позиції партнера сформувати стабільну пропозицію чи по парламентських рішеннях чи по урядових уже неможливо.

Але очевидний брак традицій. Очевидний публічний брак політичної моралі. Прикро, що часто присутня форма закулісних інтриг. Я хотів би підкреслити, що щасливий тим, що випробування, яке треба було пройти, та політична сила, з якої я вийшов, вона його пройшла гідно, без жодних політичних махінацій, без жодних угод з будь-ким на стороні. Я хотів би це підкреслити. Був проведений механізм повних політичних консультацій, і я раджу, як і раніше радив, такий механізм продовжувати і вивчати позиції всіх політичних сил, які є в парламенті. Розуміючи, що не всі можуть бути партнерами коаліції, але навіть по ситуативних питаннях таке партнерство важливе. Тому діалог між політичними силами парламенту не зайвий. І на чому я буду весь час стояти – у стінах Банкової ніколи не появляться інтриги, проведення будь-якої закулісної політики з будь-якою політичною силою. Тому я прошу довіряти кожному слову, яке виходить із Банкової щодо проведення тих чи інших політичних консультацій, їх результатів і поглядам або оцінці Банкової тих процесів, які відбуваються в українському суспільстві. Це є принцип, на якому ми стоїмо і будемо стояти.

– Вікторе Андрійовичу, чи існує зараз можливість розпуску парламенту і яка ваша позиція? Ми знаємо, що раніше ви не були прихильником конституційного розпуску парламенту, зараз багато чого змінилося за останні дні. Яка позиція ваша в цьому питанні?

– Мене турбує, що переговорний процес сьогодні в парламенті наближається сьогодні до конституційних меж термінів, які відведені Конституцією для цих заходів. Якщо сьогодні відбудуться ряд політичних рішень щодо виходу з коаліції, заснованої 22 червня цього року, я хотів би з цієї нагоди сказати, що моя вимога до учасників парламентського і коаліційного процесів щодо крайніх термінів формування уряду залишається незмінною: ми втратили багато часу.

Сьогодні юристи з однієї й іншої сторін направляють до Секретаріату свої погляди відносно правового відліку терміну як формування коаліції, так і формування уряду. Найкраща відповідь загальна, для того, щоб потім ми не вели дискусію щодо політичної легітимності чи правової легітимності обрання Голови Верховної Ради чи Прем’єр-міністра, – триматися виключно строків, передбачених Конституцією. Тому в цьому контексті існує загроза розпуску парламенту, якщо сили, які взяли на себе політичну відповідальність за формування коаліції, в ці терміни не вкладаються.

– 1+1, Сергій Швець. Вікторе Андрійовичу, Віктор Янукович заявив, що вчора в нього була розмова з вами по телефону, сьогодні у вас була розмова з Олександром Морозом після всіх цих подій. Що ви сказали першому і другому?

– Це були дуже цікаві розмови. Я не можу все передати, але сьогодні я провів консультації з усіма – з ким віч-на-віч, з ким по телефону. І хотів би сказати, що мене турбує та ситуація, яка склалася після вчорашнього голосування в парламенті. Я думаю, що українське суспільство ще довго буде переживати якийсь тягар від того, що відбулося в українському парламенті. Я не кажу, що це буде суд. Я кажу, що це буде скоріше осуд, можливо, мільйонами людей в міру своєї інформованості про те, що відбулося. Незвично, мені здається, для більшості людей ігнорувати те, що перед цим було домовлено й підписано. І люди мають право на такі моральні висновки. Це поставило переговорний процес в іншу диспозицію, ніж 1,5 дні, що домовлялися за цим круглим столом. Це, до речі, був загальнонаціональний круглий стіл з усіма п’ятьма політичними партіями, які є в українському парламенті. І мені здавалося, що те, чого ми тут досягли по всіх 12 пунктах, розблокування парламенту тут, о 10 годині вечора, було достатньо для того, щоб ми отримали і розблокований парламент і роботу по завершенню формування демократичної коаліції. Ніяких інших засторог не було. Здавалося, що найгірше з того, що випадало на парламент України за останні три місяці, ми пережили два дні тому за цим столом. Насправді це не так стало з учорашнього голосування.

Тому я відверто скажу, скільки є політичних сил, стільки є варіантів розвитку сценарію. Я хочу відразу відкинути неконструктивні сценарії. Як Президент я все зроблю для того, щоб вони не з'являлися, бо вони відкидають нашу країну від організації нормального щоденного життя і перспектив.

