Щиро дякую.
Шановні пані та панове, шановні наші друзі, справжні друзі й партнери!
Насамперед хочу подякувати вам за підтримку нашої платформи – Кримської платформи. До речі, це вже шоста зустріч нашої Кримської платформи, і сьогодні тут присутні понад 60 учасників, серед яких 16 лідерів з усіх континентів, а також уперше беруть участь Панама – ми дуже раді бачити вас – та Тринідад і Тобаго. Представництво постійно зростає, і сьогодні воно найсильніше за всі роки існування Кримської платформи. Найбільше. І ця міжнародна присутність дійсно важлива.
І це не просто черговий формат. І це не просто щорічна зустріч. Це постійне підтвердження того, що ви справді поважаєте основні принципи нормального життя, нормального людського життя.
Сьогодні навіть саме словосполучення «міжнародне право» звучить майже дивно. І майже ніхто у світі більше не вірить у міжнародне право.
Але ми все ж не хочемо, щоб ці слова взагалі втратили своє значення. Ми хочемо, щоб міжнародне право мало реальну силу – саме від цього залежить, чи має людське життя хоч якусь реальну цінність.
Коли ми говоримо про міжнародне право, ми маємо на увазі саме це: ми хочемо, щоб Росію, яка розпочала цю війну та привласнює землю, притягнули до відповідальності.
Ми хочемо, щоб люди, яких Росія тримає в окупації в Криму та в інших тимчасово окупованих частинах нашої країни, у Запорізькій та Херсонській областях, на нашому українському Донбасі, а також ті, кого Росія утримує у в’язницях і таборах, мали хоча б надію, що одного дня Росію притягнуть до відповідальності за ці злочини.
Коли ми збираємося на такі зустрічі, коли бачимо, що Кримська платформа об’єднує таких людей, як ви, ми розуміємо, що надія ще є. І це важливо не лише з моральної точки зору.
Сьогодні, коли світ бореться з кризою вартості життя та абсолютно жахливим зростанням цін на енергоносії і продукти харчування, усе це неминуче повертає нас до Криму. Саме там, до речі, усе й почалося багато років тому, у 2014 році.
Крим – наш Крим – у центрі путінської війни та всіх криз, спричинених бойовими діями в Чорному морі. Якби Росія не вкрала Крим, якби Путін не перетворив Крим на джерело війни та величезну військову базу, зерно та добрива, дизель і нафта зараз вільно перевозилися б Чорним морем так само, як це було до початку путінської війни проти нас.
Але він вирішив порушити всі можливі правила. А тепер на додачу до цього ми бачимо війну з Іраном та інші кризи на Близькому Сході й у Затоці. Вони лише посилюють те, що почалося так давно з переконання Путіна, що він може розпочати війну і це йому зійде з рук.
Сьогодні люди в багатьох країнах платять більше з власної кишені, щоб просто жити, тоді як інші змушені боротися за свої життя лише тому, що одна людина вирішила, що може перекроювати кордони як заманеться.
З року в рік ми змушені знову стикатися з тими самими проблемами. Так само, як і у 2022 році, зараз ми знову працюємо над забезпеченням продовольчого коридору в Чорному морі та експорту інших товарів, які дійсно потрібні світовим ринкам.
І я вдячний Європі та вдячний Америці – усім, хто намагається нам допомогти. Я вдячний Туреччині, Єгипту та іншим країнам світу…
Ми обговорили це з нашими партнерами. Багато хто вже долучився до роботи із захисту продовольчої безпеки та безпечної навігації в Чорному морі. Єгипет, Індія, Туреччина вже запропонували нам варіанти. Вони вже на папері. Ми погоджуємося на шлях, який може принести безпеку, і зараз чекаємо на відповідь Росії.
Україна готова зробити свій внесок у забезпечення спокійного та безпечного судноплавства й продовольчої безпеки в Чорному морі за умови, що Росія також готова піти на реальні кроки в напрямку деескалації.
Треба з чогось почати, і Росія має почати з поваги до інших.
Елементарна повага до світу починається з простих речей: продовольчої безпеки, енергетичної безпеки та права людей жити без страху. Росія має пройти через ці зміни.
Неповага почалася з Криму у 2014 році, коли Росія вторглася до Криму. Тому повного повернення до нормального життя не може бути без Криму – без відновлення безпеки, захисту людей і їхніх життів, звільнення ув’язнених, яких утримує Росія, та повернення до основних принципів міжнародного права.
Територіальна цілісність важлива. Суверенітет держав важливий. Людські життя важливі. Росія має це засвоїти.
Сьогодні серед нас є людина, яка точно знає, що це означає, – Дарина, дівчина з Криму. Вона розповість вам, як це – жити під окупацією, щодня стикатись із залякуваннями та пропагандою, яка намагається змінити спосіб мислення та почуття людей, і при цьому залишатися з Україною. Щиро дякую. Дякую, Дарино. І я дякую всім вам, хто нам допомагає. Дякую, що сьогодні ви з нами, що завжди підтримуєте Україну.
Дякую, що пам’ятаєте про Крим. Український Крим. Дякую!
Слава Україні!
