Президент:

Офіс:

Президент:

Офіс:

Президент України

Промови та звернення

Коли народ захищається у війні на знищення, коли стоїть питання про життя або смерть мільйонів, немає неважливих речей. Немає неважливих моментів. Усе має значення. І кожен може внести свою лепту в перемогу всіх.

Зараз іще не можна думати, ніби ми вже пройшли всі випробування. Ми всі хочемо перемоги. Але коли вона буде – кожен це побачить. Кожен це відчує – що настає мир.

Це війна за наше життя, у якій у нас є тільки один шлях – вибороти для України мир. Вибороти для України безпеку.

Ви тепло прийняли вже понад 30 тисяч українців, які покинули свої домівки через цю війну. Але саме ви як держава – серце Європи можете надихнути усіх інших європейців зробити більше. Щоб допомогти нам вигнати окупантів з України і відновити дорогоцінний мир.

Тиранія повинна програти. Тиранія завжди повинна програвати. А щоб це сталося, свобода має отримати всю необхідну зброю для перемоги, для захисту. Україна вдячна за підтримку, яку вже одержала від вас. Але війна настільки інтенсивна, російські війська настільки активні, що нам потрібно більше.

Ваша держава надала нашій спеціальний статус країни-однодумця. Але ми не тільки у думках споріднені – ми споріднені й у мріях. Тому я запрошую вашу прекрасну державу придивитися до наших південних регіонів, до нашого узбережжя Чорного й Азовського морів.

Сьогодні в мене небагато слів, немає багато часу та є дуже багато емоцій і ще більше завдань. Такий зараз момент. Переломний момент, коли говорити можна й треба тільки про найголовніше. Так, є переговорний процес, який триває. Але це – поки слова. Поки без конкретики.

У нас із вами немає спільних кордонів, але у нас із вами є спільний сусід, який заперечує всі наші з вами спільні цінності. Для російської держави в її сучасному стані не мають жодного значення ані свобода народів, ані свобода людини.

Масштаб викликів не зменшився. Російська армія все ще має значний потенціал для продовження атак проти нашої держави. У них ще багато техніки й вистачає абсолютно безправних людей, яких вони можуть відправити в котел війни. Тому ми не розхолоджуємось і не зменшуємо наші оборонні зусилля.

Знаючи ваш потенціал, вашу творчу економічну потугу, я пропоную вашій країні взяти шефство над одним із наших прекрасних регіонів після війни. Авжеж, після війни. Миколаїв, місто корабелів, може стати таким містом, таким регіоном, який обʼєднає нас із вами ще більше, який Данія може допомогти відновити.