Вітаю!
Дорогі друзі, Марку, дорогий Марку, дорога Урсуло, Алексе, Робе. Я не всіх бачу, перепрошую.
Дорогі друзі!
Дякую вам за увагу до нас, дякую вам за увагу до України, до українських оборонних компаній і до наших оборонних спроможностей, які справді стали одними з найсильніших у Європі та були перевірені сучасною війною.
І що ми сьогодні маємо на увазі, коли говоримо про сучасну війну?
Війна докорінно змінилася.
Це революційні зміни в самій природі війни – такі ж серйозні, як ті, що відбулися під час Першої світової війни, коли кулемети почали вирішувати результат битв, або сталися з розвитком сучасної танкової війни, яка мала такий глибокий вплив на Європу під час Другої світової війни, або з винайденням ракет.
Сьогодні дрони й сама технологія ведення бою на відстані є революційною зміною в технології війни.
Тож в Україні, захищаючи наші позиції на фронті в абсолютно справедливій війні для самооборони, ми зараз знищуємо близько 30 тисяч російських солдатів щомісяця. Просто уявіть цей масштаб.
Лише в червні було знищено майже 28 тисяч російських солдатів, і щодо кожного з них ми маємо відеопідтвердження. Переважну більшість було уражено дронами.
Відверто кажучи, ми цим не пишаємося. Ми говоримо про це, щоб показати, який вигляд має сучасна війна – війна, яку ми не починали, але яку змушені вести, щоб захистити нашу країну, наш народ, наших дітей.
Щодня в цій війні також знищується величезна кількість ворожої техніки, логістики та військових об’єктів. І знову ж таки, більшість цього ми робимо за допомогою дронів.
Водночас ми проводимо кампанію із забезпечення безпеки в Чорному морі, використовуючи наші морські дрони.
Це не просто ударні платформи, які застосовують для знищення російських військових кораблів у морі.
Наші морські дрони вже перетворилися на багатоцільові платформи, здатні завдавати ударів із моря по різноманітних цілях на суходолі та в повітрі.
Водночас ми ведемо боротьбу в небі на двох ключових напрямах: захищаємо Україну від російських атак і здійснюємо наші далекобійні санкції проти Росії за цю війну, а також кампанію тиску середньої дальності на всю глибину тимчасово окупованих територій України.
Передусім завдяки нашим дронам ми забезпечили собі здатність завдавати ударів на всю глибину окупованої території.
І ви бачите, який вигляд мають масовані атаки Росії. Вони дуже схожі на те, що ми нещодавно бачили в сусідньому регіоні, коли іранські сили завдавали ударів по своїх сусідах. Ударні дрони різних типів, ракети, зокрема велика кількість балістичних.
Ми підвищили рівень перехоплення російських дронів «Шахед» до понад 90%. Це означає тисячі збитих російських ударних дронів щотижня. І, з усією повагою, жодна інша країна не має спроможності захищатися від ударних дронів у такому масштабі. Реалії цієї війни змусили нас її створити.
Сьогодні ми захищаємося від сотень і сотень ударних дронів щодня і щоночі, від тисяч і тисяч щотижня та щомісяця.
Український оборонний сектор створює цю спроможність навіть у розпал повномасштабної війни.
Ми також зберігаємо високий рівень перехоплення крилатих ракет завдяки тому, як ми вибудували нашу протиповітряну оборону, і, звісно, завдяки підтримці всіх наших партнерів, які продовжують надавати Україні оборонну допомогу. Дуже вам дякую.
У мене до вас запитання: невже ви справді вважаєте правильним залишати поза НАТО країну й народ із таким рівнем обороноздатності?
Якщо ми вже маємо ці спроможності, якщо українці вже вміють так воювати, то цілком логічно, щоб ці спроможності стали частиною колективної оборони Альянсу. Це зробило б усіх нас сильнішими.
І ми вже бачимо одне в одному надійних партнерів. Тож було б цілком природно стати частиною однієї спільної безпекової спільноти.
Факт у тому, що ми ще довго залишатимемося поруч із джерелом проблеми – Росією. Україна в НАТО – це джерело надзвичайної оборонної спроможності.
Водночас ми повністю зруйнували саму ідею про те, що Росія має стратегічний тил.
Ви знаєте цю країну. Тривалий час Росія вважала, що має територіальну перевагу, якої немає ні в кого іншого, – глибокий тил, де можна безпечно тримати військове виробництво, військову техніку й усе, від чого залежить її війна, вважаючи, що туди ніхто не зможе дотягнутися. Ми дотягнулись. Лише вчора українські дрони прорвали російську оборону й уразили російський НПЗ у Сибіру. І це не виняток. Це нова реальність. У Росії не залишилося жодного великого НПЗ, який Україна не вражала.
