Агресія Росії проти України показала, що Європа повинна бути готовою до сучасних загроз, зокрема має виробляти саме те, що працює сьогодні під час бойових дій. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський під час звернення на засіданні Ради міністрів закордонних справ держав – членів Європейського Союзу, що відбулося в Києві.
«Якщо в нас є такі програми, як SAFE, ми маємо зробити їх справді сучасними та ефективними. Європа має виробляти не лише те, що вміє, а й те, що справді працює в сучасній війні, що випробувано в сучасній війні. І країни, які вже працюють над спільним виробництвом із нами, це розуміють. Україна має цей досвід», – сказав Глава держави.
Президент зазначив, що унікальність досвіду нашої країни в захисті життя та критичної інфраструктури помітна зараз, під час роботи українських експертних команд на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Україна вже розпочала співпрацю із Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Йорданією, також є сигнали від Бахрейну.
Володимир Зеленський нагадав, що Україна працює разом і з деякими європейськими країнами над модернізацією оборони, але це потрібно для всієї Європи.
«Я дякую всім, хто залучений до програми PURL та інших ініціатив, що захищають наше небо. Дрони, крилаті ракети, балістичні загрози – усе має отримувати чітку відповідь. У короткостроковій перспективі нам потрібне фінансування для цього. Але в довгостроковій перспективі Європа має бути здатною самостійно виробляти всі типи ракет і оборонних систем», – наголосив Президент.
Глава держави також акцентував, що Європа має забезпечити реалізацію рішень, які ухвалює. Зокрема, не повинні блокуватися такі життєво важливі рішення, як про 90 млрд євро фінансової підтримки для України.
«Ми маємо зміцнювати довіру до Європи, а не послаблювати її. І, до речі, окрім довіри до Європи, це базове питання безпеки. Ми вже маємо готуватися до наступної зими. У нас є план, але через те, що пакет підтримки на 90 мільярдів досі заблокований, ми не можемо використати 5 мільярдів, запланованих на захист і відновлення, щоб підготуватися, незалежно від того, якою буде ця зима», – зазначив Володимир Зеленський.
Крім того, потрібно послідовно посилювати обмеження щодо російської нафти та інші санкції проти агресора. Ще одним важливим аспектом є членство України у Європейському Союзі, що є гарантією безпеки як для нас, так і для Європи. Наша країна готова до відкриття кластерів і продовження переговорів про вступ. Ключове – встановлення чіткої дати вступу до Євросоюзу, що буде запобіжником для всіх російських спроб завадити цьому.
«Коли країни Близького Сходу та регіону Затоки звертаються до України по підтримку, вони сприймають Україну як частину Європи. Вони бачать це як співпрацю з Європою. Там ніхто не сумнівається, що Україна – це Європа. Внесок України в глобальну стабільність вважають внеском Європи всі у світі. То чому ж у деяких ключових питаннях Україна досі не має повноправного статусу як частина Європи?» – акцентував Президент.
Володимир Зеленський нагадав, що чотири роки тому російську армію змусили відступити від Києва, і на прикладі Бучі всі побачили, що Україна бореться проти жорстокого й абсолютно неадекватного агресора. Глава держави наголосив, що Росія жодним чином не має виграти цю війну, не має отримати жодної винагороди від цієї війни й не має випереджати країни Європи у нових технологіях.
Президент переконаний, що Європа повинна бути присутня під час переговорів про завершення війни і її інтереси мають бути враховані.
«Ми робимо все, щоб завершити цю війну дипломатичним шляхом. Звісно. Це необхідно. Водночас Росія не демонструє жодного наміру укласти надійну угоду, але значною мірою все залежить від тиску. І я сподіваюся, що Сполучені Штати залишатимуться рішучими та допоможуть залучити Росію до тристоронньої зустрічі й тиснутимуть на неї, щоб вона пішла на мир», – наголосив Володимир Зеленський.
У засіданні взяли участь міністри закордонних справ Болгарії, Естонії, Ірландії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Румунії, Словенії, Хорватії, Швеції, міністр-делегат у справах Європи Міністерства закордонних справ Франції, заступники міністрів закордонних справ Греції та Чехії, представники урядів Австрії, Бельгії, Іспанії, Кіпру, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Португалії та Фінляндії, посли Данії, Словаччини та Угорщини в Україні.
