У жовтні зовнішньополітична робота Президента України Володимира Зеленського була зосереджена на зміцненні протиповітряної оборони України та підтримці української енергетики на тлі посилення російських обстрілів, розблокуванні постачання ракет до систем Patriot, дипломатичних зусиллях для досягнення миру, просуванні на шляху до членства нашої країни у Європейському Союзі та звільненні українців із російського полону.
Двадцять третього жовтня відбувся обмін полоненими, у межах якого до України повернулися 270 воїнів і дев’ять цивільних. Більшість зі звільнених українців перебувала в полоні ще з 2022 року, велика частина була незаконно засуджена в Росії.
У жовтні вдалося врятувати людей і з тимчасово окупованих Олешків на Херсонщині. Гуманітарну операцію провели за посередництва Американської сторони та першої леді США Меланії Трамп. Україна розраховує на те, що будуть і наступні деескалаційні кроки та реальне наближення миру. Триває підготовка до тристороннього формату зустрічі на рівні технічних команд України, США та Росії, яка має відбутися в першій половині листопада.
Робота Президента була зосереджена й на контактах з американськими партнерами щодо дефіциту ППО, роботи Старлінку / Старшилду та обміну розвідданими зі Сполученими Штатами Америки. Двадцять четвертого жовтня робота Старлінку / Старшилду повністю відновилась на швидкості, яка була до всіх обмежень. Також працює раннє попередження про російські балістичні удари. Є просування і щодо ракет для Patriot.
Однією з ключових тем обговорення з партнерами була також підготовка зимових пакетів підтримки для України, де вагомий фокус – енергетична допомога. Через щоденні російські удари по енергооб’єктах є багато пошкоджень.
Протягом жовтня Глава держави провів 37 міжнародних зустрічей.
За кордоном Президент України зустрівся з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Президентом Франції Емманюелем Макроном, Прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером, Прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом, Прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, Прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном, Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, Прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном, Вселенським Патріархом Варфоломієм, Президентом Європейської ради Антоніу Коштою, Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, міністром оборони Норвегії Туре Сандвіком та CEO норвезької оборонної компанії Kongsberg Ейріком Лі, Спікером Стортингу Норвегії Масудом Гарахані й лідерами всіх політичних партій норвезького парламенту та представниками Президента США Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Глава держави мав аудієнції в Короля Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Чарльза ІІІ, Короля бельгійців Філіпа, Короля Нідерландів Віллема-Александра та Короля Норвегії Гокона VIII.
В Україні Володимир Зеленський зустрівся з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і представниками німецького бізнесу, Прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо та представниками фінського бізнесу, Прем’єр-міністром Молдови Васілє Тофаном, Спікером Сеймасу Литви Юозасом Олєкасом, міністром закордонних справ Великої Британії Едом Мілібендом, міністром оборони Естонії Мартіном Херемом, міністром у Міністерстві фінансів Ізраїлю Зеєвом Елькіним, делегацією Конгресу США, членами Палати представників Національного парламенту Японії, главами дипломатичних представництв країн – членів Європейського Союзу в Україні, командою американської оборонної компанії Lockheed Martin. Президент також провів онлайн-зустріч із двопартійною делегацією Сенату й Палати представників США.
У жовтні Володимир Зеленський був із візитами у Великій Британії, Бельгії, Норвегії, Нідерландах і Туреччині.
У Лондоні Глава держави обговорив із Прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом фінансову та оборонну підтримку України, посилення оборонної співпраці й реагування на наявні виклики. Пізніше Прем’єр-міністр оголосив про рішення надати додаткову фінансову підтримку Україні загальним обсягом 10 мільярдів фунтів: 7 мільярдів – економічна підтримка на наступні три роки, ще 3 мільярди фунтів – британська експортна підтримка переважно для постачання необхідної зброї, яка посилить захист життя.
У Брюсселі Президент узяв участь у засіданні Європейської ради та обговорив із лідерами країн Європи допомогу для захисту України. Напередодні Європейський Союз відкрив другий і третій переговорні кластери з Україною про вступ. Улітку були відкриті перший і шостий кластери. Україна розраховує на відкриття решти двох кластерів до кінця цього року.
В Осло відбулася зустріч Володимира Зеленського з представниками Президента США Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером, який долучився до розмови онлайн, за участю Президента Фінляндії Александра Стубба й Прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре. Під час зустрічі говорили про пошуки шляхів для дипломатичного закінчення війни. З норвезькими партнерами Глава держави обговорив співпрацю щодо систем ППО NASAMS, додаткові пакети оборонної підтримки для України та роботу над новими спроможностями супутникового зв’язку для українських воїнів.
У Гаазі Володимир Зеленський обговорив із Прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном подальшу допомогу Україні. Нідерланди оголосили про додатковий пакет військової підтримки на суму 500 мільйонів євро та пакет нелетальної допомоги для України на 1,2 мільярда євро. Основними темами зустрічі з нідерландським бізнесом стали оборонні виробництва, спільні технологічні та енергетичні проєкти, розвиток супутникових технологій і протиповітряної оборони.
У Стамбулі президенти України й Туреччини обговорили підготовку до тристороннього формату зустрічі Україна – Сполучені Штати Америки – Росія і безпеку в Чорноморському регіоні. Туреччина надасть додаткові генератори та інше енергетичне обладнання.
