Дуже дякую.
Пані та панове!
Цього понеділка дорогою до Нью-Йорка, десь у небі над великим і прекрасним Атлантичним океаном, я прочитав допис Президента Трампа у Truth Social. Президент написав, що «Росія втратила контроль над своєю дизельною промисловістю через війну з Україною». І важко уявити собі більш принизливу поразку для країни, яка має постійне місце в Раді Безпеки ООН і так пишається своїм нафтовим експортом. Цитую: «Значна частина їхніх НПЗ, що виробляють дизельне пальне, була підірвана та, принаймні тимчасово, виведена з ладу». Кінець цитати.
І це правда. Росія облажалася. І висновок допису також правильний: «Цю безглузду й нескінченну війну з Україною треба закінчити».
Я не знаю жодного світового лідера, який би сказав інакше. Я не знаю нікого, хто б відкрито підтримував цю війну…
За винятком однієї людини.
Пані та панове!
Уже майже п’ять років російські генерали намагаються виконати божевільний наказ Путіна – захопити наш Схід, Донецьку область. І лише цього року, із січня до серпня, російська армія втратила на полі бою в Україні 248 964 особи. За вісім місяців. Двісті сорок вісім тисяч. Загиблих і важкопоранених. У 21 країні світу населення менше, ніж кількість російських військових, втрачених лише за ці вісім місяців.
У нас є відеопідтвердження кожної із цих втрат. І це не просто статистика. Це люди. У нас є архів відеозаписів із дронів – відео, на яких видно, як тисячі й тисячі росіян гинуть у кіл-зонах. Це божевілля. Але вони все одно продовжують іти туди на смерть. Бо саме цього хоче Путін.
І, втративши стільки людей, Росія цього року спромоглася захопити трохи більш ніж тисячу квадратних кілометрів нашої землі, і ми вже звільнили значну її частину.
Росія – це країна, яка вже має 17 мільйонів квадратних кілометрів власної землі – без урахування, до речі, української території. Отже, щоб додати ще тисячу квадратних кілометрів, Путін платить життям 248 людей за кожен кілометр. Хтось іще досі вважає його розсудливим і поміркованим?
Його товариш, лідер Північної Кореї, відправив свої війська до Росії, щоб підтримати слабкі місця російської армії. Північнокорейці також зазнали втрат. Важких втрат.
Ви, мабуть, бачили трансляції з Пхеньяна, де вшановували загиблих. І це теж божевілля. Чому корейці мають віддавати свої життя у війні проти України?
Кім Чен Ин використовує їх як валюту. І дещо за це отримує. І сусіди Північної Кореї та інші країни Азії, мабуть, уже помітили вдосконалення її балістичних ракет і значно більші можливості Пхеньяна у сфері дронів.
Отже, війна, якій не вдалося вчасно запобігти, яку не вдалося вчасно зупинити й за яку Росію вчасно не покарали, і далі поширюється, і разом із нею шириться зло.
Нещодавно ми відправили двох північнокорейських військовополонених до Республіки Корея. Цих хлопців нелегко взяти в полон живими. Один із них, коли зрозумів, що його візьмуть у полон, намагався накласти на себе руки. І він був шокований тим, що доля не дозволила йому померти.
Ось так виховують людей на півночі. Це реальність. У них забирають свободу. У них забирають право вибору. І їм вбивають у голови, що вони мусять померти, як би там не було.
Ви справді хочете дати такій силі ще більше часу, щоб вона навчилася воювати?
Це триває вже п’ять років.
І ми знаємо, що Путін нещодавно знову пообіцяв представникам американського Президента, що захопить нашу Донецьку область. І сказав, що йому потрібно ще лише кілька місяців… Це, мабуть, уже 17-й чи 18-й раз за п’ять років, коли він дає таку обіцянку. Завжди одне й те саме: «Та ще кілька місяців». А потім він знову переносить дедлайн. І цього разу в Путіна теж не вийде.
Але після цього він укотре чітко дасть зрозуміти світові, що навіть нашої Донецької області йому замало. Він хоче й інші наші міста: Одесу та Харків, Дніпро та інші. Хтось у Кремлі навіть розмістив картину з написом: «Даєш Київ!». Росія зазіхає на нашу сусідку Молдову. Вона постійно погрожує Польщі та країнам Балтії. Росія не виявляє жодної поваги до державності країн Південного Кавказу та Центральної Азії. І, на жаль, на жаль, люди в Сирії та по всій Африці також дуже добре знають, що таке російські вбивці.
