Президент:

Офіс:

Президент:

Офіс:

Президент України

Промови та звернення

Цьогоріч ми кажемо «Ніколи знову» інакше. Ми чуємо «Ніколи знову» інакше. Це звучить болісно, жорстоко. Без оклику, а зі знаком питання. Ви кажете: ніколи знову? Розкажіть про це Україні. 24 лютого слово «ніколи» стерли. Розстріляли й розбомбили. Сотнями ракет о 4-й ранку, якими розбудили всю Україну. Ми почули моторошні вибухи. Ми почули: знову!

Саме тому ми всі зараз маємо захищатися. Захищати наших людей, наші міста і навіть наші музеї, які стають мішенями для прицільних російських ракетних ударів.

Російські війська продовжили обстріли нашої території, зокрема ракетні й авіаційні удари. Прошу всіх наших громадян – і особливо цими днями – не ігнорувати сигнали повітряної тривоги. Будь ласка, це ваше життя, життя ваших дітей.

Закликаю ваш уряд, ваших дипломатів і ваших людей бути адвокатами посилення тиску на Росію. Бути адвокатами свободи. На всіх напрямках. Жодної торгівлі з тиранією. І передусім потрібна відмова від російської нафти, нафтових сумішей і нафтопродуктів. Жодних фінансових зв'язків із тиранією. Жодної політичної допомоги тиранії.

Потрібні нові інструменти, потрібно шукати їх постійно. Нова рішучість. Те, що може зупинити не тільки Росію, а й будь-якого потенційного агресора. Україна пропонує створити саме такий інструмент. Ми називаємо його U24. United24.

Якби всі у світі – чи хоча б переважна більшість – були такими ж незламними, сміливими й лідерськими, як Україна, як Британія, то, я впевнений, ми б уже покінчили із цією війною та відновили мир на всій нашій звільненій території для всіх наших людей. Але ми ще маємо боротися. Ми ще пишемо одну з найбільш переможних глав нашої історії.

Вдячний усім учасникам Конференції за те, що ви поруч із нами у цій війні за вільне та демократичне життя для мільйонів людей. Не тільки для України. А й для всіх нас, кому ще тиранія може загрожувати.

Саме українці й українки разом із нашими друзями та партнерами – антивоєнна коаліція, як свого часу була антигітлерівська – стримують зараз тих, хто точно забув, чому люди раділи в 1945-му. Бо якби в Росії справді всі пам'ятали, ця війна зараз просто не почалась б.

Я вірю, що так само, як я зараз звертаюся до вашого народу, коли ви відзначаєте річницю звільнення вашої країни, ваші представники будуть звертатися до українського народу, коли ми будемо святкувати річниці настання нашого миру.

Що більше таких ударів – то далі Росія від цивілізації. Від того, що називається цивілізованістю.