Хочу наголосити: на відміну від Путіна, ми ведемо цю війну не заради задоволення чи геополітики. Росія принесла цю війну в Україну. Вона вбиває наших людей. Вона хоче знищити нашу незалежність. Ми лише захищаємося – із першого дня цієї війни ми захищаємося.
Ми підвищуємо ціну цієї війни для Росії і тим самим збільшуємо шанси на мир.
Ми здатні робити це завдяки сотням тисяч українців, які працюють у нашому надзвичайно важливому оборонному секторі, і сотням компаній, що виробляють усі типи сучасної зброї, потрібної Україні.
Сьогодні завдяки цьому Україна має найбільшу у світі та найрозвиненішу спроможність дронової війни. І ми пропонуємо цю спроможність нашим партнерам у межах ініціативи Drone Deal.
Я вдячний усім, хто вже приєднався до цієї ініціативи, і тим, хто приєднується. Ініціатива Drone Deal – це не лише про купівлю дронів, а й про спільне виробництво, пришвидшений доступ до засобів захисту критичної інфраструктури, протиповітряну оборону та, звісно, безпекову співпрацю.
Також хочу подякувати кожному лідеру, кожній країні та кожній компанії, які співпрацюють з Україною в оборонному секторі.
Європейський Союз, Туреччина, країни НАТО, а також такі держави, як Азербайджан і країни Затоки та інші друзі, вже є нашими сильними партнерами. І я сподіваюся, що наша співпраця забезпечить нашим народам надійний захист від загроз.
Єдине, що нам ще потрібно зробити тут, у Європі, – це побудувати сильний захист від російських балістичних ракет. Це великий виклик – це правда. Це остання велика перевага Росії.
І, як ми побачили з воєн на Близькому Сході та в регіоні Затоки, це питання глобального значення.
Я переконаний, що Європі терміново потрібна власна спроможність виробляти антибалістичні системи й ракети до них.
Ми всі цінуємо систему Patriot. Це чудова система. Є й інші.
Але сьогоднішні війни показали, що поточного виробництва Patriot недостатньо, щоб задовольнити дедалі більший попит на захист від балістичних ракет. Це факт.
І ми маємо відреагувати на цей факт.
Тим, хто захищає життя, потрібно більше систем Patriot. Ми також обговорювали з нашими американськими партнерами ліцензії на виробництво Patriot. Прошу вас підтримати наші зусилля, щоб це стало реальністю.
І останнє. Як я вже сказав, Європі потрібні власні ефективні антибалістичні системи й ракети до них. Ця робота вже триває, і я закликаю всіх вас і всіх наших партнерів приділити їй належну увагу. І це не може чекати до 2030 року чи ще довше. Європі потрібні доступні антибалістичні системи масового виробництва якнайшвидше. Фактично вже сьогодні.
Упевнений, ви погодитеся зі мною: ідеться не про максимізацію прибутків для урядів чи промисловості. Ідеться насамперед про забезпечення максимально сильного захисту – захисту для сотень мільйонів європейців. І цей захист потрібен сьогодні, а не через роки.
Ми працюємо над розвитком Антибалістичної коаліції, і я сподіваюся, що це дасть реальні сильні результати.
Поки ця робота триває, прошу допомогти нам отримати більше ракет для ППО. Це наш основний пріоритет зараз.
Усе інше ми здатні зробити самі. Але коли йдеться про протиповітряну оборону, нам потрібна рішучість наших партнерів.
Прошу, щоб більша рішучість і більше рішень щодо протиповітряної оборони стали одним із ключових результатів цього саміту НАТО в Анкарі.
Закликаю всіх вас і всіх наших партнерів у НАТО тісно співпрацювати з нами, з Україною, для розвитку сучасних оборонних спроможностей і захисту від усіх типів дронових загроз.
Дякую всім, хто допомагає нам захищати життя. І я не можу завершити без слів вдячності за позицію лідерів країн, які чітко заявили: місце України – в НАТО, адже НАТО з Україною – це Альянс заради майбутнього. Сучасний Альянс має відповідати викликам сучасного світу – з Україною, із силою нашої оборонної промисловості і, найголовніше, зі стійкістю та досвідом наших людей.
Я пишаюся нашими людьми. Я пишаюся Україною. Ще раз дякую, друзі, за запрошення.
Слава Україні!
