Президент:

Офіс:

Президент:

Офіс:

Президент України

Промови та звернення

Я хочу, щоб це була головна асоціація з нашою країною – я хочу, щоб поруч зі словом «Україна» завжди було слово «вперше». Я говоритиму про головне: що зроблено вперше і що буде далі.

Маємо й надалі працювати над розширенням міжнародного визнання Голодомору 1932 – 1933 років як геноциду та залученням міжнародних партнерів до вшанування пам’яті його жертв. Я закликаю усіх брати активну участь у цій справі у країнах вашого перебування. Ми не зупинимося, допоки Голодомор не буде широко визнаний світом тим, чим він насправді був – геноцидом українського народу.

Ми ніколи й нізащо не забудемо наших предків, які загинули в 1921-му, 22-му й 23-му роках. У 1946-му й 1947-му. І в найстрашніші, влаштовані тоталітарним сталінським режимом 32-й і 33-й роки – роки Голодомору-геноциду.

Треба бути гідним, а не здаватись. Бо здаватись українці не звикли. Тому що мають гідність. А тому – свободу!

ООН має підтримувати тих, хто хоче змінити світ на краще. Сьогодні Україна виступає з низкою ініціатив, платформ і самітів. Візьмемо лише одну – Кримську платформу. Вона має працювати під егідою ООН. Якщо в кожного народу буде такий дієвий майданчик, схвалений ООН, який буде вирішувати проблеми і працювати 24/7, – ось це значить оживити ООН. Бо це – оживити віру в ООН серед простих людей.

Сьогодні ми відзначаємо 30-ту річницю проголошення незалежності України! 30-ту річницю її здобуття! А справедливіше, на мій погляд, сказати: 30-ту річницю відновлення незалежності України! Бо 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державність. А 24 серпня 2021 року Україна нарешті усвідомлює це, говорить про це, пишається цим.

Київська Русь – це мати нашої історії. 24 області України та півострів Крим – її рідні діти. І вони по праву – її спадкоємці. А двоюрідним племінникам і дуже далеким родичам не потрібно зазіхати на її спадок. І намагатися довести свою причетність до історії тисячі років і тисячі подій, перебуваючи від місць, де вони відбувалися, за тисячі кілометрів.

Вірю, що в Країні Вранішнього Сонця засяють яскраві українські зірки. І вірю, що ви подаруєте нам те, що дорожче від золота, срібла й бронзи, – це емоції від перемоги! Гордість бути українцем, щастя бути українцем!

Я дуже хочу, щоб настав час, коли засідання РНБО проходитимуть не раз на тиждень, а раз на рік. А порядок денний цих засідань буде містити тільки один пункт – Україні ніхто й ніщо не загрожує. Саме з цією метою ми продовжуємо щоденну роботу, активний захист нашої держави та відновлення справедливості.

Сьогодні Україна вшановує всіх жертв геноциду кримськотатарського народу. Сьогодні кожен з нас розділяє разом з вами цей біль.