Здається, щось завжди заважає Путіну просто сказати: «Все. Досить. Мир». Щось завжди заважає йому визнати, що 17 мільйонів квадратних кілометрів його власної території, визнаної на міжнародному рівні всіма вами, має бути достатньо для цієї людини. Путін постійно шукає когось, хто допоможе йому вбити більше людей за кожен кілометр землі, захопити більше територій, напасти на іншу країну замість того, щоб просто зупинитися і керувати власною країною.
Після всього цього чи можете ви взагалі уявити його без війни? Він – «нульовий пацієнт», той, від кого ця ідея війни продовжує поширюватися далі. І хай куди б вона поширювалася, вона приносить лише біль, нестабільність, нові ризики і, звісно, нові кризи. Що більше свободи дій має Путін, то небезпечнішим стає світ для всіх інших.
Ось чому «нульового пацієнта» треба зупинити. Його треба позбавити простору для дій і простору для подальшого поширення цього зла.
Пані та панове!
Минулого року, коли я виступав тут, я сказав, що ми живемо в часи, коли зброя вирішує, хто виживе. І я сказав: якщо нація прагне миру, вона повинна працювати над сильною зброєю. Україна саме це й робить. І саме тому вперше в історії Росії ми зараз чуємо, що її гордість – нафтова промисловість – дихає на ладан. Але нафта сама по собі не є ціллю України. Це не наша ціль. Так само, як і бензин чи дизель. Чи заводи та порти як такі. Наша ціль – здатність Росії фінансувати цю війну, затягувати її, робити її ще жорстокішою та більш руйнівною.
Щоб зупинити Путіна, потрібно зупинити російські фінанси та російське виробництво.
І наші чудові солдати та наша зброя працюють саме для цього, виключно для цього. Світова підтримка України допомагає нам це робити. І я вдячний усім, кожній країні, яка підтримує нас – підтримує Україну – і допомагає нашому народу.
Санкції, пакети допомоги, наше спільне виробництво зброї – усе це, звісно, має значення. Усе це робить нас сильнішими. Коли хтось дає Росії більше грошей через торгівлю, він дає більше часу цій війні. Саме тому ми наполягаємо на обмеженні торгівлі з агресором, і саме тому ми самі «спалюємо» російські доходи.
Багато хто з вас тут не раз бачив, як зловживання правом вето в ООН послаблює світ і віддаляє мир. Коли в Росії є гроші, вона завжди каже «ні» – «ні» дипломатії. І це також своєрідне вето на мир – не офіційне право, але реальне.
І коли хтось у світі послаблює санкції проти російських олігархів, це, можливо, робить життя багатих росіян комфортнішим, але це також дає більше часу війні, більше часу Путіну, щоб відправляти бідних людей у кіл-зону. Тому прибутки Росії мають залишатися ціллю. Дефіцит бюджету Росії зараз більший, ніж у будь-який інший рік, і більшість російських регіонів уже збанкрутувала.
Цього літа Росія планувала масштабні операції на фронті. Усі вони провалилися.
Ставка Росії на крилаті ракети й «шахеди» не спрацювала так, як планував Путін. Вони все ще завдають шкоди, але вони не зламали нас. Ми побудували свою оборону. Що для нас зараз справді складно, то це російські балістичні ракети та їхні нові реактивні «шахеди», іранські технології. Просто уявіть. Від початку цього року Росія вже застосувала проти нас, проти України, наших людей і наших дітей понад 2100 ракет різних типів. Понад 950 із них – балістика. За вісім місяців цього року Росія застосувала проти України, проти наших людей 63 тисячі ударних дронів різних типів. І понад 7700 із них були реактивні «шахеди» – справді руйнівна та дуже небезпечна зброя. Просто замисліться.
Росіяни запускають реактивні «шахеди» щогодини – щогодини – проти наших міст, нашої економіки, нашої інфраструктури. Наша бойова авіація протидіє їм цілодобово. І це частина російської стратегії – щогодини створювати загрозу з повітря, ускладнювати роботу економіки, порушувати нормальне життя людей і не давати дітям можливості вчитися, просто вчитися у школі. Чи витримала б ваша країна, якби, не дай боже, вам довелося зіткнутися з чимось подібним?
Україна витримала. Наші воїни вже успішно випробували чотири нові реактивні дрони-перехоплювачі проти російських реактивних «шахедів». Тож ми нарощуємо виробництво і, звісно, створимо захист і від цієї загрози.
