У Києві розпочався п’ятий Саміт перших леді та джентльменів на тему «Освіта, що моделює світ», який ініціювала перша леді України Олена Зеленська.
На захід прибули перші леді та джентльмени із шести країн: Доріс Шмідауер (Австрія), Бо Тенгберг (Данія), Сір’є Каріс (Естонія), Сюзанн Іннес-Стубб (Фінляндія), Ельке Бюденбендер (Німеччина) та Діана Наусєдєнє (Литва).
«Дозвольте вам усім подякувати за непросте для багатьох рішення приїхати до нас. До країни, у якій іде війна. Хочу, щоб ви знали, що ви сьогодні не тільки берете участь у великій дипломатичній події, візіонерській дискусії, ви допомагаєте нам, українцям, відчувати, що життя – у його нормальному сенсі – триває», – зазначила у виступі дружина Президента України.
У перший день Саміту відбулася презентація результатів міжнародного дослідження «Освіта як інструмент формування особистої стійкості, соціального капіталу країни та культури миру».
Опитування провели за участю українських і міжнародних партнерів та експертів у 14 країнах: Австрії, Великій Британії, Данії, Естонії, Литві, Мексиці, ОАЕ, ПАР, США, Туреччині, Україні, Фінляндії, Чехії та Японії. Дослідження охопило три цільові аудиторії: учителів, учнів та батьків. У ньому взяли участь близько 200 школярів 15–17 років, 100 вчителів і 100 батьків у кожній країні.
«Ми спеціально поставили презентацію дослідження на самий початок Саміту, щоб у нас усіх було більше інформації, інсайтів для того, щоб ми мали на що спертися в подальших дискусіях», – сказала Олена Зеленська.
Згідно з результатами дослідження, від учителя діти найбільше очікують справедливого ставлення (32 %) та підтримки й поваги (31 %).
Українські учні найціннішими рисами вчителя під час війни вважають уміння підтримати (58 %) та розуміння життєвих обставин (56 %). Тридцять один відсоток опитаних українських підлітків відчуває тривогу чи страх під час навчання та потребує особливої уваги й психологічної підтримки. Саме потреба в психологічній підтримці учнів є одним із ключових закликів України до світової спільноти на цьому Саміті.
Щодо навичок, які школа допомагає розвинути, то 40 % підлітків назвали креативне мислення, 38 % – уважність і відповідальність, 32 % – здатність працювати в команді та емоційну стабільність, 31 % – мотивацію та самосвідомість. Серед українських учнів 79 % опитаних вважають, що школа має бути осередком національно-патріотичного виховання, а 44 % беруть участь у волонтерських та суспільно корисних проєктах.
Вчителі назвали найбільшими проблемами у своїй роботі низьку заробітну плату (46 %), велике навантаження та виснаження (41 %), відсутність поваги з боку учнів та батьків (39 %).
Батьки вважають ключовими функціями освіти підготовку молоді до самостійного й успішного дорослого життя (45 %) та набуття знань і навичок для працевлаштування (34 %).
Однією з помітних тенденцій у сфері освіти є зростання ролі штучного інтелекту (ШІ). Згідно з результатами опитування, 22 % школярів і 24 % вчителів часто використовують ШІ у навчанні та роботі.
На запитання, що може сприяти формуванню культури миру, найбільш поширені відповіді учнів такі: розвиток емпатії, толерантності та поваги до різних думок (37 %), навчання мирного вирішення конфліктів (37 %) і прав людини (34 %).
Результати дослідження обговорили під час міністерського діалогу. У дискусії взяли участь: міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, міністерка вищої освіти й науки Данії Крістіна Егелунд, федеральний міністр освіти Австрії Крістоф Відеркер, генеральна секретарка Міністерства освіти та досліджень Естонії Тріін Лаасі-Оіге, заступник державного секретаря Міністерства науки та вищої освіти Польщі Анджей Шептицький, парламентський секретар Міністерства освіти Латвії Давіс Мартіньш Даугаветіс та віцеміністр освіти Литви Йонас Петкявічюс. Модератором діалогу був директор з питань освіти та навичок OECР Андреас Шляйхер.
Дослідження розробив і виконав Центр соціальних змін і поведінкової економіки у співпраці з Deloitte, за сприяння Організації економічного співробітництва та розвитку (OECР), за підтримки глобального фонду «Освіта не може чекати» (Education Cannot Wait), Міністерства освіти і науки України та Київської школи економіки (KSE).