Радник – уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк і радник Президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) провели брифінг, під час якого продемонстрували представникам українських та іноземних медіа компоненти російських ракет і дронів, які атакують українські міста й громади. Серед них – електроніка та деталі БпЛА «Герань-4» і «Герань-5», ракет «Іскандер-М», «Калібр», Х-101, «Бандероль», «Філін» та «Дань-Т».
За словами Сергія Бескрестнова, росіяни завдають по Україні ударів дронами, які тільки вийшли з виробництва. Щомісяця Росія виготовляє до трьох тисяч реактивних дронів і працює над збільшенням їх кількості. Уже зараз є п’ять модифікацій БпЛА «Герань», також Росія масштабує виробництво ракет «Бандероль», «Філін», «Дань-Т».
«Для нас це виклик на майбутнє. Нам треба працювати в сегменті реактивних перехоплювачів, але й потрібна наша бюджетна, дешева ракета “земля – повітря”. Чому дешева? Сто тридцять тисяч доларів коштує звичайний “шахед”, і коли ми збиваємо їх ракетами, які коштують 300–500 тисяч, то це нераціонально. Нам потрібно шукати таку зброю, яка за ціною буде еквівалентна. Знаю, що зараз у нас виробництво над цим працює», – розповів він.
Радник Президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони також відзначив важливість роботи Starlink, оскільки на ньому працюють дрони-перехоплювачі та українська авіація, яка збиває російські засоби ураження.
Владислав Власюк зауважив, що майже вся електроніка представлених російських дронів і ракет – іноземного виробництва. Найбільша кількість – із Китаю. Зокрема, у російських БпЛА масово знаходять китайські антени, двигуни й камери. Також виявляють деталі з європейських країн та США. Радник – уповноважений Президента України з питань санкційної політики зазначив, що завдяки аналізу залишків російських ракет Х-101 вдалося зафіксувати, як Росія намагалася замінити певні американські компоненти, але не змогла.
«Російська “оборонка” абсолютно повністю залежна від іноземних компонентів, і без них вони б не випускали нічого, крім “Орєшніка”. Тому пріоритетна тема санкційної роботи – щоб ці всі компоненти були недоступні або важкодоступні для російського ВПК, Ірану й Північної Кореї. І тут є певні успіхи», – розповів Владислав Власюк.
Зокрема, Китай декілька днів тому змінив правила експортного контролю: запроваджений ліцензійний режим для експорту багатьох позицій електроніки та компонентів, необхідних для виробництва дронів, зокрема реактивних двигунів. Нові правила набудуть чинності 18 листопада. Водночас деякі прямі постачання в Росію з Китаю досі зберігаються. Важливо, щоб усі стежили за тим, щоб Росія в порушення цих положень не імпортувала з Китаю компоненти, які вона використовує для виробництва своїх дронів.
Радник – уповноважений Президента України з питань санкційної політики зазначив, що Україна продовжує передавати партнерам максимально детальну інформацію про серійні номери, виробників і компоненти, які фіксують у російській зброї.
«Лише посилення санкційного тиску змусить РФ до конструктивних переговорів про справедливий і сталий мир. Відповідно, ми постійно виходимо з дуже конкретними пропозиціями до всіх наших партнерів. Майже п'ять років війни навчили, що відбувається постійний розвиток усіх технологічних систем, росіяни вкладають у це всі свої ресурси, тому до цього треба бути готовим і реагувати санкційними діями», – наголосив Владислав Власюк.
За його словами, для зменшення масштабів виробництва російського озброєння необхідна повна синхронізація санкцій проти російських виробників, зокрема балістики, у юрисдикціях багатьох країн і робота правоохоронних органів у відповідних країнах для того, щоб вони розслідували та зупиняли постачання електроніки в РФ.