Ми також разом із нашими партнерами запустили антибалістичну програму FREYJA. До неї вже долучилися десять країн: Україна, Норвегія, Швеція, Данія, Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія, Іспанія та Нідерланди. Минулого тижня я запросив Польщу долучитися. І ми також проводимо консультації ще з кількома урядами союзних держав, які хочуть приєднатися до FREYJA. Ми залишаємося відкритими для кожної країни, яка може зробити внесок у створення захисту від балістичних ракет. Наша програма FREYJA не замінює перевірені й ефективні системи, як-от Patriot або модернізовані антибалістичні системи SAMP/T. Ми хочемо створити систему, яку можна буде виробляти в значно більших масштабах і за нижчою ціною, систему, яка зможе стати інтегрованою частиною оборони України та оборони Європи. Систему, яка зможе допомогти будь-якому народу, що цінує свободу.
Світова черга на антибалістичні системи дуже довга. Балістичних загроз стає дедалі більше. А промислові спроможності тих, хто обирає війну, дуже значні. Тому нам потрібно виробляти достатньо засобів захисту, щоб кожна людина, яка сидить у цій залі, могла сказати: «Мій народ справді захищений». Саме такий наш підхід до безпеки.
Сьогодні навіть найбагатші країни світу не можуть знайти достатньо ракет-перехоплювачів. Нинішніх обсягів виробництва просто недостатньо. І навіть ті, хто роками накопичував запаси перехоплювачів, уже використали значну їх частину.
На жаль, така реальність навіть у країнах Затоки, де справді працювали над створенням сильної антибалістичної системи, антибалістичної оборони. Тож нам потрібна нова програма. Нам потрібна FREYJA. Долучайтеся до цих спільних зусиль.
І так, іноді може здаватися, що Україна зосереджена лише на війні, тому що ми говоримо про зброю, говоримо про оборону, про санкції проти агресора. Але українці не обирали цю війну. Ми обрали не помирати. Не втратити свою країну, свої родини. Не втратити свою незалежність, свою свободу. І ми захищаємо себе. І я впевнений, що це важливо не лише для нас.
Більшість із вас тут такі, якою Україна була до цієї війни. Ви мирні нації. І ви не думаєте про війну щосекунди. Але це не означає, що ви слабкі, і ті, хто може хотіти завдати вам шкоди, не повинні припускатися такої помилки.
Більшість із вас не має ядерної зброї. У вас немає звички нападати на своїх сусідів. І, можливо, у вас немає коштів, щоб роками фінансувати війну. Але це не означає, що у вас немає шансів залишатися в безпеці – стримувати тих, хто може вам загрожувати, змусити будь-кого, хто може вам загрожувати, подумати двічі й захистити своє життя та, звісно, захистити своїх людей.
Україна довела, що навіть проти значно більшого ворога можна вистояти й вижити.
І в нас також є формат Drone Deal. Це не просто продаж дронів. Звісно, ні. Це співпраця з іншими країнами для створення сучасної інтегрованої системи оборони від дронових загроз у повітрі, на морі та на суходолі.
Ідеться не лише про захист неба. Дрони допомагають нам контролювати наші кордони – і це важливо, – гірські райони та, звісно, дороги. Без них це було б просто неможливо. Ідеться також про захист інфраструктури, критичної інфраструктури, про стійкість, про організацію ресурсів і Сил оборони так, щоб критична інфраструктура й транспорт могли продовжувати працювати навіть у найскладніших умовах – це також частина угод, які ми пропонуємо. Це готові безпекові формати, які ми адаптуємо до кожної конкретної країни та кожного конкретного регіону. Ми вже працюємо з партнерами в країнах Затоки, на Південному Кавказі та по всій Європі в межах Drone Deals.
Сьогодні я підписав Drone Deal, серйозну угоду щодо дронів, із Фінляндією, і це важливо. Також сьогодні я підписав безпекову угоду з Австралією, і дрони теж є її частиною. Ми готуємо Drone Deals із Канадою та іншими країнами.
Коли Росія розпочала цю війну, вона ніколи не могла уявити, що одного дня українські далекобійні дрони діставатимуть до її заводів, її військових заводів десь у Сибіру та на півострові Ямал – за тисячі кілометрів від нашого кордону. Тисячі.
Жоден російський адмірал не очікував, що ми зможемо потопити гордість Росії – крейсери, які мали панувати на морі, але не змогли вистояти проти наших морських дронів.
І поряд із різними типами дронів ми також виробляємо широкий спектр конвенційної зброї – швидко, дешевше, ніж у багатьох інших країнах, і перевіреної в сучасній війні.
Україна вибудовує власну безпеку так, щоб посилювати свою роль справжнього постачальника безпеки й допомагати іншим отримувати захист, який уже спрацював для нас і який справді може звузити простір для початку та поширення воєн у світі. Мир через захист.