Є інші загрози. Я зараз не буду широко розкривати дужки, але не виключено, що може скластися ситуація, при якій курс Президента і курс більшості в парламенті будуть різні. Мені б не хотілося цього допустити. Мені б хотілося, щоб ми знайшли успадкування того зовнішнього і внутрішнього курсу, який ми зараз проводимо, в парламенті України. Для мене це принципово, для мене це найважливіше, щоб країна не розвернулася в неправильному напрямку на 5 років, керуючись тільки тим, що владу представляє певна група політичних сил. Я думаю, що ви відчуваєте цю небезпеку, вона поряд, вона є досить реальною.

І тому коли ми тут ведемо полеміку, я весь час націлюю своїх колег на те, щоб ми завжди пам’ятали ціль своєї політики, чого ми хочемо досягти через механізм коаліції, яка мета цього політичного об’єднання. І те що відбулося, я сказав би, по-серйозному поставило деякі ракурси по елементах внутрішньої і зовнішньої політики. І зараз я працюю над тим, що треба зробити, щоб ми все-таки забезпечили синхронізацію цього курсу.

Я думаю, що етап політичних переговорів, який очевидно почнеться сьогодні-завтра, якоюсь мірою буде легший, тому що вже багато описано, з якою концепцією політики на внутрішньому чи зовнішньому просторі ми б хотіли виходити. Довкола неї проведено консультації. Я знаю відношення кожної політичної сили, і повірте, мені як Президенту вчора було боляче слухати виступи деяких політиків. Одні говорили, що вони не знають, в якій країні живуть, тому що так погано. Бо краще на Сході і краще на Заході, тільки тут погано. Я хотів би сказати, що вони живуть в Україні, причому в тій країні, до творення якої вони мали і мають сьогодні певне відношення.

Мені було боляче, як ішла дискусія про державну мову, вишиванку чи багато речей, які, я думаю, для гідних політиків у здоровій нації ніколи не викликають сумнівів, що це твоя нація, твої символи і твій обов’язок як державного службовця володіти державною мовою. Це не образа нікому. Тобі держава навіть пенсію платить підвищену за те, що ти володієш українською мовою. Бо ти є представник держави, а не кооперативу.

Я сумую через це, тому що це серйозно девальвує вимоги до українського політика. Такий політик, на мій погляд, не може називатися сучасним.

Тому вчорашній день багато чого змінив у відношеннях політичних сил, у відчутті, до певної міри, нових загроз, які можуть виникати, і безумовно, це спонукало або буде спонукати до нових політичних контактів і переговорів.

Я й одному, й іншому політичному лідерові сьогодні запропонував не робити гарячих кроків, не робити сьогодні в парламенті серії неправових рішень, не протягувати силою без формального існування коаліції ті рішення, які потім могли би піддаватися сумніву. Іншими словами, нам не треба зараз під тиском заходити в той непрогнозований процес, який учора почався. Я запропонував просто взяти тайм-аут, розібратися в тому, що відбувається в їхніх політичних силах.

Багато викинуто емоцій, вчора з трибуни було зроблено багато характеристик, які не гідні народного депутата. Це заважає діалогу. Я просив би всіх не вести себе так близоруко, емоційно як те, що ми бачили вчора.

Я надіюся, що мене сьогодні почули, і та перерва, що взята в парламенті, думаю, дасть можливість правильно оцінити зусилля, можливості в нових обставинах політичних сил, які представлені в українському парламенті. Я, перш за все вимагаю, щоб ми завершили тему коаліції.

Я боюся виступати зацікавленою стороною так глибоко, але нація повинна отримати сьогодні відповідь: коаліція існує чи не існує? І хай чесно скажуть ті, хто цього не бажає чи бажає. Це перше. Якщо це відбулося, тоді я ініціюю, звертаючись до політичних лідерів усіх партій українського парламенту, розпочати нові політичні переговори, не затягувати, пропонувати колегам ті формати, які наберуть найбільшої підтримки і які будуть відповідати національному курсу, традиції як внутрішньої, так і зовнішньої політики.
Версiя для друку

Офіційні документи

Відео

Фотоальбом

Віртуальна екскурсія

Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Адмiнiстрацiї Президента України.
01220, м. Київ, вул. Банкова, 11. Довідкова Адмiнiстрацiї Президента України – (044) 255-73-33