Шановні українці, українки!
Сьогодні важливо сказати кілька речей. Перше: вдень сьогодні в Києві, біля монумента пам’яті про жертв геноцидної депортації Кримськотатарського народу, разом із першою леді України, разом з нашими дипломатами, з командою Офісу Президента, з представниками Меджлісу ми вшанували памʼять усіх, хто загинув тими страшними днями 1944 року. І в роки й десятиліття, що були потім, коли Кримськотатарський народ жив у вигнанні. Це був один із найбільш жорстоких і системних злочинів радянської влади. Проти людей, проти звичайних людей, які були собою та на своїй землі, у Криму, і які лише через десятиліття змогли повернутися. Пам’ятаємо. Шануємо. І що важливо, не схиляємо голови, не здаємося ворогу зараз, фактично тому ж самому ворогу, який приходив по свободу народів у ХХ столітті й раніше і зараз хоче забрати свободу в України та всіх тих, хто поруч із Росією. Ми захищаємо себе – захищаємо Україну, і це не вперше українська незалежність потребує захисту, але в наш час захист найбільш ефективний. Ми повертаємо російську загарбницьку війну додому, в те єдине місце, звідки війна й прийшла. І кожен бачить наші цілком справедливі відповіді на російський терор, на всі удари по Україні, і ми нарощуємо наші відповіді. Колись було подією, що десятки українських дронів били по Росії, а тепер сотні наших далекобійних санкцій щодобово вже не сенсація, але завжди приємна новина, новина корисна.
Сьогодні була доповідь розвідки по російських втратах від наших санкцій. Тільки цими місяцями мінус 10 % російської нафтопереробки. Важливо також відзначити, що російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини. Це ще більш суттєво. Природа російського нафтовидобутку така, що їм саме це найбільш неприємно. Звісно, крім втрати грошей. Щоб відновити видобуток на свердловинах, Росії треба зробити значно більше, ніж багатьом іншим нафтовим країнам, які глушать свердловини, реагуючи навіть просто на коливання ринку. Росіяни так не можуть. Їм втрачати видобуток – це справді дуже боляче. І якщо говорити про загальні російські державні доходи, завдяки комплексному нашому тиску – на всіх рівнях – за п’ять місяців року в них уже дефіцит значно більше, ніж вони планували на рік. Путін, звісно, відклав грошей на війну, але точно не стільки, щоб воювати безкінечно. Кожен наш удар у відповідь, кожен наш спільний із партнерами крок, крок тиску – все це штовхає Росію закінчувати свою війну. Зараз у них вже значна кількість регіонів у стані банкрутства, і Путін веде до банкрутства Росію. І різні схеми, які вони придумують, щоб заробити грошей, їм не допоможуть. Ми бачимо ці російські схеми, ми фіксуємо їх. Ми будемо ламати їх. Я вдячний багатьом нашим друзям – друзям України, друзям нашої розвідки, – які із цим допомагають. Я вдячний усім нашим воїнам і кожному нашому виробнику зброї за те, що агресору боляче, і за те, що кожна жертва в Україні від ударів Росії, від російського державного божевілля – кожна жертва не залишається без справедливої відплати. Я погодив нашим спеціальним службам і нашим Силам оборони України нові операції.
Ще одне.
Ми провели сьогодні доволі тривалу, детальну нараду – урядовці, наші парламентарі – по кадрових питаннях, які потребують вирішення. Треба більше активної внутрішньої роботи в державі. І, окрім того, є речі, які потребують заміни та виправлення в дипломатичному корпусі. Найближчими тижнями ми будемо все це вирішувати. Я хочу подякувати всім, хто з нами, хто з Україною!
Слава Україні!