Дякую, Денисе Анатолійовичу, дякую за організацію такої зустрічі сьогодні.
Шановні друзі України, які сьогодні тут з нами і які допомагають протягом усіх років війни. Пані та панове.
Передусім я хочу подякувати всім нашим друзям, партнерам, усім нашим гостям. Дійсно, дуже важливо, що такий день – і Україна тут. Після окупації станції ми з вами знаходимось тут, після кроків наших Збройних Сил, після всіх абсолютно героїчних робітників атомної станції, які всі разом звільняли нашу станцію. Я хочу їм подякувати, що Україна тут і Україна не наодинці.
Денис Анатолійович сказав, що у нас сьогодні коло друзів високого представництва: я хочу подякувати Президенту Республіки Молдова Маї Санду за те, що, Має, ти сьогодні тут, з нами. Дякуємо, відчуваємо завжди підтримку громадян вашої прекрасної держави, що разом з нами. Хочу подякувати генеральному директору МАГАТЕ, пану Гроссі. 14 разів під час війни гендиректор Гроссі – 14 разів підтримував Україну. Для нас це велика честь, і це не тільки риторика, ви багато всього зробили. У нас, напевно, такий побудований діалог з МАГАТЕ, на такому високому рівні, що ми могли вирішувати багато різних питань, дякую вам.
Денис Анатолійович сказав, що тут шановна президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо. Дякуємо за те, що ви тут з нами. Емісари Європейського Союзу, пан Домбровскіс, Йоргенсен, дякуємо всім: міністрам енергетики, міністрам фінансів, міністрам закордонних справ, великому дипломатичному корпусу, який нас підтримує, нашому спікеру, Руслану Олексійовичу, і всім представникам парламенту України, і вдячний також посланникам Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу. Дякуємо.
Дійсно в нас сьогодні 40 років. Сорок років тому сталася жахлива катастрофа в Чорнобилі – катастрофа, що мала глобальне значення, глобальні мала наслідки. Сьогодні вже все відомо про причини тієї катастрофи – про весь процес рішень, весь процес помилок, які призвели до аварії й вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської станції. Люди памʼятають і героїзм наших пожежників, які рятували станцію й рятували людей. Сьогодні була в мене честь нагородити одних із цих абсолютно героїчних людей, які працювали або працюють сьогодні тут. Я хочу вам подякувати від усіх українців, від усіх наших гостей. Ми вам дякуємо за вашу дуже складну роботу, дуже високого рівня службу нашій державі. Дякуємо вам, і дуже хочеться вам поаплодувати, ви на початку аплодували нам, дякуємо за підтримку, але всі сьогодні оплески підтримки, вдячності – саме вам. Дякуємо вам.
Світ зробив із катастрофи висновки – і безпекові, і політичні, і моральні. Але точно ніхто не міг очікувати, що через десятки років після Чорнобиля – після всього, що країни зробили, щоб гарантувати радіаційну безпеку й захистити життя, – що після всього того хтось ще захоче перетворити Чорнобиль та обʼєкти, які тут залишились, і саму Зону відчуження на територію війни. І найстрашніше: коли росіяни в Чорнобиль прийшли, виявилось, що вони абсолютно не розуміють, куди вони прийшли і що тут було. Це важливо усвідомлювати про сьогоднішню Росію – про цю державу, про те, що у них залишилось від культури, і про те, як вони ставляться до людей, як вони ставляться в цілому до життя. Росіяни через цю територію намагались наступати на Київ і захопити столицю. Вони копали тут, у закритих лісах, військові позиції, їздили по цій землі військовою технікою, ставили тут артилерію, вели звідси вогонь. Вони руйнували обладнання, знущались з наших людей, які працюють на Чорнобильській станції та на повʼязаних обʼєктах. Досі деякі наші українські хлопці, в тому числі з Національної гвардії України, які охороняли Чорнобильську атомну станцію, досі, на жаль, у полоні в Росії. Багатьох ми вже змогли повернути, але, на жаль, деякі ще там, у російському полоні. Ми пам’ятаємо про них і обов’язково їх повернемо.
Росіяни перетворили й нашу Запорізьку атомну станцію – найбільшу станцію в Європі – на обʼєкт для своєї війни, ведуть обстріли звідти проти наших міст і сіл, зберігають на ЗАЕС зброю, снаряди, військову техніку, замінували периметр станції, тримають наше місто Енергодар фактично в заручниках. ЗАЕС уже чотирнадцять разів проходила через повне знеструмлення.
Коли світ має справу з Росією, кожен повинен усвідомлювати, що має справу з абсолютно безвідповідальною й багато в чому просто дурною силою, яку треба реально обмежувати заради безпеки всіх нас. Саме тому санкції світу потрібні сильні, протидія злу має бути сильна, підтримка тих, хто захищає життя, теж має бути достатньо сильна.
Один тільки оцей факт, що росіяни примудрились ударити дроном навіть по конфайнменту, що закриває рештки четвертого енергоблока – про що сказав Денис Анатолійович, – свідчить, що Росія не може бути учасником цивілізованих міжнародних відносин.
Шановні присутні. Пані та панове. Важливо, щоб світ не йшов за російською брехнею про цю війну і про все, що Росія робить проти України і Європи. Кожен удар Росії зараз доводить, що співпраці з Росією бути не може, допоки вона не вирішить закінчити цю війну й перейти до дипломатії. Кожен місяць затягування Росією цієї війни говорить про те, що тиску недостатньо. Я вдячний усім, хто допомагає Україні і хто памʼятає, що тільки спільні зусилля можуть захистити життя надійно. Зараз у нас багато дуже термінових завдань – і тут, у Чорнобильській зоні, зокрема із відновленням конфайнменту, і загалом в українській енергетиці: ми повинні встигнути до наступної зими підготуватись до будь-якого розвитку подій. І це вимагає, зокрема, достатнього фінансування для нас, для України. Що б не хотіли зробити росіяни – ми маємо бути готові.
Наша урядова команда представить усі необхідні потреби та перспективи спільної роботи. Важливо, щоб санкції проти Росії за цю війну не просто продовжувались, а щоб світ не давав Москві часу адаптуватись до санкцій. Я вдячний Євросоюзу за те, що 20-й санкційний пакет все ж таки був розблокований і почне діяти. Ми дякуємо кожній країні, яка посилює свої національні санкційні режими, – це дійсно нам допоможе. І це дуже принциповий момент, щоб санкції світу розповсюджувались також на російську атомну галузь та на всіх повʼязаних юридичних та фізичних осіб. Ми маємо чітко говорити про те, що тільки український контроль, тільки українські фахівці, українські безпекові протоколи можуть гарантувати, що на Запорізькій станції не буде жодних радіаційних проблем. І дуже важливо: будь ласка, памʼятайте про необхідність постійно посилювати ППО для України та наші далекобійні спроможності. Це не тільки буквально захист для наших людей, нашої інфраструктури, зокрема й чорнобильських обʼєктів, це також допомагає нам створювати у Росії реальне відчуття, що війну цю їм доведеться завершити. Росія повинна завершити свою війну – це головне, що міжнародна спільнота має досягти. Росія повинна робити кроки – реальні кроки до миру. Я хочу подякувати всім країнам, усім лідерам, усім міжнародним організаціям, які саме так з нами працюють – працюють щодня заради миру й заради безпеки. Дякуємо вам за підтримку.
Слава Україні!