У жовтні Володимир Зеленський провів 21 телефонну розмову: з Президенткою Естонії Юлле Мадісе, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Президентом Франції Емманюелем Макроном, Прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом, Прем’єр-міністром Канади Марком Карні, Прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном, Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, державним секретарем США Марко Рубіо, Президентом Європейської ради Антоніу Коштою, Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, Папою Римським Левом XIV, представниками Президента США Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Глава держави взяв участь у відкритті Гельсінського безпекового форуму та у Варшавському безпековому форумі. Президент також провів онлайн-зустріч у Hudson Institute.
Оборонні пакети та інша допомога:
Єврокомісія перерахувала 1,24 мільярда євро на українські БпЛА, дрони-перехоплювачі, боєприпаси для безпілотників і ракети та 2,86 мільярда євро на дрони, системи ППО, ракети, радари, засоби РЕБ і боєприпаси. На підтримку бюджету України Європейська комісія виділила 2,9 мільярда євро в межах Ukraine Facility.
Бельгія оголосила про план передати Україні додаткові F-16 до кінця 2026 року, а також допомагати з боєприпасами калібру 20 мм.
Велика Британія оголосила про пакет зенітних ракет на 45 мільйонів фунтів і 500 мільйонів фунтів додаткової військової допомоги для української ППО взимку.
Естонія оголосила про виділення додаткових 10 мільйонів євро на PURL.
Латвія схвалила черговий пакет військової допомоги – безоплатну передачу державного рухомого майна Україні.
Німеччина оголосила про надання пакета на понад 1,3 мільярда євро на військову допомогу та підтримку енергетики. Зокрема, пакет передбачає фінансування виробництва дронів-перехоплювачів, далекобійне озброєння, бойові дрони та супутникове обладнання.
Франція анонсувала підготовку нового оборонного пакета й початок навчання українських пілотів на Rafale.
Фінляндія схвалила 35-й пакет військової допомоги на близько 1 мільйон євро. Підписані документи щодо оборонно-промислової співпраці, зокрема про намір створити спільне підприємство з Patria для безпілотних систем, співпрацю Міноборони з Nokia Defense та ICEYE, виробництво важких безпілотників з Insta.
США схвалили продаж Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для Patriot та супутнього обладнання і послуг орієнтовною вартістю 2,1 мільярда доларів.
Станом на кінець жовтня загальна сума взятих партнерами фінансових зобов’язань у межах програми PURL становила близько 9 мільярдів доларів.
Енергетична підтримка:
Майже 250 мільйонів євро надійшло від Німеччини. Ще 45 мільйонів євро надасть Швеція, 40 мільйонів – Нідерланди. Норвегія оголосила про додаткову енергетичну підтримку України на близько 48 мільйонів євро. Надала кошти також Мальта.
Світовий банк: інвестиції Україні на суму 116,2 мільйона доларів у межах програми «Інтеграція відновлюваних джерел енергії» (REI).
У жовтні в Україну також надійшло 98 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою близько 1387 тонн. Цю допомогу надали дев’ять країн: Австрія, Азербайджан, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Фінляндія, Чехія, Швеція та Швейцарія. Зокрема, це генератори різної потужності, силові трансформатори, кабельна продукція.
Санкційні кроки:
Президент підписав укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій проти російських субʼєктів та осіб, які причетні до виробництва балістичних ракет, сприяють обходу санкцій у фінансовій сфері, діють в інтересах Росії на тимчасово окупованих територіях нашої країни, постачають російському ОПК обладнання і компоненти для військової авіації, бронетехніки, ракетного озброєння і дронів, залучені до створення супутникової системи зв’язку «Рассвєт», а також проти 39 суден російського тіньового флоту.
Санкційні кроки країн-партнерів:
У жовтні Євросоюз, Велика Британія та Японія суттєво посилили санкційний тиск на Росію.
Європейський Союз запровадив найбільший санкційний пакет проти російських підприємств, що виробляють балістичні ракети, засоби зв’язку, електроніки, радіонавігації, спеціальну техніку, а також пов’язані з машинобудуванням і суднобудуванням, та їхніх керівників. До нього ввійшли: 826 юридичних осіб, 743 фізичні особи, зокрема керівники підприємств, які працюють на російський ВПК, та 77 осіб, що брали участь у незаконних «виборах» до Держдуми РФ на тимчасово окупованих територіях України, а також члени Центрвиборчкому РФ. П’ятнадцятого жовтня до санкційного переліку додано три особи та дев’ять організацій за обхід санкцій.
Велика Британія схвалила два санкційні пакети. Пакет від 1 жовтня охоплює 23 підсанкційні юридичні та фізичні особи і вісім суден. Цей пакет спрямований проти LNG-флоту, причетних до депортації українських дітей і поширювачів дезінформації. Другий пакет від 8 жовтня охоплює 26 компаній та осіб і 12 танкерів тіньового флоту.
США 1 жовтня запровадили нові санкції проти російської платіжної мережі A7 Network, пов’язаної з Промсвязьбанком РФ. Ця мережа визнана значною транснаціональною злочинною організацією, американським фінансовим установам запропоновано заборонити певні перекази, пов’язані із субагентами A7.
Японія заморозила активи 33 організацій, зокрема Garantex, і дев’яти осіб. Країна вперше запровадила обмеження щодо 35 суден тіньового флоту та заборонила експорт для чотирьох компаній із Туреччини й ОАЕ. Японія також розширила заборону на експорт до РФ промислових товарів за кодами HS.