Промови та звернення

Однак, щоб перемогти, ми маємо – кожен і кожна – працювати для цього. Зокрема й ті, хто в тилу. Допомагайте армії. Захищайте потреби нашої держави на всіх міжнародних майданчиках, до яких маєте доступ, у спілкуванні з іноземними журналістами, навіть просто з вашими друзями та знайомими за кордоном. Кожен голос має значення.

Щоб гарантувати мир і спокій, всі ми маємо діяти швидко і превентивно. Маємо не боятися створювати нові прецеденти. Саме цього світ давно повинен був навчитися на різних поворотних моментах, за які сплатив велику ціну. Це була ціна за те, що світ тільки реагував, а не діяв превентивно.

Я радий відзначити, що українсько-польські відносини нарешті – на абсолютно чистій, щирій основі, без будь-яких чвар і старої конфліктної спадщини. Це – досягнення наших народів. І я бажаю, щоб братерство між українцями й поляками зберігалося завжди.

Я вірю, що незабаром українці й поляки зберуться за одним великим столом, щоб розділити між собою цей хліб. Розділити між собою найважливіші почуття – почуття миру. Розділити смак перемоги. Перемоги України. Спільної перемоги.

Можливо, комусь у деяких містах у тилу здається, що про війну можна забути. І стати безтурботним. Чи навіть недбалим. Але ні, це не так. Щодня гинуть українці за нашу незалежність. І кожен та кожна з нас мають щоденно дбати про те, щоб допомогти обороні. Допомогти армії. Тим, чим можуть. Так, як можуть.

Отже, ми пропонуємо державам-партнерам підписати багатосторонній договір і створити механізм, завдяки якому кожен і кожна, хто постраждав від дій Росії, зможе отримати компенсацію всіх втрат. Це буде точно справедливо. І Росія відчує справжню вагу кожної ракети, кожної бомби, кожного снаряду, які вона випустила.

Перший судовий процес в Україні проти російського воєнного злочинця вже розпочався. А завершиться це повним відновленням справедливості уже в межах міжнародного трибуналу.

Для нашої країни зараз абсолютно особливий час. Мільйони наших людей зараз виборюють право на життя і свободу для нашого народу. І це справді відкриває простір можливостей. Саме зараз і саме наша країна перебуває в такій ситуації, коли ми можемо обрати для неї таке майбутнє, як ми вирішимо.

В Росії будуть придумувати ще не одне «вундерваффе», поки Збройні Сили України й усі наші захисники й захисниці покроково звільнятимуть нашу землю.

1944 року, виселяючи кримських татар із їхньої землі, тодішні кати народу були впевнені, що ніхто з переселених не повернеться додому, в Крим. Зараз, намагаючись окупувати Україну та зруйнувати наше життя, теперішні кати народу також були впевнені, що в них усе вийде і що ми нібито не витримаємо. А ми витримали. І боремося, щоб повернути в кожен куточок нашого дому життя. І повертаємося.