Президент:

Адміністрація:

Президент:

Адміністрація:

Президент України

Звернення Президента щодо другої річниці початку спротиву російській окупації Криму

26 Лютого 2016 - 17:06

Дорогі співвітчизники!

Крим був, є і залишиться невід’ємною частиною Української держави, а країну-злодія буде примушено повернути вкрадене. Саме так станеться рано чи пізно, яким би тривалим не виявився процес деокупації півострова. Такий злочин, як анексія, не має строку давності. Втім, термін «анексія» ми вживаємо лише як міжнародно-правову дефініцію того, що сталося. Якщо ж говорити більш емоційно та образно, то краще вживати слово «аншлюс», надто вже виразними і абсолютно доречними виглядають історичні паралелі.

Анексія не була раптовою. До захоплення Криму Росія ретельно готувалася з 1991-го. Протягом перших двадцяти років українська влада цю загрозу усвідомлювала, але недооцінювала. А люди, які стали біля державного керма у 2010 році, як справжня п'ята колона, всіляко сприяли росіянам у підготовці до захоплення Криму, насамперед руйнуючи оборонну інфраструктуру всієї України. І насамперед на них лежить відповідальність за тимчасову втрату Криму та Севастополя.

Кажу «тимчасову», бо впевнений, що ми обов'язково повернемо під український суверенітет ці дві адміністративно-територіальні одиниці. Цей надзвичайно складний та перспективний процес вже почався.

Для уточнення нашої стратегії щодо реінтеграції Криму в Україну я сьогодні  доручив підготувати спеціальне засідання Ради нацбезпеки та оборони. Від Кабінету Міністрів очікую детального план-графіку захисту національних інтересів України в міжнародних судах, притягнення держави-агресора до відповідальності перед Україною як державою та українськими приватними компаніями.

Крім того, вимагаю від Уряду внести на розгляд РНБОУ і питання щодо тимчасового режиму спеціального митного захисту вздовж лінії адміністративного кордону Херсонської області та АРК, а також енергетичну стратегію щодо Криму.

Міністерству оборони та Генштабу Збройних Сил України наказано подати пропозиції щодо істотного посилення військових спроможностей України на Херсонщині та вздовж усього чорноморського узбережжя. Росія значно наростила військову присутність у регіоні, завершує перетворення півострова з квітучого міжнародного курорту на велику військову базу, яка створює загрозу, в тому числі і ядерну, не лише Україні, але й всім країнам Чорноморського регіону.

Очевидною є провідна роль Міністерства закордонних справ у забезпеченні політико-дипломатичних умов для повернення Криму, у підготовці вищезгаданих позовів і в збереженні режиму міжнародних санкцій проти Росії, які стали наслідком її агресії проти України в Криму та на Донбасі.

Україна природно не визнає і ніколи не збирається визнавати де-юре російськими громадянами тих мешканців півострова, які отримали російські паспорти. В Криму не живуть громадяни Росії, він населений винятково громадянами України, там наші люди живуть на нашій території, яка лише тимчасово окупована. 

До моменту ж повернення Криму на визначене йому історією місце у складі України ключовим нашим завданням є захист прав та свобод громадян в Криму, підтримка будь-яких джерел законного спротиву окупаційній російській владі та її місцевим «гоблінам-маріонеткам».

У Криму окупаційна влада масово порушує фундаментальні права і свободи людини, здійснює примус до громадянства РФ, впроваджує цілеспрямовану політику щодо зміни складу населення, витискання етнічних українців, кримських татар, інших етнічних меншин, нищить українську мову і переслідує її носів. Утисків та репресій зазнають і українські церкви.

Україна рішуче захищатиме колективні права культурних і релігійних спільнот на території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя, зокрема права етнічних українців, а також корінних народів – кримських татар, кримчаків і караїмів, інших національних меншин, всіх українських патріотів, які не визнали окупаційного режиму і в доступний їм спосіб чинять опір. Для захисту їхніх прав, в тому числі і права на протест, ми будемо широко залучати міжнародні організації.

Київ вживатиме всіх заходів щодо утримання питання незаконної окупації території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя як безпрецедентного після Другої світової війни факту порушення міжнародного права на порядку денному європейської і світової політики.

Головною ж передумовою реінтеграції тимчасово окупованої території є випереджальний розвиток економіки України, її демократичних інститутів та механізмів захисту прав людини, зростання рівня і якості життя людей.

Я дякую всім кримчанам, які в надзвичайно складних умовах авторитарного режиму та переслідування інакодумства в Криму не переривають свого громадянського та духовного зв'язку зі своєю справжньою Вітчизною – Україною.

Особливо ціную той спротив окупантам, який чинить мужній та багатостраждальний кримськотатарський народ, Меджліс та його провідники, розпочатий ще 26 лютого 2014 року.

Всеукраїнським визнанням їхньої ролі стала та підтримка, яку минулого тижня вся Україна надала своїй видатній кримськотатарській доньці Джамалі. Вона отримала і мій голос.

Москва неначе намагається повернути кримських татар у 1944 рік, а Київ, хоча із запізненням, усвідомив необхідність створення в Криму національної автономії кримських татар з повним, зрозуміло, гарантуванням рівних прав і громадянських свобод етнічних росіян, українців, інших етносів півострова. 

Все буде так, як і належить бути в європейській країні.

Ця війна для Україні буде завершена тільки тоді, коли нога останнього окупанта покине священну українську землю на Донбасі та в Криму. Але для цього ми маємо бути сильними й непохитними в своїй вірі.

Крим – не Росія. І Україна – не Росія.

Крим – це Україна. А Україна – це Європа.

Слава Україні!