Улітку зовнішньополітична робота Президента України Володимира Зеленського була зосереджена на звільненні наших людей із російського полону: відбулося п’ять обмінів, завдяки яким додому повернулися 466 наших захисників і 12 цивільних.
Глава держави працював заради посилення протиповітряної оборони, зокрема отримання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів, постачання засобів ППО, створення Антибалістичної коаліції та запуску програми FREYJA, активізації переговорного процесу для досягнення миру, роботи Коаліції охочих, підписання угод із партнерами у форматі Drone Deal, додаткових внесків у програму PURL.

Володимир Зеленський улітку провів 98 міжнародних зустрічей.
За кордоном Глава держави зустрівся у форматі Е3 – Україна (лідери Франції, Великої Британії та Німеччини) та у форматі G7 – Україна (лідери США, Франції, Великої Британії, Німеччини, Італії, Канади, Японії та Євросоюзу). Володимир Зеленський також двічі зустрівся з президентами США та Фінляндії, прем’єр-міністрами Болгарії, Естонії, Канади, Норвегії, Польщі, Швеції, Федеральним канцлером Німеччини, Президентом Європейської ради та Генсеком НАТО. Крім того, Глава держави провів зустрічі з президентами Естонії, Бразилії, Кенії, Молдови, Об’єднаних Арабських Еміратів, Польщі, Республіки Корея, Румунії, Сербії, Франції, Швейцарії, Головою Ради міністрів Італії, прем’єр-міністрами Бельгії, Великої Британії (з Кіром Стармером та його наступником Енді Бернемом), Греції, Данії, Індії, Ірландії, Латвії, Нідерландів, Сербії, Словаччини, Фінляндії, Президенткою Єврокомісії, директоркою-розпорядницею МВФ, двопалатною та двопартійною делегацією Конгресу США, командою оборонної компанії Lockheed Martin. Президент також мав аудієнції в Його Величності Короля Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Чарльза ІІІ і Короля бельгійців Філіпа.
В Україні Глава держави зустрівся у форматі NB8 – Україна (президенти Литви, Фінляндії, прем’єр-міністри Естонії, Данії, Латвії, Норвегії, а також прем’єр-міністри Ісландії та Швеції, які долучилися онлайн), провів дві зустрічі з Президентом Фінляндії та по одній – із президентами Албанії, Гондурасу, Естонії, Литви, Молдови, Румунії, Сербії, прем’єр-міністрами Великої Британії (з Кіром Стармером і його наступником Енді Бернемом), Данії, Естонії, Ірландії, Латвії, Люксембургу, Норвегії, Словенії, Хорватії, президентами Євроради та Єврокомісії, Генсеком НАТО, віцепремʼєр-міністром, міністром закордонних справ Молдови, віцепремʼєр-міністром – міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії, міністрами оборони Великої Британії, Данії, Латвії, Туреччини та Швеції, міністрами закордонних справ Азербайджану, Латвії та Німеччини, сенаторами США, почесним головою Комітету у закордонних справах Палати представників Конгресу США, колишнім спецпосланцем Президента Сполучених Штатів з питань України, секретарем Святого Престолу у справах стосунків із державами та міжнародними організаціями, Послом США при НАТО, генеральним секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), радником з питань нацбезпеки Прем’єр-міністра Великої Британії, генеральним директором ЮНЕСКО і делегацією оборонної компанії Raytheon.

У червні Європейський Союз відкрив перший переговорний кластер з Україною про вступ до ЄС, а в липні – другий. Україна готова до відкриття решти чотирьох кластерів.
У липні в Києві Глава держави та Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підписали Лист про наміри щодо стратегічного оборонно-промислового партнерства між Україною та Єврокомісією, який став першим документом в основі Drone Deal.
У серпні в Києві було підписано шість документів про співпрацю у сфері оборони з Фінляндією, Норвегією та Великою Британією. Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере підписали Угоду про оборонне співробітництво у форматі Drone Deal та Спільну декларацію про стратегічне партнерство між державами (Угода «Єлизавета»). У присутності Президента України Володимира Зеленського та Президента Фінляндії Александра Стубба українські й фінські компанії підписали Лист про наміри щодо виробництва та розробки безпілотних систем у Фінляндії, Спільну заяву про наміри щодо виробництва НРК та розвитку оборонних спроможностей у Фінляндії і Меморандум про взаєморозуміння щодо створення спільного підприємства у сфері виробництва безекіпажних катерів. Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем підписали Спільну декларацію про наміри між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії щодо партнерства у сфері штучного інтелекту, що є важливим кроком в оборонному співробітництві.
У Белграді в присутності президентів України та Сербії підписано Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Міністерством сільського, лісового господарства та управління водними ресурсами Сербії у сферах здоров'я тварин, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Влітку Президент здійснив 12 закордонних візитів: по два до Великої Британії та Франції, а також до Естонії, Бельгії, Ірландії, Туреччини, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Сербії та Молдови.
У Лондоні відбулася зустріч у форматі Е3 – Україна із Президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і Прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
У Таллінні Володимир Зеленський узяв участь у саміті Україна – країни Північної Європи та Балтії. Україна підписала з Естонією Спільну декларацію щодо посилення співпраці у сфері безпеки та оборони, а з Латвією – угоду Drone Deal, яка стала шостою угодою в такому форматі.
В Евіані Президент узяв участь у саміті G7 та засіданні у форматі G7 – Україна, де серед іншого обговорили можливість надання нашій країні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет і систем.
У Брюсселі Глава держави взяв участь у засіданні Європейської ради та 35-му засіданні Контактної групи з питань оборони України, яке принесло сильні результати для зміцнення України.
У Дубліні Володимир Зеленський узяв участь у церемонії відкриття головування Ірландії в Раді Європейського Союзу й зустрівся з Прем’єр-міністром країни та Президентом Європейської ради.