Пані та панове!
Просто замисліться: жоден російський посадовець ніколи не міг уявити, що «генерал Зима», який століттями воював на боці Росії, одного дня перейде на інший бік і підтримає тих, хто захищається від Росії. Цієї зими ми зробимо так, щоб це сталося, якщо Росія продовжить бити по нашій енергосистемі й теплопостачанню.
Українці розуміють, що ця зима може бути для нас дуже важкою. Але у відповідь у нас не буде іншого вибору, крім як зробити її болючою також і для Росії. І саме тому ми говоримо, що кроки для деескалації важливі, що вони потрібні до зими. Зараз.
Нам потрібна дипломатія і нам потрібна сила. І крок за кроком ми усуваємо прогалини в обох напрямах.
Учора ми зустрілися з Президентом Сполучених Штатів, і саме це ми обговорювали.
На жаль, у нас не було можливості напряму поговорити з лідером Китаю, який сьогодні перебуває в Америці, але не тут. А він також може впливати на Росію – більше, ніж дуже багато інших. І ми б хотіли, щоб він прагнув миру так само, як прагнемо його ми в Україні.
Ми віримо, що світ має силу, щоб цього досягти. Ми впевнені, що світові це потрібно.
Ідеться про енергетику. Про критичну інфраструктуру. Ідеться про продовольчу безпеку. Ідеться про життя багатьох-багатьох людей у багатьох країнах. Ідеться також про те, щоб нарешті сповільнити стрімкий розвиток зброї для вбивств – процес, який тривав упродовж усієї цієї війни і вже став глобальною загрозою.
Нам потрібно сповільнити його, перш ніж ми перейдемо до наступного етапу. Бо вже наступного року є реальна ймовірність того, що ШІ – а не тільки люди – почне вирішувати, що відбуватиметься на полі бою. І нам потрібен мир до того, як ми дійдемо до цієї точки.
Пані та панове!
Лідер Росії – «нульовий пацієнт», людина, з якої почалася ця війна і від якої вона поширилася світом, ставши найбільшою війною у Європі з часів Другої світової, – неминуче піде із цього світу. Але що довше Путін матиме змогу вести війну, то більше зла він залишить по собі у світі.
Сьогодні у війні вже ніщо не працює так, як, до речі, працювало у 2022 році, – крім людської мужності. Усе змінилося. І хто знає, чи працюватиме мужність так само в майбутньому.
Якщо послухати деяких із найпалкіших прихильників розвитку ШІ, вони кажуть: сьогодні ШІ все ще залишається переважно цифровим, але одного дня він перейде з цифрового світу до «формування атомів». І коли це станеться, нам краще вже бути в мирі. Нам точно потрібно завершити війни, які вже тривають.
Україна заслуговує на безпеку. Так само, як і всі ви. Кожна країна. І кожен народ.
І ще одне.
Уже кілька тижнів європейці попереджають, що Росія може піти далі – у Європу, навіть на територію НАТО. Лідери мають розвідувальні дані, які свідчать про наміри Росії. І зараз я хочу звернутися не до Європи. Я хочу звернутися до тих країн, чиїх людей Росія може спробувати використати в іще одній абсолютно жорстокій кампанії.
У нас були не лише північнокорейські військовополонені. Ми знаємо, що Росія використовує у своїй війні, у цій війні, громадян 47 країн: Гани, Непалу, Таджикистану, Індії, Ємену, Кенії, Зімбабве, Куби, Білорусі, Судану, Південної Африки та багатьох-багатьох інших. І час від часу ми отримуємо запити щодо повернення конкретних військовополонених додому. А на відео з наших дронів ми також бачимо, як на полі бою гинуть люди, які не є росіянами. Люди з ваших країн – із 47 країн, – які опинилися в Росії через обман і хитрощі. Тож я хочу безпосередньо звернутися до кожного представника цих 47 країн. Ви знаєте, що Росія робить із вашими людьми, вашими громадянами. Подбайте про них. І не дайте їм опинитися на іншому фронті. Не дозволяйте Путіну втягнути вас у його війну. Не дозволяйте Росії гасити свої пожежі, приховувати свою ганьбу та розплачуватися за своє безумство життями ваших людей. Обмежуйте його простір для дій. Обмежуйте його гроші. Обмежуйте його війну.
І, будь ласка, всі, хто сьогодні тут, не будьте останніми серед тих, хто стає на захист життя. Будьте першими, хто скаже: «Ми гарантували безпеку».
Дякую всім, хто допомагає. Дякую всім, хто підтримує нас, наш народ, наших дітей та Україну.
Слава Україні!
