Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України «Про аварійно-рятувальні служби» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 4, ст. 25; 2001 р., № 9, ст. 38; 2006 р., № 22, ст. 184):
1) частину першу статті 1 доповнити абзацом такого змісту:
«медичне забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб – комплекс заходів, спрямованих на забезпечення невідкладною медичною допомогою постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації в осередку події та під час їх евакуації до лікувальних закладів, а також, за необхідності, рятувальників, збереження оптимальної працездатності та соціальної активності рятувальників, матеріально-технічне оснащення медичними засобами аварійно-рятувальних служб (формувань)»;
2) частину другу статті 33 викласти в такій редакції:
«Фінансування медико-психологічної реабілітації рятувальників державних аварійно-рятувальних служб (формувань), підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання цих служб (формувань). Обсяги фінансування медико-психологічної реабілітації рятувальників державних аварійно-рятувальних служб (формувань) визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належить захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та підлягають погодженню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;
3) розділ VI доповнити статтею 351 такого змісту:
«Стаття 351. Загальнодержавні програми у сфері рятувальної справи
З метою впровадження основних принципів державної політики щодо діяльності державних аварійно-рятувальних служб (формувань), забезпечення їх перспективного розвитку на рівні провідних світових досягнень, а також забезпечення ефективного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, цілеспрямованого використання бюджетних коштів, передбачених на ці цілі, кожні п'ять років розробляються і затверджуються п'ятирічні загальнодержавні програми технічного та матеріального переоснащення державних аварійно-рятувальних служб, підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого належить захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, за рахунок коштів Державного бюджету України. Розроблення та затвердження загальнодержавних програм здійснюється відповідно до Закону України «Про державні цільові програми».
2. У Законі України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 40, ст. 337; 2004 р., № 19, ст. 259):
1) статтю 1 доповнити абзацами вісімнадцятим – двадцятим такого змісту:
«медико-психологічна реабілітація – комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, а також постраждалих внаслідок такої надзвичайної ситуації, передусім неповнолітніх осіб;
дорожньо-транспортна пригода – подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи завдані матеріальні збитки. Рівень надзвичайної ситуації при дорожньо-транспортній пригоді визначається відповідно до порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, який затверджується Кабінетом Міністрів України;
постраждалі внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру (далі – постраждалі) – особи, здоров'ю яких заподіяна шкода внаслідок надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру»;
2) у статті 13:
частини четверту і п'яту викласти в такій редакції:
«Постраждале населення, а також особи, залучені до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, і рятувальники за висновком Державної служби медицини катастроф та/або медико-соціальної експертної комісії гарантовано забезпечуються відповідним лікуванням та психологічним відновленням у санаторно-курортних закладах, при яких створено центри медико-психологічної реабілітації. Неповнолітні особи, які постраждали у надзвичайній ситуації (у тому числі спричиненій дорожньо-транспортною пригодою), а також у яких внаслідок надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру (у тому числі спричиненої дорожньо-транспортною пригодою) загинув один із батьків або обоє батьків, гарантовано забезпечуються відповідним лікуванням та психологічним відновленням у санаторно-курортних закладах, при яких створено центри медико-психологічної реабілітації.
Центри медико-психологічної реабілітації створюються при санаторно-курортних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування. Перелік санаторно-курортних закладів, при яких створюються центри медико-психологічної реабілітації, а також їх відповідність вимогам медико-психологічної реабілітації кожні два роки визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначений перелік затверджується центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого належить захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»;
доповнити частиною шостою такого змісту:
«Медико-психологічна реабілітація рятувальників та постраждалих у не визначених і не затверджених відповідно до частини п'ятої цієї статті санаторно-курортних та інших закладах забороняється»;
3) статтю 28 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
«Для координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України може утворити постійно діючу міжвідомчу робочу групу з питань утворення та функціонування центрів медико-психологічної реабілітації рятувальників та населення, постраждалого внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;
4) статтю 35 доповнити частинами четвертою і п'ятою такого змісту:
«Фінансування медико-психологічної реабілітації постраждалих, а також осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на ліквідацію надзвичайних ситуацій з державного та місцевих бюджетів. Медико-психологічна реабілітація рятувальників державних аварійно-рятувальних служб (формувань) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання цих служб. Медико-психологічна реабілітація рятувальників інших аварійно-рятувальних служб (формувань) здійснюється за рахунок коштів, які виділяються на ліквідацію надзвичайних ситуацій з державного або місцевих бюджетів, або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій. Обсяги фінансування медико-психологічної реабілітації постраждалих, а також осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, визначаються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Фінансування заходів медико-психологічної реабілітації неповнолітніх осіб, постраждалих у надзвичайній ситуації місцевого або об'єктового рівня, а також у яких внаслідок надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру загинув один із батьків або обоє батьків, здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також добровільних пожертвувань. Для ефективного планування та забезпечення медико-психологічної реабілітації зазначених неповнолітніх осіб місцеві органи виконавчої влади щорічно розробляють і забезпечують виконання відповідних регіональних програм, затверджених у встановленому законом порядку».
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
у проекті закону про Державний бюджет України на 2009 рік, а також у бюджетах наступних років передбачати видатки на здійснення медико-психологічної реабілітації рятувальників державних аварійно-рятувальних служб;
доручити обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити та забезпечити виконання регіональних програм медико-психологічної реабілітації неповнолітніх осіб, постраждалих у надзвичайній ситуації місцевого або об'єктового рівня, та неповнолітніх осіб, у яких внаслідок такої надзвичайної ситуації загинув один із батьків або обоє батьків;
при виділенні коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України на ліквідацію надзвичайних ситуацій передбачати фінансування заходів на медико-психологічну реабілітацію осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, та постраждалого населення;
доручити обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям при виділенні коштів на ліквідацію надзвичайних ситуацій передбачати фінансування заходів на медико-психологічну реабілітацію осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, та постраждалого населення;
у шестимісячний строк:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
24 вересня 2008 року