В Анкарі Президент узяв участь у Форумі оборонних індустрій НАТО, під час якого союзники зобов'язалися виділити Україні 70 мільярдів євро безпекової допомоги. Глава держави підписав угоди у форматі Drone Deal з Естонією, Нідерландами та Данією. Також під час зустрічі з Федеральним канцлером Німеччини було підписано імплементаційну угоду про спільне виробництво українських ракет-дронів «Барс» у Німеччині. Під час зустрічі з Президентом США Дональдом Трампом була досягнута політична домовленість про надання Україні ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів до систем Patriot.
У Парижі Глава держави взяв участь у презентації антибалістичної програми FREYJA, на якій, зокрема, були присутні європейські виробники важливих компонентів для оборонних систем. Лідери України, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії підписали Спільну декларацію про створення Інтегрованої Антибалістичної коаліції. Президент також узяв участь у засіданні Коаліції охочих. Зустріч зібрала представників 40 країн. Зокрема, до неї приєдналися Молдова та Північна Македонія. Учасники Коаліції охочих визначили кроки, як надалі підтримати Україну й тиснути на Росію.
На військово-морській базі Королівського флоту Портсмут Президент провів зустріч із новим Прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Це був перший візит іноземного лідера до Британії з моменту, коли Енді Бернем вступив на посаду. Лідери поспілкувалися з українськими та британськими моряками, що взяли участь у навчаннях Sea Breeze.

У Вашингтоні Глава держави зустрівся з Президентом США Дональдом Трампом. Під час зустрічі йшлося про надання Україні ліцензії на виробництво перехоплювачів для комплексів Patriot і активізацію дипломатичного процесу. Володимир Зеленський також зустрівся з Президентом Фінляндії Александром Стуббом і вшанував пам’ять сенатора США Ліндсі Грема. Президент провів зустріч із понад 60 сенаторами, на якій, зокрема, обговорили важливість запровадження санкцій проти Росії. Володимир Зеленський був присутній під час голосування за процедурне рішення щодо санкційного законопроєкту.
У Любліні Глава держави провів зустріч із Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском.
У Белграді Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Сербії Александром Вучичем. Лідери обговорили двосторонню співпрацю, зокрема щодо інфраструктури, портів і залізниці.
У Кишиневі Президент України провів двосторонню зустріч із Президенткою Молдови Маєю Санду, зустрівся в тристоронньому форматі з президентами Молдови й Румунії та взяв участь у заходах з нагоди Дня незалежності Молдови.

Влітку Глава держави провів 34 телефонні розмови: чотири з Президентом Франції, по три з Президентом Фінляндії, Прем’єр-міністром Норвегії та представниками Президента США Стівеном Віткоффом та Джаредом Кушнером, по дві з Президентом Сполучених Штатів, Прем’єр-міністром Нідерландів і Генсеком НАТО, по одній – із президентами Єгипту, Коста-Рики, Латвії, ОАЕ, Федеральним канцлером Німеччини, Прем’єр-міністрами Великої Британії, Вірменії та Швеції, Спадкоємним принцом Королівства Саудівська Аравія, віцепрезидентом США, Вселенським Патріархом Варфоломієм і Президенткою Єврокомісії.
За підсумками роботи в червні, липні та серпні загальна сума фінансових зобов’язань 29 країн – учасниць PURL досягла близько 6,7 мільярда доларів із моменту започаткування ініціативи.
Оборонні пакети та інша допомога:
Австралія: 70 мільйонів доларів на PURL.

Бельгія: оголосила про передачу цьогоріч семи винищувачів F-16, з яких три – для бойової роботи, а чотири – на запчастини.
Велика Британія: оголосила про надання 300 мільйонів євро підтримки для постачання спільно зі Швецією 16 сучасних літаків для України. Крім того, Україні нададуть ліцензії на виробництво засобів РЕБ Stone Cloak.
Данія: 100 мільйонів доларів на PURL.
Ірландія: новий пакет підтримки на 125 мільйонів євро.
Ісландія: 6,5 мільйона доларів на PURL.
Латвія: 8 мільйонів доларів на PURL.
Литва: 23 мільйони доларів на PURL.
Люксембург: 30 мільйонів доларів на PURL, 11 мільйонів євро на чеську ініціативу та 2 мільйони євро на розвиток українських навчальних центрів через EUMAM.
Нідерланди: допомога на 500 мільйонів євро, з яких 290 мільйонів доларів на PURL і 250 мільйонів євро на закупівлю дронів для України у своїх компаній.
Німеччина: 300 мільйонів євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні та по 200 мільйонів доларів на PURL і проєкт JUMPSTART. Також підписано імплементаційні домовленості про розвиток антибалістичних спроможностей.

Норвегія: 109 мільйонів євро на розробку та закупівлю морських дронів для України, 100 мільйонів доларів на PURL і 200 мільйонів доларів на JUMPSTART, 190 мільйонів доларів на артилерійські боєприпаси, 120 мільйонів доларів на морські дрони та 25 мільйонів доларів для підтримки F-16. Також Норвегія анонсувала виділення близько 9 мільярдів доларів допомоги Україні у 2027 році.
Португалія: 57 мільйонів доларів на PURL.
Словенія: 50 мільйонів доларів на PURL.
Фінляндія: 45 мільйонів доларів на PURL.
Франція: ліцензії на виробництво ракет SCALP, бомб AASM і спільно з Італією – ракет Aster 30. Україна першою отримає нові посилені французько-італійські системи SAMP/T NG. Домовленість закупити перших 16 літаків Rafale з озброєнням для України. Навчання наших пілотів і механіків у Франції вже цьогоріч. Після цього перші чотири літаки Rafale будуть передані ЗСУ.
Швеція: 117 мільйонів доларів на PURL і підписання угоди про закупівлю 16 винищувачів Gripen E.

Європейський Союз: три транші оборонної підтримки в межах кредиту Ukraine Support Loan. Перший – 3,9 мільярда євро на закупівлю дронів. Другий – майже 4,5 мільярда євро на оборонні потреби, зокрема на закупівлю винищувачів Gripen. Третій – 6,1 мільярда євро на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радіолокаційні станції.
Учасники саміту Україна – країни Північної Європи та Балтії (NB8) – Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція – домовилися розширювати спільне виробництво дронів, ППО, РЕБ і боєприпасів, інвестувати в український ОПК і продовжувати фінансування через PURL та інші механізми.
Учасники Коаліції охочих домовилися збільшувати військову допомогу Україні, терміново посилювати українську ППО, передавати оборонні технології та розвивати Антибалістичну коаліцію.
Президент продовжує діалог із партнерами для покриття дефіциту фінансування оборони України на 27 мільярдів доларів. Зокрема, триває робота для наближення чергового траншу кредиту Євросоюзу, спрямування заморожених російських активів на фінансування української оборони та отримання нових пакетів підтримки.

Участь у міжнародних заходах і засіданнях: Рада Україна – НАТО (засідання вперше відбулося в такому форматі в Україні), саміт Україна – країни Північної Європи та Балтії, онлайн-звернення до учасників Міжурядової конференції Європейського Союзу, засідання G7 – Україна, 35-те засідання Контактної групи з питань оборони України та засідання Європейської Ради, онлайн-звернення до учасників 33-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, саміт НАТО в Анкарі, презентація антибалістичної програми FREYJA та засідання Коаліції охочих у Парижі, V саміт Україна – Південно-Східна Європа в Києві, заходи з нагоди відзначення 975-річчя Києво-Печерської лаври, саміт United24, Міжнародний ветеранський форум, саміт Україна – NB8, засідання Коаліції охочих у Києві, шостий Саміт перших леді та джентльменів.
Санкційні кроки:

Президент підписав укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій проти фінансового сектору Росії, постачальників обладнання для заводів російського ВПК, які виробляють компоненти для ракет, і зокрема балістики, компаній, які обслуговують військово-промисловий комплекс агресора, проти кольорової металургії, суб’єктів, причетних до незаконного вивезення українського зерна, проти російських високопосадовців, суддів, що ухвалювали незаконні рішення стосовно українців, та колаборантів. Крім того, обмеження запроваджено проти авторів і дистриб'юторів пропагандистського контенту для дітей, пропагандистських медіа та самих пропагандистів, російських мобільних операторів та інтернет-провайдерів.
Президент доручив підготувати план спеціальної санкційної операції, яка має відчутно обмежити російську воєнну промисловість. Один з основних компонентів операції – санкції проти виробників російської балістики.